53. Пеня, порядок її нарахування.

На суму податкового боргу нараховується пеня. Для нарахування пені необхідно визначити:1) Початок терміну нарахування пені;2) Закінчення нарахування пені;3) Розмір пені.

Пеня починає нараховуватися з першого дня після закінчення терміну встановленого для сплати (11-й або 31-й). Пеня закінчується нараховуватися у день прийняття банком платіжного доручення на сплату суми боргу (включно).

Розмір пені встановлено з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє або на день виникнення податкового боргу, або на день погашення. Використовується більша з двох указаних ставок.

Розмір пені за день = (1,2 * ставка НБУ у %) : (365 * 100%)

Сума пені = Сума податкового боргу * Розмір пені за день * Кількість днів прострочення. Пеня не нараховується на пеню та на адміністративні стягнення!

Сума податкового боргу та пені погашається за рахунок таких джерел:

- будь-яких власних коштів платника, в тому числі одержаних від продажу товарів, послуг, майна, немайнових цінностей, випуску цінних паперів;

- шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед платником, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкового боргу платника (на 2004, 2005, 2008 роки це право було призупинено);

- за рахунок коштів філій або інших підрозділів платника (лише за рішенням органів стягнення);

- якщо боржник - філія, то за рахунок активів юридичної особи-головного підприємства, на які може бути накладене стягнення;

- за рахунок активів платника, попередньо переданих у тимчасове користування іншим особам, включаючи кошти, розміщені на депозитних рахунках. Це додаткове джерело, тобто використовується лише у разі, коли заходи з продажу активів платника за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу.

Як джерела погашення податкового боргу не можуть бути використані:

1) майно платника, надане в заставу іншим особам до моменту виникнення у платника податкової застави;

2) активи, які належать іншим особам і знаходяться в тимчасовому користуванні платника (майно передане в оренду, на зберігання, на комісію);

3) власні кошти юридичних осіб, що використовуються для виплати заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час працівникам;

4) майно, що входить до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств;

5) активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством.