65.Порівняльна характеристика випадків виникнення права податкової застави і арешту активів

Податкова застава – майно платника, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого дорівнює сумі податкового боргу, а також майно, яке він придбає в майбутньому до погашення боргу. Адмін. арешт майна – заборона платнику здійснювати будь-які дії з майном крім дій по його охороні, зберіганню і підтримці в належному функціональному стані. Арешт може бути повним та умовним. Повний – беззаперечна заборона, умовний – обмеження права використовувати майно яке полягає у попередньому отриманні згоди від податкового органу. Підстави виникнення права податкової застави: платник не сплатив самостійно визначену суму податку; несплата зобов’язання визначеного контролюючим органом. Податкова застава виникає з дня, наступного за граничним терміном встановленим для сплати податкового зобов’язання. (= день коли починає нарах пеня = день виникнення боргу з зобов’язання). Не можуть бути віднесені: культурні цінності, що є об’єктами держ. та комун. власності. об’єкти, що заборонені для приватизації. Активи звільняються з-під арешту у випадках: рішення под. органу про арешт відмінено; суд прийняв рішення про припинення арешту протягом 36 годин відсутнє рішення суду про визнання арешту обґрунтоване 3 особа подала докази, що заарештовані активи належать їй платник погасив под. борг платника ліквідовано в тому числі внаслідок процедури банкрутства платник пред’явив документи, що свідчать про його реєстрацію як підприємця платник усунув причини, що призвели до арешту. Арешт активів здійснюється в порядку: на підставі однієї з причин щодо арешту керівник податкової чи його заступник приймає рішення про арешт активів. Це рішення надсилається платнику з вимогою тимчасової заборони з відчуження його активів, особами у власності або розпорядженні яких перебувають заарештовані активи з вимогою заборони їх тимчасового відчуження. Протягом двох годин рішення про арешт і його обґрунтованість має перевірити суд. Активи звільняються з-під арешту у випадках: рішення под. органу про арешт відмінено;суд прийняв рішення про припинення арешту. протягом 36 годин відсутнє рішення суду про визнання арешту обґрунтоване; 3 особа подала докази, що заарештовані активи належать ій; платник погасив под. борг; платника ліквідовано в тому числі внаслідок процедури банкрутства; Платник пред’явив документи, що свідчать про його реєстрацію як підприємця; платник усунув причини, що призвели до арешту.

69 Податковий ризик: поняття, об’єкт, суб’єкти, дискусійні питання.

Податковий ризик - це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття заінтересованими суб'єктами економічних відносин об'єктивно існуючих невизначеності, конфліктності, притаманних податковій системі, що призводить до порушення принципів оподаткування та до фінансових втрат, пов'язаних з процесом оподаткування.

Податковий ризик необхідно розглядати з різних позицій: з боку платників податків та з боку держави (відповідальних і зацікавлених державних структур).

З позиції платника податку, ризик - це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття платником податків небезпеки можливих втрат (збитків), пов'язаних з процесом оптимізації оподаткування і сплати податків.

З позиції держави (відповідальних і зацікавлених державних структур), податковий ризик - це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття заінтересованими суб'єктами економічних відносин об'єктивно існуючих невизначеності та конфліктності, що призводить до скорочення доходної частини бюджету від несвоєчасної та неповної сплати податків.

Виходячи з наведених означень поняття "податковий ризик", можна сформулювати, що є суб'єктом і об'єктом ризику у сфері оподаткування.

Суб'єктами податкового ризику виступають держава та юридичні й фізичні особи, що є платниками податків. Але вказані суб'єкти керують різними об'єктами ризику.

Об'єктом податкового ризику для держави є діяльність платників, пов'язана з отриманням доходів та нарахуванням і сплатою податків, оцінити ефективність виконання законів та умов функціонування котрих у вичерпній повноті та з необхідною точністю неможливо.

Об'єктом податкового ризику для платника є податкова політика держави, її діяльність стосовно організації сплати податків, а моніторинг та прогнозування цього процесу у вичерпній повноті на перспективу здійснити майже неможливо.

Проблеми:

По-перше, в Україні за короткий час була створена "сучасна" розгалужену система податків, до якої розвинені країни йшли десятки років. Зазначимо, що ця система функціонує значною мірою формально, а збір податків здійснюється шляхом активного застосування старих адміністративно-директивних методів.

По-друге, надмірний тиск податкової системи притлумив підприємницьку діяльність, а недотримання принципу справедливості спричиняє деморалізуючий вплив на економіку, призводить до низки ризиків (криміногенного, морального, ризику невикористаних можливостей тощо).

По-третє, податкові органи поступово перетворюються на "караючий меч", від якого дедалі більшою мірою страждають, в основному, сумлінні підприємці, а це веде до ризиків руйнації функціонального призначення податкової системи, до порушення її принципів. Зазначимо, що однією із функцій податкової служби є надання платникам податків високоякісних послуг щодо правильності обчислення податків. Це сприяє зростання відсотку добровільної сплати податків.

Нині гостро стоїть проблема відпрацювання бази оподаткування, принципів оподаткування, скорочення витрат на утримання податкової служби, створення умов для реалізації принципів справедливості, рівності та відповідальності в оподаткуванні. Тобто, йдеться про керування ризиком, спричиненим перегинами у системі оподаткування. Потрібно пристосувати систему оподаткування до особливостей перехідної економіки.

Розподіл податкового тягаря між суб'єктами господарювання супроводжується конфліктами, суперечливими тенденціями та зумовленим цим ризиком. З одного боку, обкладання великими податками прибутку може генерувати такі ризики: по-перше, ризик ухилення від сплати податків; по-друге, ризик перекладання податку на плечі споживачів через механізм цін; по-третє, ризик відпливу капіталу в галузі і сфери, що приносять на даний момент більший дохід.

Через механізм цін на товари споживання та ресурси виникає та реалізується ризик зниження чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, зменшення інвестиційних ресурсів призводить до ризику зниження якості товарів та обсягів виробництва, а, отже, - до ризику зниження обсягів податкових надходжень до бюджету. В такий спосіб виникає ризик порушення самих принципів функціонування податкової системи, серед яких принцип платоспроможності та отриманої вигоди мають особливо важливе значення.

Недосконалість податкової системи впливає не лише на надходження до бюджету, а й на поведінку підприємців та всіх працюючих. Наслідками недосконалості податкової системи можуть бути й перегини економічних пропорцій у суспільстві, ризик зростання неформальної економіки. Зокрема, велика ставка податку на прибуток стимулює їх уникати великих відрахувань через механізм приховування прибутку. Інакше кажучи, надмірний податок на прибуток не стимулює режиму економії витрат, зростає ризик недоцільних та фіктивних витрат, а також безконтрольності витрат у виробництві.

Можна виокремити джерела ризику, котрі призводять до зниження ефективності функціонування податкової системи. Зокрема, - це невизначеність, конфліктність взаємовідносин платників податків з податковою службою. Серед них - нестабільність податкового законодавства.

Податкова система завжди віддзеркалює конфліктність та гостру боротьбу за перерозподіл суспільного прибутку. Тому внесення змін до податкових законів відбувається майже щомісяця, що свідчить про нестабільність податкового законодавства, призводить до низки ризиків

Ризик у сфері оподаткування зумовлений невизначеністю та конфліктністю інтересів, які виникають у процесі розподілу створеного продукту між платниками податків та державою. Платники - юридичні й фізичні особи, які безпосередньо й створюють матеріальні та нематеріальні блага, - шукають напрями мінімізації податків, щоб віддати державі якомога менше. Держава ж розраховує на постійні й стабільні надходження в обсягах, принаймні, не менших, ніж заплановано в бюджеті на поточний рік і постійно шукає шляхи мобілізації додаткових надходжень. Отже, оскільки суб'єкти, що беруть участь у процесі оподаткування, мають різні інтереси, цілі й сподівання щодо сплати податків, то поняття "податковий ризик" має неоднозначний зміст. Із позиції держави податковий ризик - це можливість втрат доходної частини бюджету від несвоєчасної та неповної сплати податків. Із позиції платника - це можливість понести фінансові втрати, пов'язані з процесом оптимізації й сплати податків.

На нашу думку, можна дати таке загальне означення податкового ризику…