Грошові системи металевого обігу

З кінця 30-х років ХХ століття в багатьох країнах була введена паперово-кредитна грошова система. Однак після Другої світової війни були зроблені спроби пов’язати національні валюти з золотим забезпеченням (1944 р. Бреттон-Вудська грошова система). Особливістю цієї системи було те, що функцію світових грошей виконували золото та національні грошові одиниці – долар США і англійський фунт стерлінг.

В 70-ті роки в зв’язку з послабленням США на міжнародному ринку та зменшенням запасів золота в цій країні Бреттон-Вудська система збанкротувала.

На зміну їй прийшла Ямайська грошова система (1976 р.), яка характеризувалась наступними рисами:

• світовими грошима стали спеціальні права запозичення (СПЗ) в МВФ, які використовуються як міжнародна рахункова одиниця;

• долар США зберіг важливе місце у міжнародних розрахунках;

• повна демонетизація золота в сфері валютних відносин;

• золото є резервом держав и може використовуватися для придбання грошових одиниць інших країн.

Паперова-кредитна система в обігу грошей використовує грошові знаки (паперові або металеві), що не володіють внутрішньою вартістю, тому така грошова система потребує державного регулювання.

Особливості сучасного механізму кредитної системи грошей полягають в тому, що банківська емісія грошей базується на загальних принципах кредитування. Вона в усьому світі монополізована державою, яка бере на себе зобов’язання забезпечувати сталість національних грошових знаків.

Основними рисами сучасної грошової системи є:

• відміна офіційного золотого вмісту грошових одиниць, демонетизація золота;

• перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей, які в незначному ступені відрізняються від природи паперових грошей;

• зберігання в грошовому обігу поряд з кредитними грошима паперових грошей у формі казначейських білетів;

• випуск банкнот в обіг у порядку кредитування господарства, держави, а також під збільшення офіційних золотих і валютних резервів;

• розвиток і переважне використання в грошовому обігу безготівкового обороту при одночасному зменшенні готівкового;

• посилення державного регулювання грошового обігу в зв’язку з постійним порушенням основного принципу грошової системи – відповідності кількості грошей об’єктивним потребам економічного обороту, що веде до інфляційних процесів.

Сучасні грошові системи порівняно з металевими є більш еластичними (гнучкими) та економічними. Проте вони не спроможні до саморегулювання, що відкриває шлях до хронічної інфляції, тому вимагає від держави активного втручання у грошовий обіг з метою забезпечення стабільності грошей.