9.2 Межи кредиту

Говорячи про сутність кредиту, необхідно завернути увагу та такі його характеристики, як межі. Межами є все те, що відділяє один предмет від іншого та водночас пов’язує ці предмети між собою. При цьому розрізняють зовнішні межи (просторові та часові межі предмету) та внутрішні (функціональні) межі. Таким чином, відносно кредиту можна визначити межу кредиту як грань існування кредитних відносин й межу використання кредиту як грань використання кредитних відносин в цілому в країні, а також відносно до окремих суб’єктів кредитних відносин.

Стосовно меж кредиту необхідно розділяти зовнішні й внутрішні межі. Зовнішні межі кредиту мають кількісну характеристику, яка визначається рівнем розвитку кредитних відносин в країні та її кредитній системі. Як вже було зазначено, зовнішні межі включають просторові та часові межі.

Просторові межи кредиту визначають кредит як економічну категорію та відрізняють її від інших економічних категорій у просторі. До просторових меж кредиту відноситься всі існуючі у суспільстві економічні відносини, які пов’язані зі зворотним рухом позиченої вартості. В економічному просторі кредитні відносини за складом учасників реалізуються між банками. урядом, підприємствами, населенням, резидентами й нерезидентами.

Кількісна характеристика просторових меж кредиту залежить від рівня кредитних вкладень всіх учасників кредитних відносин та їх тимчасових потреб у додаткових коштах. Іншими словами, просторові межі кредиту в умовах ринку мають досить широкі грані, що безперервно розширюються з розвитком ринкових відносин та вільної конкуренції.

Часова межа кредиту означає, що наявні у суспільстві кредитні відносини при визначених умовах припинять свої існування у часі. Таким часом може служити остаточний розрахунок між банком та позичальником відносно строкового кредиту, або перехід строкової позики у прострочену.

Таким чином, зовнішні межи кредиту – це, з одного боку, якісне відмежування у часі й просторі економічної категорії кредит від всіх інших економічних категорій, з іншого боку, ці межі є основою зв’язку кредиту з цими економічними категоріями.

Внутрішні межи кредиту відокремлюють окремі форми кредиту та відображають зв'язок між ними. Внутрішні межи кредиту залежать від ступеня розвитку той чи іншої форми кредиту. Відносно внутрішніх меж кредиту необхідно виділити такі функціональні межи, як перерозподільну та заміщення готівкових коштів.

Перерозподільна межа кредиту означає грань можливого існування кредитних відносин, що визначається обсягом наявних в економці країни тимчасово вільних коштів у одних економічних суб’єктів та обсягом потреб у цих коштах у інших суб’єктів.

Межи кредиту по заміщенню готівкових коштів означають грань можливого заміщення кредитними інструментами обігу готівкових коштів, що, в свою чергу, залежить від встановлених законом правил готівкового й безготівкового обігу, а також рівня розвитку розрахунків за допомогою пластикових карток. Крім того, ця межа залежить від темпів зростання реального обсягу виробництва, яке або розширяє обсяги безготівкового обігу, або зменшує його.

Також потрібно зазначити, що значне розширення внутрішніх меж кредиту може вплинути на невідповідність грошової й товарної маси, внаслідок чого присняться інфляційні процесу в країні. Зниження зростання цін та обсягів кредитування може знизити платоспроможний попит. Це висуває завдання визначення оптимальних меж кредиту з метою його ефективного впливу на економічний розвиток суспільства.

Межі використання кредиту є гранню можливого використання кредиту на макро- й макрорівні. Ці грані встановлюються у вигляді конкретних показників відносно суб’єктів кредитних відносин, форм й видів кредиту в цілому по кредитній системі, окремим банкам та їхнім клієнтам.

Межі використання кредиту мають якісні та кількісні характеристики. Серед таких характеристик меж використання кредиту на макрорівні необхідно виділити норм обов’язкових резервів, норму позичкового проценту, пов’язану з обліковою ставкою центрального банку країни, інші економічні нормативи, які регулюють ефективну діяльність банків.

Серед характеристик меж використання кредиту на мікрорівні слід відзначити наявність тимчасової потреби конкретного суб’єкту господарювання у позичкових коштах, рівень його кредитоспроможності, клас позичальника (за ознакою фінансового стану та кредитоспроможності).

Межі використання кредиту безперервно змінюються відповідно до змін в економіці держави.