logo search
501-finansi-kovalychuk-forkun

Тема 8

Податки та податкова система

277

Питання реформування податкової системи України стали предметом активного обговорення в урядових і парламентських колах, починаючи з 1995р. 13 грудня 1995 р. була прийнята Постанова Верховної Ради України "Про основні положення податкової політики і податкову реформу в Україні". Тоді ж були зроблені й перші значущі практичні кроки щодо вдосконалення податкової системи, пов'язані з переходом від оподаткування доходу до оподаткування прибутку підприємств, зі зниженням ставки податку на додану вартість.

Актуалізація питань реформування податкової системи в цей період зумовлена поглибленням економічної кризи, її затяжним характером, рекордним рівнем інфляції та високим рівнем дефіциту державного бюджету, а також причинами, що корінилися в особливостях податкової системи України. Вони були пов'язані з поєднанням тенденції до зростання загального рівня оподаткування в країні протягом 1992-1994 pp. з тенденцією до зменшення фізичного обсягу і зниження якості суспільних благ, які держава надавала своїм громадянам, внаслідок неефективного використання бюджетних коштів та знецінення їх в умовах гіперінфляції. У поєднанні з низьким рівнем правової культури, відсутністю дієвої системи фінансового контролю ці особливості не могли не призвести до зростання масштабів ухилення від податків, а також до виникнення такого явища, як заборгованість суб'єктів господарювання за платежами до бюджету і позабюджетних фондів, що почала з року в рік зростати. Все це свідчило про загострення суперечностей оподаткування в Україні та необхідність його удосконалення.

Напрямки такого удосконалення, визначені Основними положеннями податкової політики в Україні, які схвалені Постановою Верховної Ради України від 4 грудня 1996 p., передбачали реформування правових норм, що визначають форми, методи, механізми регулювання і встановлення величини та порядку справляння податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів. Відповідно до цих напрямків у 1997 р. було переглянуто закони про оподаткування прибутку підприємств і про податок на додану вартість.

Протягом 1997 р. та в наступні роки податкова політика в Україні була спрямована також на зниження обов'язкових нарахувань на фонд заробітної плати до державних соціальних фондів. Так, Законом України від 26 липня 1997 р. було передбачено зменшення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 32% від

об'єкта оподаткування, Законом України від 26 червня 1997р. -збору на обов'язкове соціальне страхування до 4% та на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття - до 1,5%. Законом України від 20 червня 1997р. "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" збір до Фонду зменшено до 10%, а Указом Президента України від 18 червня 1998р. - до 5 % від об'єкта оподаткування. З 1 січня 1999 р. збір до зазначеного Фонду відповідно до Указу Президента України від 7 серпня 1998р. скасовано. Всі ці заходи спричинили зменшення загальної суми нарахувань на фонд заробітної плати спочатку з 51 до 47,5 %, потім до 42,5%, а з 1 січня 1999р. - до 37,5%.

Оцінюючи зміни, внесені до податкового законодавства України на першому етапі податкової реформи (1995-1997рр.), можна зробити висновок: цей етап характеризувався поряд з нововведеннями, що дали позитивний ефект, запровадженням таких норм, які не можна однозначно кваліфікувати як удосконалення податкового законодавства, їх наслідком стало загострення низки проблем (податкової заборгованості суб'єктів господарювання перед бюджетом і бюджетної заборгованості перед суб'єктами господарювання по ПДВ; розширення можливостей уникнення сплати податків шляхом використання "прогалин" у податковому законодавстві, у тому числі такої його норми, як визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит за правилом першої з подій; зниження фіскальної ефективності податків на прибуток підприємств і на додану вартість), розв'язання яких зумовило необхідність перманентного внесення змін і доповнень до законів "Про оподаткування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість" протягом наступних років. Ці зміни та доповнення було спрямовано на обмеження негативних наслідків нововведень, внесених до законодавства у 1997р., або навіть на завуальоване повернення до окремих правил, що застосовувалися до 1997р. (так, необхідність подання експортером копій завірених банком платіжних доручень в оплату придбаних ним товарів як умова надання йому права на відшкодування ПДВ фактично означала визначення дати виникнення права на податковий кредит відповідно до касового методу). Причиною цього явища стало запровадження в 1997 р. таких змін до механізмів справляння податків на прибуток підприємств і на додану вартість, які не відповідали умовам, що склалися в Україні.

278