1. Зменшення обсягів розміщення зовнішніх державних по-

зик. Надмірне залучення зовнішніх державних позик породжує

загрози дестабілізації державних фінансів і проблем відтоку до-

ходів національної економіки. Усунення загроз для стабільності

фінансової системи та динамічного розвитку реального сектора

економіки може бути забезпечено шляхом поступового погашен-

ня зовнішньої заборгованості та збільшення державних позик на

внутрішньому ринку.

Скорочення зовнішніх зобов’язань держави створюватиме

умови для вирішення завдань зниження зовнішньоборгового на-

вантаження на економіку та мінімізації ризиків боргового фінан-

сування.

2. Розвиток внутрішнього ринку позикових капіталів. Осно-

вною метою управління державним боргом України на найближчі

роки має стати зміщення акцентів із зовнішніх державних позик на

внутрішні. Здійснюючи курс на заміщення зовнішніх позик внут-

рішніми, уряд забезпечить себе від руйнівних наслідків переливів

міжнародних капіталів і стрибкоподібних змін обмінних курсів.

Загалом розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів

та ефективне функціонування ринку довгострокових фінансових

інструментів зробить структуру боргу менш ризиковою та змен-

шуватиме ймовірність розгортання фінансових криз.