4.3. Фінансові ресурси підприємств,

ЇХНІЙ СКЛАД І ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ

Матеріальним втіленням фінансових відносин на рівні

господарських суб’єктів є фінансові ресурси. Під фінансовими

ресурсами розуміють акумульовані підприємством грошові кош-

ти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призна-

чені для покриття його потреб. До фінансових ресурсів належать

усі грошові фонди і та частина грошових коштів, яка використо-

вується підприємством у нефондовій формі (рис. 4.2).

ФІНАНСОВІ

РЕСУРСИ

Класифікація

Види

Початкові

Статутний

капітал

За кругообі-

гом

Прирощені

Прибуток

Основні

Матеріалі-

Амортиза-

За викорис-

засоби

зовані

ційні відра-

танням

хування

обігу

Оборотні

кошти

Приватний

капітал

Власні

Бюджетні

За правом

асигнування

власності

Акціонерний

капітал

Надходження

Державні

з цільових

Надані

фондів

Корпора-

тивні

Надходження

з централізо-

ваних фондів

Позичені

Кредити

Рис. 4.2. Класифікація

та склад формування фінансових ресурсів підприємства4

Важливим аспектом фінансової діяльності підприємств є фор-

мування та використання різних грошових фондів, через які здій-

снюється процес розширеного відтворення, фінансування науко-

4Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. — 2-ге вид., доп. і пере-

роб. — К.: КНЕУ. — 2005. — С. 80.

во-технічних розробок, освоєння та впровадження нової техніки і

технологій, економічне стимулювання тощо.

Стабільність функціонування підприємства ґрунтується

на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному

кругообігу.

Загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства

складається з таких елементів:

— статутний капітал— основне первісне джерело власних

коштів підприємства. Статутний капітал становить сукупність

коштів засновників, необхідну для функціонування підприєм-

ства, які вкладені в активи, а також майнових прав, що мають

грошову оцінку. Порядок і джерела формування статутного капі-

талу залежать від типу підприємства і форми власності. Розміри

статутного капіталу характеризують розмір коштів, які були ін-

вестовані у фінансово-господарську діяльність. На основі статут-

ного капіталу формується основнийіоборотнийкапітал, що пе-

ребувають у процесі безперервного руху, набуваючи різноманіт-

них форм залежно від стадії кругообігу;

— резервний фондутворюється на підприємстві за рахунок

відрахувань від прибутку, використовується для покриття зби-

тків, подолання тимчасових фінансових ускладнень (не

менш як 25 % статутного фонду і не менш як 5 % від розміру

прибутку);

— амортизаційний фондутворюється в процесі використан-

ня основних засобів і нематеріальних активів за рахунок аморти-

заційних відрахувань, використовується для їх відтворення;

— фонд розвиткуконцентрує кошти, які використовуються

для розвитку виробництва;

— валютний фондформується на підприємствах, які одер-

жують виручку у валюті від експортних операцій або купують

валюту для імпортних операцій;

— фонд оплати праціформується на підприємстві для гро-

шових виплат працівникам за виконану роботу згідно з трудовим

договором;

— фонд виплати дивідендівутворюється на акціонерних під-

приємствах один раз на рік для виплати акціонерам дивідендів за

акціями.

Крім постійних грошових фондів на підприємствах можуть

утворюватися оперативні тимчасові фонди.

Залежно від джерел формуванняфінансові ресурси підприєм-

ства поділяються на:

— створені за рахунок власних і прирівняних до власних гро-

шових надходжень (внески засновників у статутний фонд);

— внаслідок здійснення фінансово-господарської діяльності

(нерозподілений прибуток, амортизаційний фонд, резервний

фонд);

— у результаті операцій на фінансовому ринку (додатковий

капітал, позичковий капітал);

— у порядку перерозподілу грошових коштів (бюджетні суб-

сидії, страхові відшкодування, інші види ресурсів).

За правом власностіфінансові ресурси поділяють на: власні

кошти підприємницької структури; залучені кошти; позикові фі-

нансові ресурси.

Перспективи розвитку підприємства визначаються його

можливостями у нарощені та залучені фінансових ресурсів.

Первіснеформування фінансових ресурсів відбувається під

час створення господарських суб’єктів. На функціонуючих під-

приємствах фінансові ресурси формуються за рахунок прибутку

(від основної та інших видів діяльності) та амортизаційних відра-

хувань.

У процесі своєї діяльності підприємство може додатково за-

лучатифінансові ресурси через випуск і розміщення акцій та

облігацій, з бюджету чи державних фондів цільового призначен-

ня, з централізованих корпоративних фондів, через отримання

страхових сум за умови настання відповідного страхового випадку.

Залучені фінансові ресурси за характером використання поді-

бні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у

розпорядження підприємства. Водночас існують певні обмежен-

ня у їх використанні, адже такі кошти мають здебільшого цільо-

вий характер.

Бюджетні асигнуванняможуть надаватися підприємствам

(як правило, державним) у таких формах: бюджетні інвестиції;

державні дотації;державні субсидії.

Бюджетні інвестиціїявляють собою виділення коштів дер-

жавного або місцевого бюджетів на розвиток виробництва, на-

самперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у

пріоритетні галузі й проекти, які визначають розвиток економіки

країни в цілому.

Державні дотації— це виділення коштів з бюджету на по-

криття збитків підприємства, як правило, у разі, коли збитковість

є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.

Державні субсидії— це виділення коштів з бюджету

суб’єктам підприємницької діяльності на вирішення певних за-

вдань у рамках різного роду державних програм.

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом

ідентичні бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі

державних інвестицій і субсидій. Ці ресурси мають цільовий ха-

рактер, що випливає із сутності даних фондів.

До позикових фінансових ресурсів відносять:

— банківський кредит. Його необхідність визначається хара-

ктером кругообігу основних і оборотних засобів;

— бюджетний кредит. Цей кредит діє на тих самих принци-

пах, що й банківський;

— комерційний кредит— це придбання товарів чи отриман-

ня послуг з відстроченням оплати. Подібна угода оформляється

спеціальним борговим зобов’язанням — комерційним векселем.

Кредитування, на відміну від бюджетних асигнувань, здійс-

нюється з дотриманням принципів поворотності, строковості,

платності, забезпеченості.

Забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами, як і

основними фондами, безпосередньо впливає на його діяль-

ність. Недостатність фінансових ресурсів веде до небез-

печності виробничого процесу. Нераціональне і неефекти-

вне їх використання звужує виробничі та фінансові можли-

вості підприємства. Втрата чи осідання фінансових ресур-

сів веде до банкрутства підприємства.

Перехід до господарювання в ринкових умовах потребує но-

вих підходів до формування фінансових ресурсів підприємств.

Так, важливе місце в джерелах фінансових ресурсів належить

внескам фізичних та юридичних осіб. Водночас значно скорочу-

ються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від центральних

і місцевих органів державної влади. Збільшується значення при-

бутку, амортизаційних відрахувань та позикових коштів у фор-

муванні фінансових ресурсів підприємств.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств вели-

ке значення має структура їхніх джерел.

Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання

визначають фінансове благополуччя підприємства, його плато-

спроможність, ліквідність, фінансову стійкість. Водночас висока

частка вага залучених та позикових коштів ускладнює фінансову

діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату

відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на

облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує

фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необ-

хідно детально продумати доцільність залучення додаткових фі-

нансових ресурсів.

Содержание