1.1. Поняття грошей, їх необхідність та походження

Сучасний світ неможливо уявити без грошей. З ними нерозривно пов’язані всі успіхи цивілізації. Вони створили суспільство таким, яким ми його бачимо.

Ще зі старовинних часів людство намагалось відповісти на питання, що таке гроші. В економічній літературі й донині немає єдиного визначення сутності грошей. Частіше зустрічаються такі:

• Товар, який функціонує як міра вартості та в силу цього функціонує також, безпосередньо або завдяки своїм заступникам, і в якості засобу обігу, є грошима (К.Маркс);

• гроші – це те, що роблять гроші. Все, що виконує функції грошей, і є гроші (К.Макконелл та С.Брю);

• гроші – це загально визначений засіб платежу, який приймається в обмін на товари та послуги, а також при сплаті боргів (І.Фішер);

• гроші – це особливий товар, що служить загальним еквівалентом (пострадянські економісти).

Такі розбіжності випливають з історичного аспекту походження грошей. Слід нагадати, що початковою формою грошових відносин був безпосередній обмін одної речі на іншу, однієї послуги на другу. Гроші як такі тут відсутні.

Основними передумовами становлення грошових відносин є:

• поглиблення суспільного поділу праці;

• багаторівнева спеціалізація виробництва і суспільної діяльності людини.

Розвиток товарного виробництва вимагав такого загального еквіваленту, який би одночасно міг бути засобом для вимірювання та відбиття вартості.

Розвиток обміну пройшов шлях зміни наступних форм вартості:

1. Проста, або випадкова, форма вартості;

2. Повна, або розгорнена, форма вартості;

3. Загальна форма вартості;

4. Грошова форма вартості.

Розширення торгівлі між народами і територіями обумовило поступовий перехід до єдиного для всіх товару, на який можна було б обміняти свою продукцію. Цей товар почав виконувати роль загального еквіваленту, яким є гроші. Для виконання цієї ролі найбільш підходили благородні метали – золото і срібло. Ці метали більшою мірою відповідали тім вимогам, які ринок ставив до товару – грошам. Це здатність зберігатися довгий час, ділимість на частини, легкість у транспортуванні та зберіганні.

Таким чином, гроші – це особливий товар, який є загальним еквівалентом.

Своєю загадковістю гроші та їх походження завжди хвилювали думки людей. Гроші виникли так давно, що по сей час викликають чисельні перекази, легенди та породжують багато нерозв’язаних запитань у економіці та політиці, теорії і практиці організації функціонування грошово-кредитної системи. Чисельні спроби впродовж усього періоду виникнення економічної теорії і до сучасності дати вичерпану відповідь на всі запитання умовно можна поділити на два теоретичних напрямки: раціоналістичну концепцію походження грошей та еволюційну.

Послідовники раціоналістичної концепції (Аристотель, Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт та ін.) пояснювали появу грошей в наслідок домовленості, угоди між людьми з метою спрощення і полегшення процедури обміну товарів.

Проте домовленості між людьми недостатньо, щоб виникли й функціонували гроші. Наукові відкриття починаючи з ХІХ сторіччя поступово накопичили значні матеріально-речові дані, яки дозволили розробити принципово інший підхід до виникнення грошей – еволюційну концепцію походження грошей.

Послідовними прихильниками цієї концепції стали засновники класичної політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, К. Марк та інші вчені. Вони довели, що провідними передумовами становлення товарно-грошових відносин та їх носіїв - грошей стали процеси зростання продуктивності суспільної праці до рівня створення додаткового продукту, який став предметом обміну між виробниками. Подальше поглиблення суспільного розподілу праці й розвиток багаторівневої спеціалізації виробництва та суспільної діяльності людини розширили масштаби суспільного обміну й сформували історичний процес еволюційного розвитку грошей в таких формах:

• проста форма власності;

• повна або розгорнута форма власності;

• загальна форма власності;

• грошова форма власності.

Кожна з цих форм послідовно відображає процес розвитку господарської системи суспільства, а також зародження й зростання ролі грошей та їх взаємодії з особливостями вислого ступеня розвитку товарного виробництва та обміну. В процесі цього розвитку поступово основним грошовим матеріалом ставало золото, яке само було товаром та мало внутрішню вартість.

З появою грошей завершився процес розвитку форм власності. Гроші дали можливість вимірювати вартість інших товарів, а продукти приватної праці виробників завдяки грошам набули суспільного визнання. Товарний світ розділився на товари, які знаходились у формі відносної вартості, та гроші, як їх загальний еквівалент. При цьому золото як грошовий матеріал завжди перебувало в еквівалентній формі вартості, витрачена на його видобуток конкретна праця була безпосереднім відображенням абстрактної суспільної праці, а витрачена на його виробництво приватна праця – безпосереднім відображенням суспільної праці.

Розгляд еволюційної концепції походження грошей свідчить, що:

• гроші виокремились з товарної маси як носії специфічних суспільних відносин;

• процес становлення грошей охоплює тривалий період розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та спеціалізації виробництва і суспільної діяльності;

• в сучасних умовах гроші створюють грошовий ринок, їх обіг і кількісна маса визначається об’єктивними законами, які держава, при визначення номіналів, порядку емісії грошей та інших елементів грошово-кредитної політики, повинна враховувати.

До того моменту, коли основним грошовим матеріалом було золото, то вимірювання вартості було достатньо простим процесом, оскільки вагове відношенню золотого матеріалу (мінова вартість) вирівнювалась кількістю суспільно необхідної праці на виробництво товару (внутрішня вартість) і споживчою вартість, тобто цінністю самого товару.

Проте з першої половини ХХ століття золото поступово зникає з грошового обігу. Його замінюють знаки вартості – паперові та кредитні гроші. На сучасному етапі більшість науковців пострадянських країн продовжують розглядати гроші як загальний еквівалент, проте паперові гроші не володіють внутрішню вартість (тобто не мають ціни) та не є товаром, який виробляється для продажу. Крім того, у сучасних грошей відсутня рівновага між споживчою вартістю та вартістю, що не дає можливості розглядати паперові гроші як товар. Сучасні паперові гроші та розмінні монети не вийшли з товарного середовища, вони ніколи не були товаром, тому слід признати, що сучасні гроші – це гроші-нетовар.

Ставиться також під сумнів сучасними економістами й визнання грошей загальним еквівалентом, оскільки еквівалентність повинна виходити із здатності вимірювати вартість товарів, що може відбуватися тільки якщо самі гроші володіють внутрішньою вартістю. Витрати на виробництва паперових грошей у всьому світі приблизно однакові й в багато разів менше ніж вказаний на знаках грошовий номінал. Якщо це так, то гроші різних країн одного номіналу можуть обмінюватись на чітко визначену кількість товару за чітко встановленою та однаковою для всіх ціною. Але цього не відбувається, оскільки в різних країнах відмінні купівельна спроможність грошових білетів. Тобто сума цін товарів та послуг вимірюється не вартістю грошових білетів та не їхньою номінальною вартістю, а купівельною спроможністю (цінністю) грошей, яка знаходиться під впливом змін на внутрішньому ринку конкретної країни. При цьому купівельна спроможність встановлюється центральним банком країни, який емітує гроші. Далі починає працювати складний ланцюг створення боргових зобов’язань комерційними банками, які фактично здійснюють готівковий та безготівковий обіг в країні. Тому природа сучасних грошей нетоварна, а кредитна.

Саме тому на сучасному етапі гроші все більше розглядаються як продукт соціально-правової взаємодії та як посередник у тавро обміні. Це фактично означає синтез раціоналістичної та еволюційної концепції походження грошей.