logo
Посібник ГіК повний

8.1. Поняття валюти

Економічні, політичні, культурні та інші форми зв’язків між окремими країнами породжують грошові відносини між ними, пов’язані з оплатою товарів та послуг. Ці відносини між країнами і складають зміст валютних відносин.

Валютні відносини – це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері.

Функціонування валютних відносин передбачає: укладення угод щодо купівлі-продажу валют; отримання й надання різного роду позик з-за кордону; надання економічної й технічної допомоги з-за кордону; функціонування у зовнішньоекономічній торгівлі.

Суб’єкти валютних відносин:

Валютні відносини здійснюють як всередині кожної держави, так і між державами і регулюються як на державному, так і міждержавному рівнях. Регулювання валютних відносин являє собою один із засобів валютної політики, спрямованих на розв’язання тих чи інших валютних проблем як всередині країни. так і поза неї.

У більшості випадків основною метою валютної політики держави є збереження та накопичення золотовалютних резервів, які дозволяють підтримувати стійку купівельну спроможність національної грошової одиниці країни відносно товарів, і відповідно, підтримувати стійкість її валютного курсу й міжнародну ліквідність країни.

Золотовалютні резерви можуть використовуватись для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат її боргових зобов’язань перед урядами інших країн та міжнародних організацій, їх комерційними та фінансовими структурами, для підтримування стійкості національної валюти. Наявність офіційних золотовалютних резервів є гарантією економічної надійності країни перед її кредиторами.

Зараз до золотовалютних резервів країни відносяться:

Відповідно до цього під валютою розуміють вартість, грошову одиницю, яка використовується у функціях світових грошей для виміру величини вартості товару у процесі здійснення міжнародних розрахунків.

Категорія „валюта” вживається у трьох значеннях:

Таблиця 13.