5.1. Сутність і склад державних фінансів

Державні фінанси являють собою досить розгалужену

систему відносин, яка опосередковується формуванням і викорис-

танням централізованих на різних рівнях адміністративного поділу

фондів грошових коштів. Розгалуженість цієї системи і наявність

значної кількості фондів зумовлюється різноманітністю функцій

держави і завдань, які вона вирішує, а також розмежуванням фун-

кцій і повноважень між різними рівнями державної влади.

За своєю економічною сутністю державні фінанси— це су-

купність процесів розподілу та перерозподілу вартості ВВП, що

виникають у процесі формування, розподілу і використання

централізованих фондів грошових коштів, призначених для фі-

нансового забезпечення виконання державою покладених на неї

функцій.

У цьому визначені ключовим елементом виступають фінансо-

ві відносини. Вони є досить складними. Так, з позицій держави, з

92

одного боку, формування коштів централізованих фондів харак-

теризує і відносини обміну, і розподілу, і перерозподілу. Відно-

сини обміну досить незначні за обсягами і питомою вагою та

пов’язані з надходженням доходів, отриманих від реалізації дер-

жавного майна і ресурсів, від майнових прав, від надання послуг

тощо. Відносини розподілу відображають частку держави у ство-

реному ВВП, яку вона отримує у формі непрямих податків. Від-

носини перерозподілу відображають формування фондів за раху-

нок оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

З іншого боку, в процесі використання державних коштів ви-

никають відносини розподілу і перерозподілу. Розподільні відно-

сини з боку держави характеризують використання тієї частини

державних доходів, що отримана нею на основі обміну і розподі-

лу, а перерозподільні — тих, що отримані на основі перерозподі-

лу. З погляду юридичних і фізичних осіб державні фінанси мають

насамперед яскраво виражений перерозподільний характер, хоча

в них присутні й елементи обміну — плата за державні послуги.

В Україні державні фінанси як провідна сфера фінансової сис-

теми держави опосередковують біля 80 % усіх фінансових ресур-

сів і охоплюють різноманітні фінансові інституції, за допомогою

яких держава здійснює свою фінансову діяльність.

Склад державних фінансів прийнято розглядати за ланками та

рівнями органів державної влади й управління (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ6

Ланки

Рівні

бюджет

позабюджетні

державний

фінанси держа-

держави

цільові фонди

кредит

вного сектора

Загальноде-

Державний

Загальноде-

Державні

Фінанси дер-

ржавні фі-

бюджет

ржавні фон-

позики

жавних

під-

нанси

ди

приємств

Місцеві фі-

Місцеві бю-

Регіональні

Місцеві по-

Фінанси

ко-

нанси

джети

фонди

зики

мунальних

(муніципаль-

них) підпри-

ємств

6 Фінанси: Навч. посібник / О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова, В. І. Оспіщев та ін.; За ред.

В. І. Оспіщева. — К.: Знання. — 2006. — С. 93.

93

Ланками державних фінансів є:

¾ бюджет держави (зведений бюджет);

¾ позабюджетні фонди цільового призначення;

¾ державний кредит;

¾ фінанси державного сектора (державних та муніципальних

підприємств).

Державний бюджет— це основний фінансовий план держа-

ви, що має силу закону.

Позабюджетні цільові фонди— це централізовані фонди

грошових коштів, що утворюються поза державним бюджетом

для реалізації прав громадян на пенсійне і соціальне забезпечен-

ня та соціальне страхування.

Державний кредитпередбачає залучення коштів державою

на позиковій основі для використання через видатки на конкретні

проекти.

Фінанси державного сектораоб’єднують фінанси державних

і муніципальних (комунальних) підприємств.

За рівнями управління державні фінанси поділяють на загаль-

нодержавні та місцеві.

Загальнодержавні фінанси призначені для забезпечення тих

потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і

відображають інтереси держави взагалі. Вони є інструментом

впливу на соціально-економічний розвиток країни. Через загаль-

нодержавні фінанси здійснюють розподіл та перерозподіл ВВП

між окремими регіонами країни та галузями економіки з метою

збалансованого їх розвитку.

Місцеві фінанси являють собою фінансову базу місцевих ор-

ганів влади та управління. Вони забезпечують регіональні потре-

би у фінансових ресурсах та доходах, їх внутрішньотериторіаль-

ний перерозподіл. Основне призначення місцевих фінансів

полягає в забезпеченні фінансової незалежності й автономності

регіональних адміністративних формувань (областей, районів) та

поселень.

Побудова системи державних фінансів потребує установ-

лення відповідного оптимального співвідношення між її рів-

нями: загальнодержавним та місцевим.

Функціонування сфери державних фінансів характеризується

такими фінансовими категоріями: державні доходи; державні ви-

датки; державний кредит.

94

Внутрішні відносини в системі державних фінансів склада-

ються між бюджетами різних рівнів та між бюджетами і фондами

цільового призначення.

У системі зовнішніх відносин сфери державних фінансів пріо-

ритетними є взаємовідносини з юридичними та фізичними осо-

бами. Це, з одного боку, сплата податків та інших обов’язкових

платежів до бюджету, внески в цільові фонди, купівля державних

цінних паперів, з іншого — асигнування та виплати з бюджету і

цільових фондів, повернення боргів та доплата процентів за по-

зиками. Через бюджет забезпечуються міжнародні фінансові від-

носини держави — платежі міжнародних організацій і фінансо-

вих інституцій та надходження від них. Тимчасово вільні кошти

бюджету та цільових фондів можуть розміщуватись на фінансо-

вому ринку, внаслідок чого формуються відповідні доходи. У ра-

зі необхідності фінансування дефіциту бюджету держава може

залучати на фінансовому ринку необхідні їй додаткові кошти

шляхом випуску та розміщення державних облігацій та казначей-

ських зобов’язань.