40. Відстрочка податкових зобов’язань платників податків

Відстрочка – це перенесення терміну сплати податку на більш пізню дату.

Відстрочка податкового зобов’язання погашається рівними частками починаючи з будь-якого місяця визначеного податківцями чи органами місцевого самоврядування, але не пізніше 12 календарних місяців з дня виникнення такого зобов’язання.

Підставою для відстрочки є 1) надання платником доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення боргів, 2) наявність економічного обґрунтування щодо можливості погашення боргу, якщо відстрочка буде надана.

Порядок прийняття рішення про відстрочку залежить від виду податку та терміну на який вона надається. Якщо відстрочка надається в межах бюджетного року, тоді рішення щодо загальнодержавних податків і зборів приймається керівником податного органу або його заступником. Щодо місцевих податків та зборів – керівником податкового органу з обов’язковим узгодженням з керівником фінансового до бюджету якого надходять ці місцеві податки.

Відстрочка понад бюджетний рік надається тільки щодо загальнодержавних податків і зборів, і рішення приймається керівником податкової з обов’язковим узгодженням з Мінфіном.

Всі рішення про відстрочку обов’язково мають оприлюднюватися. Вони надаються окремо за кожним податком і збором, крім мита, ПДВ, акцизного податку при імпорті і Єдиного соціального внеску.

Угода про відстрочку може бути достроково розірвана у таких випадках: 1) за ініціативою платника при довгостроковому погашені боргу або якщо було досягнена домовленість про відстрочку, 2) за ініціативою податківця, якщо платник подав недостовірну або неповну інформацію під час укладання угоди, якщо платник порушує графік погашення розстрочки платежів, у платника виникають нові борги після укладання угоди.

Відстрочка податкового боргу не звільняє активи платника з податкової застави.