7.2. Методи проведення грошових реформ

При виборі комплексу методів і заходів проведення грошових реформ, необхідно пам’ятати, що оздоровлення економіки та грошово-кредитної сфери знаходяться у взаємодії та залежать від забезпечення стабільності курсу національної валюти, цін та подолання інфляції. Тому для досягнення успіху при реформуванні важливо вірно оцінити провідні чинники інфляційного процесу і методи проведення грошових реформ.

Світовий досвід знає два основних методи проведення грошових реформ:

• Метод блокування банківських рахунків на заздалегідь визначений строк або навіть на невизначений термін;

• Метод списання готівки і коштів населення на банківських рахунках.

Перший метод надає необхідний оперативно-економічний простір урядові країни для збалансування грошової і товарної маси, а заморожені кошти повертаються власникам після нормалізації економіки і зростання суспільного виробництва. Цивілізованість методу блокування банківських рахунків полягає в тому, що заблоковані кошти можна конвертувати у цінні папери, що не будуть знецінюватися і одночасно приноситимуть їх власникам дохід. Впровадження цього методу гарантує захист грошових нагромаджень населення і підприємців та одночасно надає свободу дії ініціаторам реформи для стабілізації товарного ринку і розбудови стабільної грошової системи.

Другий метод полягає водночас із списанням заміну старих грошей на нову грошову одиницю за єдиним або диференційованим співвідношенням. Такий метод переважно використовується в процесі проведення одномоментних грошових реформ. В ньому доцільність застосування диференційованого співвідношення може обґрунтовуватися різними причинами. Але внаслідок цього впроваджується зрівнялівка, яка інколи здатна приносити більше шкоди, ніж очікувані доходи чи соціальна справедливість.

Також важливими методами стабілізації грошей та грошового обігу взагалі є:

• Нуліфікація;

• Ревалоризація;

• Реставрація;

• Девальвація;

• Ревальвація.

Реформатори можуть застосовувати різні варіанти цих методів, інших важелів та інструментів. Але вони дадуть бажаний результат тільки за умов одночасного і узгодженого реформування відносин економіки, кредиту, фінансів і грошового обігу; формування ефективної нормативно-економічної бази; впровадження єдиних паритетів відносно іноземних валют; встановлення обґрунтованого курсу національної валюти.

Найскладнішим за технікою проведення є метод реформи паралельного обігу, але система паралельного обігу валют є найменш ризиковою грошовою реформою, успіх в якій досягається без конфіскаційних заходів.

Спосіб впорядкування грошової системи за допомогою будь-якого типу і методу грошових реформ застосовується вимушено, коли вже вичерпані інші (консервативні) способи стабілізації грошей. Найважливішою метою грошової реформи є відновлення дієздатності функцій грошової одиниці, надання національній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу й суттєве підвищення її купівельної сили.