29.Засади обліку платників податків

Облік платників ведеться з метою створення умов для здійснення податківцями контролю за дотриманням податкового законодавства.

Взяттю на облік підлягають усі платники податків незалежно від наявності обов’язку щодо сплати податку чи збору.

Платник зобов’язаний стати на облік у відповідних інспекціях за основним та неосновним місцем обліку.

Основне місце обліку – місцезнаходження юр особи, її відокремленого підрозділу, місце проживання само зайнятої особи.

Неосновне – місцерозташування підрозділу юр особи, рухомого та не- майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, через які проводиться діяльність.

Взяття на облік може відбуватися за двома принципами:

1. Принцип організаційної автономності (застосовується за неосновним місцем обліку). Суть: держ реєстрація суб’єкта госп діяльності і взяття його на облік як платника податків відбувається відокремлено через певний проміжок часу.

2. Принцип організаційної єдності (за основним місцем обліку). Держ реєстрація і взяття на облік одночасно.

Облік охоплює етапи:

1. Взяття платника на облік.

2. Вживання заходів щодо встановлення повноти обліку.

3. Внесення змін до облікових даних платників.

4. Зняття з обліку.