logo
Посібник ГіК повний

Економічна суть та функції грошей

Гроші – це особливий товар, суспільна користь якого полягає у здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно-необхідної праці, що втілена у товари, опосередковувати рух і обмін товарів, об’єднувати приватну працю товаровиробників у систему суспільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Гроші слугують не тільки засобом взаємодії товаровиробників, а й визначають ефективність функціонування господарського механізму суспільства.

Слугуючи засобом обміну і нагромадження, вони забезпечують перенесення вартості у часі і просторі. Поряд з іншими споживчими якостями гроші є загальною споживчою вартістю і загальним засобом обміну.

Взаємозв’язок між міновою вартістю та купівельною спроможністю виражається через ціни та цінові пропорції між товарами. Тому гроші є загальною споживчою вартістю та загальним засобом обміну, тому й можуть виступати супертоваром, що має загальноекономічне навантаження.

Грошові білети та монети

Номінальна вартість

Мінова вартість

Купівельна спроможність

=/= ==

Х товару А

У товару В

Рис. 1. Сутність сучасних грошей

Зараз грошима називають все, що є носієм купівельної спроможності та приймається як палата за товари та послуги. Ось чому до грошей відносяться банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов’язання, а також товарні гроші,тобто споживчі товари, які можуть бути використані як засіб обміну.

Гроші мають певні властивості:

  1. стабільність;

  2. портативність;

  3. зносостійкість;

  4. однорідність;

  5. подільність;

  6. пізнавальність.

Сучасна економічна теорія сутність грошей визначає їх функціями, а вартість тим, як добре гроші виконують свої функції та наскільки обмежена їх кількість в обігу. Особливості розвитку суспільного виробництва й ринкових відносин формують певну сукупність функцій грошей та їх взаємодію, визначають, які функції змінюються і відмирають, а які з’являються. На підставі цього перевагу слід надавати концепції п’яти грошових функції, що розроблена представниками класичної економічної теорії.

Функції грошей:

Гроші у функції міри вартості дозволяють виражати вартість товарів (послуг) у термінах, відомих кожному учаснику товарообігу, - в національних грошових одиницях (рахункових грошах). Гроші використовуються як масштаб для вимірювання вартості окремих товарів і послуг, дозволяючи таким чином орієнтуватися для прийняття розумних рішень.

Виконуючи функцію засобу обігу, гроші виступають посередником при обміні товарів і послуг, завдяки чому переборюються індивідуальні, кількісні, часові і просторі межи, що властиві бартеру. Крім того, зменшуються і витрати обігу. Цю функцію виконують реальні гроші.

Засіб збереження вартості (засіб нагромадження) – це здатність грошей використовувати відповідну вартість того, що було продано сьогодні для майбутньої покупки. Ця функція грошей є наслідком їх абсолютної ліквідності. Під „абсолютною ліквідністю” грошей розуміється те, що з їх допомогою власник грошей може в будь-який час виконати фінансове зобов’язання, оскільки гроші завжди можуть бути використаними в якості платежу і мають фіксовану номінальну вартість. Однак реальне виконання грошима цієї функції має свої обмеження. Якщо номінальна вартість грошей фіксована, то реальна їх вартість (купівельна здатність) може змінюватися. Перш за все вона залежить від цін на товари та послуги.

В умовах інфляції реальна вартість грошей різко падає, а збереження багатства у вигляді грошей не має економічного змісту.

Крім того, збереження багатства у вигляді грошей може привести до „тимчасових витрат”, або „витрат загублених можливостей”, оскільки збереження багатства у вигляді грошей не приносить їх власникові відсоткового доходу за період зберігання.

Функція грошей як засобу платежу виникла з розвитком кредитних відношень. Гроші як засіб платежу використовуються у двох випадках:

  1. для погашення різних грошових зобов’язань;

  2. для контролю за розподілом валового національного продукту.

При погашенні грошових зобов’язань виникають грошові зобов’язання держави відносно населення, недержавних структур відносно населення та населення відносно державних та недержавних структур.

Контроль за виробництвом та розподілом суспільного продукту за допомогою грошей здійснюється фінансовими і банківськими органами в процесі функціонування, фінансування і кредитування економіки, в процесі розрахунково-касового обслуговування підприємств.

Особливостями виконання грошима даної функції є самостійний рух вартості, безпосередньо не пов’язаний з рухом товарів (кредитування та ін.), або рух грошей відірваний від руху товарів. Виникає не збігання в часі руху грошей та руху товарів.

Функцію світових грошей виконують гроші, що визнані загальним (у межах міжнародних економічних відносин) засобом виразу вартості товарів, загальним засобом обігу, накопичення і платежу. Функцію світових грошей спочатку виконувало золото. З метою зниження вартості міжнародних розрахунків з часом у них стали застосовувати кредитні гроші. Це істотно змінило функцію світових грошей. В даний час її стали виконувати конвертовані національні валюти і частково міжнародні грошові одиниці (СПЗ, євро та ін.). За цих умов золото стало резервним фондом світових грошей, який діє через операції на ринку золота.