61. Механізм арешту активів, напрями його вдосконалення.

Арешт активів здійснюється у встановленому порядку. Спочатку на підставі подання відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу або його заступник приймає рішення про арешт активів. Це рішення направляється:

• банкам, що обслуговують платника, з вимогою тимчасового зупинення активних операцій по рахунках такого платника. окрім операцій з:

  • погашення податкових зобов'язань і податкового боргу;

  • сплаті боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями у порядку доарбітражного врегулювання спорів, якщо такі документи набрали юридичної сили до виникнення права податкової застави;

• платнику з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;

• іншим особам, у власності, розпорядженні і користуванні яких знаходяться активи боржника з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Якщо виникають підстави для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку, працівник податкового органу готує заяву. Підписана керівником податкового органу (його заступником) заява разом з рішенням, в якому обґрунтовуються обставини для зупинення операцій на рахунку, передається до суду. І тільки рішення суду дозволяє здійснити арешт у такій формі.

Термін арешту активів не може перевищувати 96 годин з моменту прийняття рішення. Цей термін не може бути продовжений в адміністративному порядку. Виняток складають лише випадки, коли власник арештованих активів не встановлений. Тоді активи знаходяться під арештом на протязі терміну. визначеного законом для визнання їх безхазяйними. Крім того, керівник податкового органу має право звернутися до суду з поданням про продовження терміну арешту активів. Але для цього необхідно мати достатні докази, що звільнення активів з під арешту загрожує їхньому зникненню або знищенню. Суд має прийняти рішення на протязі 48 годин з моменту отримання подання. Виникає питання, як визначити достатність підстав для прийняття рішення про продовження арешту. В правовому полі це питання не врегульоване. З метою повного й об'єктивного розгляду справи встановлено вимоги, яким має відповідати подання. Воно має містити:

• реквізити господарського суду, до якого воно подається, податкового органу, платника податків:

• підстави застосування адміністративного арешту активів платника в конкретному випадку, та продовження арешту із зазначенням терміну;

• відомості про розмір податкового боргу платника;

• докази вручення копії подання з дотриманням встановленого порядку.

Крім цього, існують підстави, за якими суд може повернути подання без розгляду. Вони стосуються оформлення подання, а саме:

• відсутні необхідні реквізити (назва платника або податкового органу, поштові адреси);

• підписано не уповноваженою особою;

• не обґрунтовані обставини для продовження адміністративного арешту активів;

• не надано доказів вручення платнику копії подання.

Якщо на момент розгляду подання судом термін дії адміністративного арешту минув, суд припиняє впровадження у справі.

Порядок арешту активів передбачає також можливість оскарження платником рішення про арешт в адміністративному або судовому порядку. І, якщо справа вирішується на користь платника, то податковий орган вищого рівня проводить внутрішнє розслідування щодо правомірності прийняття рішення про арешт активів і притягає винних осіб до дисциплінарної та адміністративної відповідальності. Отже, процедура застосування арешту активів ставить в жорсткі умови не тільки платника, а й контролюючі та судові органи, змушуючи їх приймати відповідні рішення швидко, керуючись беззаперечними доказами порушення чинного законодавства, не допускаючи свавілля і незаконних дій. Уразі неправомірних дій податкових органів п з арешту активів, які призвели до збитків, платник має право на їх відшкодування за рахунок коштів відповідного бюджету.

Виконання рішення про арешт активів покладається на податкового урядника. Він виконує такі функції:

• направляє рішення про арешт активів банкам, платнику та іншим особам з вимогою заборони їх відчуження;

• проводить опис активів;

• вилучає оригінали первинних документів, складає їх опис, залишає платнику копії цих документів;

• здійснює інші заходи.

За певних умов арешт активів припиняється. Це відбувається у таких випадках:

• відмінено рішення податкового органу про арешт;

• платник погасив податковий борг;

• платника ліквідовано, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

• третя особа надала податковому органу відповідні докази, що арештовані активи належать їй;

• закінчився граничний термін адміністративного арешту;

• платник пред'явив свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. спеціальні дозволи на її здійснення, торговельні патенти тощо, яких не було на момент прийняття рішення про арешт активів.

Слід звернути увагу, якщо причиною звільнення активів з під арешту стало закінчення граничного терміну його застосування, то арешт не може бути накладений повторно на тій же підставі.