6.2. Бюджетний устрій

ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Вертикальна структура державного бюджету за рівня-

ми влади характеризується двома поняттями: бюджетний устрій

і бюджетна система.

Бюджетний устрій— це організація і принципи побудови

бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок між бюджетами,

які він об’єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної зага-

льнодержавної фінансово-бюджетної політики.

Бюджетний устрій країни визначається її державним устроєм.

В унітарних державах, тобто в країнах з єдиним населенням та

культурою, бюджетна система має дві ланки: державний бю-

джетічисленні місцеві бюджети. У федеративних державах

бюджетні системи складаються з трьох ланок: державного бю-

джету(федерального бюджету або бюджету центрального уря-

ду), бюджетів членів федерації(наприклад, штати в Сполучених

Штатах Америки, землі (ланди) у Федеративній Республіці Німе-

ччині, провінції у Канаді, кантони у Швейцарії і т. ін.) та місце-

вих бюджетів.

В основу бюджетного устрою покладено:

¾ визначення видів бюджетів;

¾ установлення принципів побудови бюджетної системи;

¾ розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної

системи;

¾ організацію взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.

Бюджетний устрій Українивизначається закріпленим у

Конституції України державним ладом України та її адміністра-

тивно-територіальним поділом. Україна — унітарна держава, яка

поділена на 25 адміністративно-територіальних одиниць (Авто-

номну Республіку Крим і 24 області країни).

Бюджетна система— відображає складові бюджету, тобто

це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території

певної країни згідно з її бюджетним устроєм.

В основу формування бюджетної системи України покладено

Конституцію України та Бюджетний кодекс України, прийнятий

у червні 2001 р. Верховною Радою України.

Відповідно до Бюджетного кодексу України (ст. 1) бю-

джетна система України— це сукупність усіх бюджетів,

побудована з урахуванням економічних відносин, державного

та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована но-

рмами права.

118

Вона складається (ст. 5) з таких ланок (рис. 6.2): Державний

бюджет України; місцеві бюджети.

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

ЗВЕДЕНИЙ БЮДЖЕТ

Державний

Місцеві

бюджет

бюджети

Бюджети

Бюджети міста

областей

Києва та

Севастополя

Бюджет

Бюджети міст

АРК

обласного

Бюджети

Обласні

підпорядкування

районів

бюджети

і

К

АР

міст АРК

та

міст

ети

ети

ет

ети

міста

ж

ж

ліканський ж

ж

Міські

Районні бюд

селищні бюд

бюд

бюд

районного

Бюджети районів

Бюджети

Сільські

Респуб

районів

Бюджети

підпорядкування

Рис. 6.2. Структура бюджетної системи України

До місцевих бюджетівналежать бюджетАвтономної Респу-

бліки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у міс-

тах і бюджети місцевого самоврядування.

Бюджети місцевого самоврядування— це бюджети терито-

ріальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Бюджетний кодекс започаткував дію відносно самостійних

686місцевих бюджетів, які мають прямі, рівноправні відносини з

державним бюджетом, у тому числі:

¾ бюджет Автономної Республіки Крим;

¾ 24 обласні бюджети;

¾ бюджети міст Києва та Севастополя;

¾ 171 бюджет міст обласного підпорядкування;

¾ 488 бюджетів районів;

¾ а також до складу бюджетної системи включаються понад

12 тисяч бюджетів місцевого самоврядування.

119

Усі бюджети України — від державного до сільського — в су-

купності становлять зведений бюджет України.

Зведений бюджет— це сукупність показників усіх бюдже-

тів, що використовуються для аналізу і прогнозування економіч-

ного та соціального розвитку держави. Законодавчими органами

влади він не затверджується.

Доходи та видатки місцевих бюджетів входятьдо складузве-

деного бюджетуіне входятьдо складуДержавного бюджету

України.

Побудова бюджетної системи ґрунтується на принципах

(рис. 6.3): єдності, збалансованості, самостійності, повноти,

обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового вико-

ристання бюджетних коштів, справедливості та неупередже-

ності, публічності та прозорості й відповідальності учасників

бюджетного процесу.

Принцип єдностібюджетної системи України полягає в тому,

що в країні діють єдина правова база, єдина грошова система,

єдине регулювання бюджетних відносин, єдина бюджетна кла-

сифікація, єдиний порядок виконання бюджетів та ведення бух-

галтерського обліку і звітності.

Цілісність і єдністькраїни, закріплені в Конституції, дають

можливість покласти цей принцип в основу фінансово-

економічної політики держави для виконання нею своїх функцій

шляхом забезпечення її фінансовими ресурсами.

Принцип збалансованостіпередбачає, що повноваження на

здійснення видатків бюджету мають відповідати обсягу надхо-

джень до бюджету на певний період.

Принцип самостійностіполягає в тому, що всі бюджети

України є самостійними. Держава коштами державного бюджету

не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання нижчестоя-

щих органів влади — Автономної Республіки Крим і органів міс-

цевого самоврядування. Відповідно і нижчестоящі органи влади

коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за

бюджетні зобов’язання одне перед одним, а також за бюджетні

зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується

закріпленням за ними певних дохідних джерел, правом відповід-

них органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим

та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів ви-

користання коштів згідно із законодавством, а також правом

Верховної Ради Автономної Республіки Крим і відповідних міс-

цевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати і

затверджувати відповідні бюджети.

120

Єдність

Забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою

системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин,

єдиною бюджетною класифікацією, єдиним порядком ви-

конання бюджетів та ведення бюджетного обліку

й звітності

Збалансова-

Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відпо-

ність

відати обсягу надходжень бюджету за відповідний бюджет-

ний період

Самостійність

Забезпечується закріпленням за місцевим самоврядуванням

відповідних доходів; правом місцевих органів визначати

напрям використання власних, закріплених, регульованих

доходів; правом місцевих рад незалежно одна від одної роз-

глядати та затверджувати місцеві бюджети

Повнота

До складу бюджетів належать всі надходження та видатки,

передбачені нормативно-правовими документами; у звіті

про виконання бюджету відображаються кінцеві касові

операції за розрахунками Державного казначейства

Обґрунтова-

Бюджет формується на основі реальних макропоказників

ність

економічного й соціального розвитку та розрахунків дохо-

дів і видатків за встановленими правилами й методиками

Ефективність

Досягнення усіма учасниками бюджетного процесу поставле-

них завдань при мінімальному залученні бюджетних коштів

Субсидіарність

Розподіл видатків між ланками бюджетної системи на заса-

дах максимального наближення суспільних послуг до їх

безпосередніх споживачів

Цільове вико-

Бюджетні асигнування використовуються лише на цілі, ви-

ристання кош-

значені бюджетними призначеннями та закріплені бюджет-

тів

ним розписом

Справедливість

Бюджетна система будується на засадах справедливого та

та неупередже-

неупередженого розподілу суспільного багатства між галу-

ність

зями соціальної сфери, громадянами країни, територіями

Публічність і

Прийняття через парламент Закону «Про державний бю-

прозорість

джетЈ, затвердження звіту про його виконання; прийняття

рішень місцевих органів влади щодо місцевих бюджетів;

висвітлення в ЗМІ показників бюджетів і звітів про їх вико-

нання

Відповідаль-

Кожний учасник бюджетного процеси несе відповідаль-

ність

ність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджет-

ного процесу

Рис. 6.3. Принципи бюджетного устрою

121

Принцип повнотиполягає у включенні до складу бюджетів

усіх надходжень і видатків, що здійснюються відповідно до нор-

мативно-правових актів органів державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядуван-

ня. Принцип обґрунтованостізабезпечує формування бюджету

на реалістичних макропоказниках економічного і соціального

розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і ви-

трат з бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених

методик і правил.

Макропоказники економічного і соціального розвитку держа-

ви затверджуються Кабінетом Міністрів України і є орієнтиром

при складанні проекту бюджету. До них належать:

¾ валовий внутрішній продукт (ВВП) номінальний,

млрд грн;

¾ ВВП реальний, темп зростання, %;

¾ індекс споживчих цін, %;

¾ індекс цін виробників, %;

¾ прибуток підприємств, млрд грн;

¾ надходження до бюджету від приватизації, млрд грн;

¾ темпи приросту монетарної бази до початку року, %;

¾ темпи приросту грошової бази до початку року, %;

¾ фонд оплати праці робітників, службовців, військових, пра-

цівників малих підприємств та галузі сільського господарства,

млрд грн;

¾ експорт та імпорт товарів і послуг, млн дол. США;

¾ курс національної грошової одиниці до іноземних

валют.

Принцип ефективностізумовлює те, що під час складання

та виконання бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають

прагнути до досягнення запланованих цілей при залученні міні-

мального обсягу бюджетних коштів і досягнення максимально-

го результату при використанні визначеного бюджетом обсягу

коштів.

Принцип субсидіарностіозначає, що розподіл видів доходів

між державним бюджетом і місцевими бюджетами має ґрунтува-

тися на максимально можливому наближенні надання суспільних

послуг до їх безпосереднього споживача. Тобто місцевим орга-

нам влади делеговані повноваження держави утримувати за ра-

хунок коштів відповідних бюджетів заклади освіти і соціальної

допомоги для сиріт та інвалідів, лікарняні та культурно-видо-

вищні заклади.

122

Принцип цільового використаннябюджетних коштів поля-

гає в тому, що бюджетні кошти використовують тільки на ті цілі,

що визначені бюджетними призначеннями. Такий підхід дає змо-

гу контролювати рух бюджетних коштів у процесі виконання

бюджету та встановити відповідальність учасників бюджетного

процесу за нецільове та неефективне використання бюджетних

коштів.

Принцип справедливості та неупередженостіозначає, що

бюджетна система будується на засадах справедливості та неупе-

редженості розподілу суспільного багатства між громадянами і

територіальними громадами. Цей принцип забезпечує рівні мож-

ливості доступу до бюджетних та соціальних послуг, що нада-

ються державою в кожній адміністративно-територіальній оди-

ниці країни на відносно однаковому рівні.

Принцип публічності та прозоростізумовлює те, що Дер-

жавний бюджет України і місцеві бюджети затверджуються, а

рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно

Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Рес-

публіки Крим і відповідними місцевими радами. Бюджетним ко-

дексом передбачається, що інформація про бюджет повинна бути

оприлюднена у засобах масової інформації на всіх стадіях бю-

джетного процесу.

Принцип відповідальностіучасників бюджетного процесу

встановлює те, що кожен учасник бюджетного процесу несе від-

повідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бю-

джетного процесу. За кожним учасником бюджетного процесу

Бюджетним кодексом закріплено його повноваження, введено

поняття бюджетного правопорушення та встановлено відповіда-

льність.

Розмежування доходів і видатківміж бюджетами різних рів-

нів є важливим елементом бюджетного устрою. Воно починаєть-

ся з розмежування видатків, яке ґрунтується на розмежуванні

функцій держави між різними рівнями влади: з центрального бю-

джету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, з

відповідних місцевих бюджетів — видатки регіонального зна-

чення. При цьому може застосовуватись два підходи: розподіл за

територіальною ознакоюірозподіл, виходячи з відомчого підпо-

рядкування.

Розмежування доходів є похідним відносно розмежування ви-

датків і може проводитись на основі двох методів. Перший— за-

кріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі або за тве-

рдо фіксованими нормативами в умовах автономності кожного

123

бюджету. Другий метод полягає у встановленні системи бюджет-

ного регулювання в умовах єдності бюджету, тобто у проведенні

відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їхніх потреб.

При цьому всі доходи місцевих бюджетів поділяють на закріплені

і регулювальні.

Доходи місцевих бюджетів складаються з таких елементів:

Власні джерела доходів: Закріплені доходи; Регулювальні

доходи.

Додаткові джерела: Дотації вирівнювання; Субвенції; Субси-

дії; Кредитні ресурси.

Закріплені доходи— це кошти, які повністю надходять до

відповідних бюджетів.

Регулювальні доходи— це кошти, які поділяються за норма-

тивами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів

для збалансування їх видатків. Нормативи передбачаються у від-

сотках.

Дотації вирівнювання, субвенції— виділяються у твердій

сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бю-

джету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покривають ви-

датки місцевих бюджетів (головним чином обласних).

Кредитні ресурси— це кошти, залучені шляхом державних

та місцевих позик під певні державні зобов’язання — облігації.

Організація взаємовідносин між бюджетамипередбачає

виділення їх напрямів, видів та форм. За напрямами взаємовідно-

сини між бюджетами поділяють на вертикальні— між бюджета-

ми різних рівнів, і горизонтальні— між бюджетами одного рівня

( в Україні тільки вертикальні).

Види взаємовідносин:регламентовані законодавчими та ін-

структивними документами;договірні— на підставі угоди.

Форми взаємовідносин:бюджетне субсидування, вилучення

коштів, взаємні розрахунки, бюджетні позички.Субсидування—

це виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого

рівня: субвенції, дотації.Вилучення коштів— це передання кош-

тів із бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня. Взаємні

розрахунки— передання коштів із одного бюджету до іншого у

зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після за-

твердження бюджету. Бюджетні позички— це запозичення ко-

штів у зв’язку з виникненням тимчасового касового розриву (не-

збігання у часі фінансування видатків і надходження доходів).

Можуть надаватись або з бюджету вищого рівня, або установами

банківської системи. (Нині в Україні позички можна отримати

тільки в банках.)

124