logo
87

11.6. Концептуальні засади та стратегія

УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ БОРГОМ УКРАЇНИ

Створення довгострокових умов для стабільності фі-

нансової системи України, забезпечення стійкості зовнішньоеко-

номічної позиції держави, недопущення надмірного зростання

боргового навантаження на економіку країни, розширення інвес-

тиційного потенціалу реального сектора та повноцінна інтеграція

економіки до світогосподарського комплексу потребують розро-

блення довгострокової концептуальної основи управління зовні-

шнім національним боргом України.

Світовою практикою напрацьовано принципи і цільові орієн-

тири політики управління зовнішнім боргом. Вважається, що ця

політика має скеровуватися на досягнення таких загальноеконо-

мічних і фінансових цілей:

♦ покривати потреби уряду і підприємств у позичкових кош-

тах для фінансування дефіциту за зовнішніми операціями;

♦ підтримувати доступ до міжнародних ринків товарів і по-

слуг, а також до міжнародного ринку капіталів;

♦ мінімізувати вартість позик та витрат на обслуговування

боргу;

♦ досягти збалансованої структури боргових зобов’язань;

♦ мінімізувати валютний ризик шляхом встановлення опти-

мальної валютної структури боргу;

♦ гармонізувати політику державних позик із загальною еко-

номічною політикою та сприяти досягненню монетарних і фінан-

сових цілей.

В Україні, з урахуванням особливостей розвитку фінансово-

кредитної системи, стратегічними напрямами боргової політики

держави мають стати:

♦ підтримання розміру державного боргу України на еконо-

мічно безпечному рівні;

♦ оптимізація структури державного боргу і зниження варто-

сті його обслуговування;

258

♦ утримання стабільної боргової позиції уряду та запобігання

виникненню криз ліквідності і платоспроможності;

♦ досягнення економічно обґрунтованого співвідношення між

фінансовими потребами держави і витратами на обслуговування

державного боргу;

♦ продуктивне використання запозичених коштів і посилення

інвестиційної спрямованості державних позик.

Ефективне управління борговими операціями уряду та дотри-

мання економічно безпечних розмірів боргового навантаження

створюватимуть підґрунтя для зміцнення фінансової системи

України, забезпечення платоспроможності держави та посилення

стимулювального впливу держави на соціально-економічний

розвиток.

Управління зовнішнім боргом має пов’язуватися з чіткою сис-

темою макроекономічних індикаторів. Адже зважена політика

управління зовнішнім боргом сама по собі не забезпечить вирі-

шення зовнішньоборгових проблем України; лише в поєднанні з

надійною грошово-кредитною, бюджетною, податковою, валют-

ною та структурною політикою адекватна політика управління

зовнішнім боргом може сприяти зростанню національної еконо-

міки та збалансованому розвитку фінансової системи держави.

Останніми роками багатьом країнам з ринками, що форму-

ються, у результаті підвищення ефективності управління держав-

ним боргом вдалося досягти суттєвого поліпшення структури бо-

ргових портфелів. У деяких країнах було чітко визначено і

формалізовано цілі управління державним боргом. Інші країни

вдалися до зміни організаційно-адміністративної системи управ-

ління боргом. Більшість країн почали застосовувати сучасні ме-

тодики оцінювання боргових ризиків і прогнозування структури

боргу й динаміки боргових виплат.

Уряди багатьох країн намагалися зменшити залежність від ко-

ливань обмінних курсів через погашення зовнішньої заборгова-

ності та додатковий випуск внутрішніх боргових зобов’язань.

Так, на початку 2006 р. Бразилія оголосила про свої наміри по-

збутися короткострокових боргів в іноземній валюті, мінімізува-

ти частку облігацій Брейді у власному борговому портфелі, а та-

кож зменшити кількість зобов’язань, прив’язаних до обмінного

курсу. Програма реструктуризації боргів охоплювала боргові

цінні папери на загальну суму 16—20 млрд дол. Аналогічні про-

грами реструктуризації боргів були започатковані в Колумбії

(2,8 млрд дол. США зовнішніх зобов’язань), Венесуелі (4,0 млрд

дол. США облігацій Брейді) і Туреччині (3,5 млрд дол. США об-

259

лігацій, прив’язаних до обмінного курсу). Після дострокового

викупу облігацій Брейді Бразилією і Венесуелою сума таких зо-

бов’язань в обігу зменшилася до 10 млрд дол. США (станом на

квітень 2006 р.), у той час як у серпні 1996 р. вона становила

150 млрд дол. США.

Уроки світового досвіду створюють підґрунтя для розроблен-

ня науково обґрунтованих засад політики управління зовнішнім

державним боргом України. Стратегічними орієнтирами даної

політики мають стати утримання помірного розміру державного

боргу України, збалансування його структури, оптимізація залу-

чення позичкових коштів для потреб держави та підвищення

ефективності їх використання.