36. Картка особового рахунку платника податку: зміст інформації, порядок ведення.

Картки особових рахунків платників відкриваються з метою обліку податкових надходжень. На кожного платника відкривається декілька рахунків відповідно до кількості податків, які він сплачує. Відкриття рахунку здійснюється в наступному порядку: 1)для діючих підприємств, що перебувають на обліку з початку року, 2)для новостворених підприємств з моменту взяття на облік, 3)для підприємств, що своєчасно не стали на податковий облік з моменту нарахування або сплати відповідного платежу.

В картках особового рахунку відображаються суми нарахованих податків, фактично сплачених, повернених платнику, виводиться сальдо розрахунків з бюджетом і нараховується пеня.

Суми нарахованих податків вносяться до особових рахунків на підставі документів:

1)подаються платником (декларація, розрахунок, довідки про авансові платежі),

2) готуються податковими органами (рішення начальника або заступника за актами перевірок, кредитна угода між платником і податковим органом про надання відстрочки і розстрочки, рішення про скасування відстрочки і розстрочки).

3) З документів, що надходять від контролюючих і державних органів (рішення суду, рішення фінансових органів про відстрочку і розстрочку, або рішення за актами перевірок інших контролюючих органів).

Дані про фактично сплачені платежі заносяться на підставі наступних документів: 1)надходження від органів державного казначейства (відомості про зарахування платежів до бюджету та про повернення зайво сплачених сум; перший примірник реєстру документів, що надійшли до державного бюджету; копії розрахункових документів про сплату платежів до державного бюджету; корінці прибуткових документів у разі сплати податків готівкою через установи банків); 2)надходження від фінансових органів і такі ж види документів, але по податках, що надходять до місцевого бюджету.

Особливості обліку сум взаємозаліку.

Підставою для відображення сум взаємозаліку є: 1)протокол, підписаний учасниками взаємозаліку; відповідна інформація органів державного казначейства або фінансового органу; 2)відмітка про реєстрацію протоколу у відповідному підрозділі податкових органів; 3)наявність у протоколі письмового доручення податкової інспекції на проведення взаємозаліку.

Обов’язковою складовою ведення особового рахунку є їх перевірка на предмет правильності облікових операцій. При перевірці увага звертається на моменти:

-чи за всіма термінами сплати відображено суму нарахованих платежів і суму за актами перевірок;

-чи правильно виведене сальдо розрахунків з бюджетом;

-чи правильно нарахована пеня.

Податковий інспектор 1 раз на квартал має перевіряти правильність нарахування операцій.

Щорічно на 1 січня проводиться звірка розрахунків з бюджетом усіх платників за всіма платежами. Якщо дані бухгалтера співпадають з даними, то розрахунки вважаються звіреними; якщо не співпадають, то складається акт, який є підставою для проведення детальної перевірки розбіжностей. В кінці року особові рахунки закриваються. Для цього підводяться підсумки за попередній рік, якщо є переплата або недоїмка, то ці суми переносяться в новий особовий рахунок, який відкривається з початку року.

З метою зведеного обліку ведеться реєстр надходжень та повернень у розрізі видів платежів. Реєстр ведеться в автоматичному режимі і щоденно виводиться загальний підсумок за результатами надходжень і повернень за день. Цей реєстр ведеться для платників, крім податкових надходжень з доходів громадян. З прибуткового податку з громадян, крім прибуткового податку з робітників і службовців, і з інших платежів, що сплачують фізичні особи, зведений облік ведеться у книгах зведених підсумків. На кожний вид платежу існує окрема книга, записи здійснюються щоденно. Результат зведеного обліку є підставою для складання звітності про суму податкових надходжень, яка надається в органи Державного казначейства і фін. органи.