Методи стабілізації грошей

Сталість грошей означає тривалу постійну величину їх мінової вартості, що визначається у певній кількості товарів і послуг, які приходяться на грошову одиницю. Чим довший період, протягом якого можна купити за одну і ту ж суму грошей однакову масу товарів чи послуг, тим вища сталість грошей і тим краще вони виконують свої функції.

Основними чинниками сталості грошей:

1. з боку товарів є затрати на їх виробництво, якість та асортимент товарів;

2. з боку грошей – їх внутрішня вартість, маса грошей в обігу та швидкість обертання.

Коли в обігу перебували тільки повноцінні гроші, їх внутрішня вартість була вирішальним фактором купівельної сили не тільки повноцінних грошей, а й розмінних на грошовий метал банкнот. З переходом до неповноцінних грошей на краще місце у забезпеченні сталості грошей висунулись фактори кількості грошей в обігу й швидкість їх обертання.

Економіці потрібні стабільні гроші, стійкий грошовий обіг. Тому недоцільно звеличувати кількість паперових грошей, бо вони поступово втрачають свою купівельну силу.

Провідними методами подолання наслідків нестабільності грошової системи є методи нуліфікації, ревалоризації і реставрації.

Нуліфікація означає деномінацію знеціненої грошової маси й заміну її новою укрупненою грошовою одиницею з одночасним перерахуванням у встановленому порядку доцільним співвідношенням як грошових знаків, так і усіх цін, тарифів і заробітної плати.

Ревалоризація означає реалізацію комплексу економічних перетворень для поступового відновлення до інфляційної вартості паперових грошей. Однак цей метод успішно діє тоді, коли знецінення грошей охопило 40-60 % їх вартості.

Реставрація – це процес завершення ревалоризації і відновлення до інфляційної купівельної сили грошової одиниці.

Сучасними найпоширенішими методами проведення стабілізаційних заходів стали методи: девальвації, ревальвації та проведення політики дефляції.

Девальвація – знецінення національної грошової одиниці порівнянно з іноземною валютою чи міжнародними валютними одиницями. Девальвація застосовується ефективно тоді, коли зниження курсу національної валюти супроводжується реалізацією комплексу заходів для оздоровлення економіки та фінансів.

Ревальвація – це підвищення вартості національної грошової одиниці відносно іноземних та міжнародних валют, тобто зростання цін експортних товарів у іноземній валюті і зниження їх конкурентоспроможності на світовому ринку. Ревальвація вигідна для імпортерів, тому що вони можуть на внутрішньому ринку за меншу кількість національної валюти купити більшу суму іноземної валюти для оплати імпорту. Ревальвація проводиться за умов хронічного активного сальдо платіжного балансу.

Дефляція означає процес вилучення з обігу певної частини надлишкової маси грошей аж до відновлення товарно-грошової рівноваги.

Питання до самоконтролю:

1. Що таке грошовий оборот країни, з чого він складається?

2. Що розуміється під грошовим обігом?

3. У чому полягає відмінність готівкового грошового обігу від безготівкового?

4. Що представляє грошова маса, її якісна та кількісна характеристики?

5. Що таке «грошовий агрегат»? За яким принципом групують в агрегати грошові активи?

6. Що таке грошова база і які активи входять до її складу?

7. Що таке грошово-кредитний мультиплікатор, яким чином він розраховується?

8. Яким законом регулюється грошовий обіг в країні?

9. Що розуміється під «швидкістю грошового обігу»? Які чинники впливають на цей показник?

10. Які чинник впливають на сталість грошей?

11. У чому сутність методів стабілізації грошей?