4. Зниження розміру державного боргу в період масштабної

приватизації державного майна. Розроблення ефективних ме-

ханізмів впливу на стан державного боргу потребує визначення

прийнятих джерел погашення заборгованості держави. Одним із

таких джерел виступають надходження від приватизації держав-

ного майна.

Спрямування доходів від приватизації державного майна на

погашення боргових зобов’язань держави теоретично обґрунто-

вується необхідністю утримання стабільної чистої боргової пози-

ції держави22. Якщо держава втрачає право власності на деякі

свої активи і водночас не позбувається своїх боргових зо-

бов’язань, то тягар нетто-державної заборгованості зростає, що

має негативні економічні наслідки.

Скорочення зовнішньоборгових зобов’язань держави в період

масштабної приватизації державного майна може відбуватися

шляхом нерозміщення державних позик при здійсненні планових

виплат за державним боргом. Кошти від приватизаційних надхо-

джень доцільно акумулювати на спеціальному рахунку уряду і

використовувати винятково на здійснення боргових платежів.

5. Посилення інвестиційної спрямованості позичкових опера-

цій держави. Залучення державних позик в обсягах, що переви-

щують витрати на погашення боргу, є економічно обґрунтованим

лише при спрямуванні позичених коштів на інвестиції у перспек-

тивні сфери, доходність яких перевищує відсоткові ставки за по-

зиками. Застосування ж позичених для фінансування споживчих

витрат є виправданим лише на короткостроковому часовому

проміжку для подолання тимчасових труднощів та екстремаль-

них ситуацій. Тобто, зростання державного боргу має супрово-

джуватися активізацією економічної діяльності та досягненням

позитивних структурних зрушень, наслідком яких буде розвиток

високотехнологічних виробництв і підвищення ефективності на-

ціональної економіки.

Стратегічною метою державної боргової політики в ідеалі має

слугувати залучення фінансових ресурсів для реалізації програм

інноваційно-інвестиційного розвитку економіки. Однак непроду-

ктивні запозичення минулих років потребують відволікання до-

ходів бюджету та залучення нових позик для погашення попере-

дніх боргів. Крім того, позикові інструменти для вирішення

22 Чиста державна заборгованість визначається як різниця між валовими борговими

зобов’язаннями держави та вартістю майнових активів, що перебувають у державній

власності.

261

завдань інноваційного розвитку може використовувати держава

лише при формуванні ефективних механізмів спрямування пози-

чених коштів у продуктивні інвестиції.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. У чому полягає економічна сутність і призначення

державного кредиту?

2. Які функції державного кредиту?

3. Які існують види і форми державного кредиту?

4. За якими ознаками класифікують державні позики?

5. Які існують відмінності між облігаційними і безоблі-

гаційними державними позиками?

6. Які існують джерела погашення державних позик?

7. Як визначається ефективність державних креди-

тних операцій?

8. Що таке державний борг?

9. Які існують види державного боргу?

10. Які переваги внутрішнього боргу над зовнішнім?

11. Чи має державний борг економічно обґрунтовані

межі?

12. Як державний бор впливає на економічну безпеку

держави?

13. У чому полягає сутність управління державним

боргом?

14. Які принципи можна виділити в управлінні держав-

ним боргом?

15. Які існують методи коригування позикової полі-

тики держави?

16. Які існують стратегічні напрями управління дер-

жавним зовнішнім боргом України?

262

Модуль 4

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ

ТА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОГО

РИНКУ І МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

СТРАХУВАННЯ

І СТРАХОВИЙ РИНОК

Ключові терміни: страхування, самострахування,

колективне страхування, перестрахування, страхо-

вик, страхувальник, страховий агент, страховий

брокер, страхові внески, страхові платежі, страхо-

вий тариф, страхове відшкодування, страховий за-

хист, страховий збиток, страховий випадок, форми

страхування, обов’язкове страхування, добровільне

страхування, страховий ринок, страхова послуга,

страховий договір, строк дії договору страхування,

правила страхування, державний нагляд за страхо-

вою діяльністю, ліцензування страхової діяльності.

Після вивчення цієї теми студенти

повинні знати і розуміти:

• об’єктивну необхідність страхування;

• особливості фінансових відносин у сфері страху-

вання;

• які існують форми і методи страхового захисту;

• як формуються страхові фонди;

• що являє собою «страховий ринок» і як він функціонує.