13.4. Ринок фінансових послуг

Ринок фінансових послуг як складова фінансового ри-

нку являє собою сферу різноманітних послуг, що надаються

суб’єктам фінансових відносин –підприємницьким структурам,

державі і громадянам у процесі їхньої фінансової діяльності.

Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні. Вони мо-

жуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди, страхуван-

ня тощо, проте всі вони раціонально доповнюють мобілізацію й

використання фінансових ресурсів в інших підсистемах фінансо-

вої системи держави. До фінансових інституцій, що надають фі-

нансові послуги, відносять комерційні банки та небанківські кре-

дитні установи, фінансові, факторингові й лізингові компанії,

інституційних інвесторів, фондові та валютні біржі.

До найхарактерніших видів фінансових послуг належить лі-

зинг. Суб’єктами лізингових операцій є: продавець лізингового

майна, тобто його виробник; лізингодавець — організація, в тому

числі банківська або небанківська фінансова установа; лізингоо-

держувач — підприємство, яке отримує в користування майно за

договором лізингу. У межах довгострокової оренди розрізняють

дві основні форми лізингових операцій — фінансовийіоперати-

внийлізинг.

Фінансовий лізингполягає в тому, що під час дії лізингової

угоди орендар виплачує орендодавцю всю величину амортизації

орендованого майна. Після закінчення такої угоди лізингоодер-

жувач може повернути об’єкт оренди лізингодавцеві, викупити

його за залишковою вартістю або укласти нову угоду на оренду.

Об’єктамифінансового лізингу є переважно виробничі будівлі

та споруди.

Оперативний лізингє таким видом орендних операцій, за

якого лізингова угода укладається на термін менший, ніж період

амортизації орендованого майна (здебільшого на 2—5 років). Як і

310

за фінансового лізингу, після закінчення терміну угоди вона мо-

же бути продовжена на нових умовах. В іншому разі майно пове-

ртається власникові або викуповується за договірною ціною. От-

же, лізинг дає змогу підприємствам та організаціям отримувати

необхідні виробничі фонди без значних одноразових затрат, а та-

кож уникнути витрат, пов’язаних із моральним старінням засобів

виробництва.

За своєю сутністю лізинг є специфічною формою фінансуван-

ня капітальних вкладень, альтернативною традиційному банків-

ському кредитуванню. Крім того, лізинг активізує інвестиції при-

ватного капіталу у сферу виробництва, підвищує конкуренто-

спроможність малого й середнього вітчизняного бізнесу. Завдяки

лізингу розширюються можливості збуту власної продукції, на-

самперед тієї, яка дорого коштує.

Структура лізингового платежу регулюється законодавством і

включає амортизаційні відрахування, плату за кредит, прибуток

лізингодавця, страхові платежі та інші витрати лізингодавця.

Конкретна величина платежу за надане в лізинг майно встанов-

люється лізингодавцем.

До фінансових посередницьких послуг належить також фак-

торинг. Головна мета факторингового обслуговування — інка-

сування дебіторських боргів своїх клієнтів і одержання належних

їм платежів. Клієнт (постачальник), продавши дебіторський борг,

отримує від банку кошти в розмірі 80—90 % від суми боргу. Ре-

шту 10—20 % від суми боргу банк тимчасово стягує як компен-

сацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк

повертає стягнену суму клієнтові. Банк може оплатити постача-

льникові платіжні вимоги не тільки в день подання їх на інкасо, а

й відправлені в банки платників раніше й акцептовані платника-

ми, але не оплачені через відсутність коштів на рахунках. Отже,

отримання факторингової послуги дає змогу підприємствам пе-

ретворити продаж із відстрочкою платежу на продаж із негайною

оплатою і в результаті прискорити рух свого капіталу.

Серед небанківських кредитних установ, що надають кредитні

послуги, особливе місце посідають кредитні спілки. Це громад-

ські неприбуткові організації, головною метою яких є фінансовий

та соціальний захист своїх членів через залучення їхніх особис-

тих заощаджень для взаємного кредитування. Одна з найпошире-

ніших послуг кредитних спілок — надання позичок. З цією ме-

тою створюється позичковий фонд, куди, крім внесків членів

кредитних спілок, залучаються банківські кредити, державні суб-

сидії, пожертвування юридичних і фізичних осіб.

311

За одержані позички сплачуються відсотки, які нижчі, ніж від-

сотки комерційних банків за надані кредити.

Страхуваннятеж можна розглядати як один із сегментів рин-

ку фінансових послуг. При цьому страхові компанії можуть роз-

глядатися і як виробники страхових послуг, і як фінансові посе-

редники. Фінансові послуги у сфері страхування пов’язані із

формуванням колективних страхових фондів і фінансовим від-

шкодуванням різних втрат і збитків. Фінансове посередництво

проявляється при розміщенні фінансових ресурсів на фінансово-

му ринку.

Сегмент консалтингових, аудиторських, та інформацій-

них послугбезпосередньо не пов’язаний з рухом фінансових ре-

сурсів чи формуванням доходів та здійсненням витрат і видатків.

Їхнє призначення полягає в наданні таких послуг, які сприяють

названим процесам.

Консалтингові фірми, проводячи консультаційну роботу,

можуть допомогти мінімізувати вартість залучених фінансових

ресурсів, оптимізувати їх розміщення, сприяти мінімізації подат-

кового навантаження тощо.

Аудиторські послугипов’язані з незалежною перевіркою фі-

нансової діяльності і фінансової звітності господарюючих суб’є-

ктів.

Інформаційні послугиполягають у наданні певної фінансової

і нефінансової інформації, необхідної суб’єктам господарювання

для прийняття рішень у сфері фінансової діяльності. Первинна

інформація надається інформаційними агенціями через видання

статистичних збірників, періодичних зведень, наприклад біржо-

вих, систему інформаційної мережі — Інтернет. Аналітичну ін-

формацію надають рейтингові агенції (аналітичні огляди, рейти-

нгові оцінки, наприклад привабливості цінних паперів).

Сукупність цих послуг є одним із методів хеджування ризиків,

що виконує важливу роль у забезпеченні стабільності фінансово-

го ринку і фінансової системи в цілому.