9.4. Форми та види кредиту

Форма кредиту – це зовнішній конкретний прояв кредитних відносин. Класифікацію кредиту необхідно здійснювати за такими ознаками, як об’єкт та суб’єкт кредитних відносин.

До першої групи можна віднести товарну і грошову форми кредиту, що визначаються залежно від об'єкта кредитних відносин. У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відсуненням платежу (комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо). У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, тому й більшість позик надається і погашається грошима.

За суб'єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

• комерційний − надається одним товаровиробником іншому у вигляді продажу товарів з відкладенням платежу і, як правило, оформляється векселем;

• банківський − надається банками, як правило, у грошовій формі; банки можуть виступати не тільки кредиторами, але й позичальниками;

• державний − надається юридичними та фізичними особами державі (в особі центральних та місцевих органів влади);

• міжнародний − надаються позичкові капітали одних країн іншим у тимчасові користування на засадах зворотності, строковості, платності;

• споживчий – кредит, що надається торговими компаніями, банками та спеціалізованими небанківськими кредитними інститутами населення для придбання товарів довгострокового споживання;

• іпотечний – кредит, що надається банками та спеціалізованими кредитно-фінансовими установами для придбання або будування житла чи купівлю землі.

Провідним видом кредиту в ринковій економіці є банківський кредит, що базується на використанні таких принципів:

• цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичених коштів конкретні господарські процеси;

• зворотність кредиту передбачає надання позики у тимчасове користуванні і повне повернення позичальником вартості основного боргу;

• строковість кредиту вимагає повернення позики у терміни, передбачені кредитною угодою;

• платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує банку додаткову суму у вигляді процентів;

• забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що і заставою позики, і заборгованістю за позикою.

Існує дуже багато різних класифікацій банківських кредитів. Так, види банківського кредиту поділяються:

• за призначенням (на виробничі цілі (юридичним особам під заставу основних: засобів та обігових коштів); споживчий кредит (фізичним особам));

• за термінами користування (короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (понад 3 роки));

• за забезпеченням (забезпечені заставою (майном, майновими правами цінними паперами), гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи),: іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені (бланкові));

• за ступенем ризику (стандартні, нестандартні, сумнівні, небезпечні безнадійні);

• за методами надання (у разовому порядку, відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання; за потребою));

• за строками погашення (водночас, на виплату, достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника), з регресією платежів, після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу)).

Основна маса кредитів видається під забезпечення. Захист майнових інтересів кредиторів на випадок можливого невиконання зобов’язань позичальника забезпечується у кредитах під заставу чи під фінансові гарантії. Комерційні банки використовують такі форми забезпечення:

• застава майна позичальника;

• гарантія, поручительство відомого банку, фінансового органу;

• переуступка вимог і рахунків позичальника до третьої особи на користь банку;

• дорожні і товарні документи;

• цінні папери;

• поліси страхування життя;

• інші вимоги позичальника до третіх осіб.

В умовах ринкової економіки основними видами матеріального кредиту є вексельний і лізинговий кредит. Розширення в процесі зростання збуту забезпечує факторинг. В сучасних міжнародних розрахунках все частіше використовуються операції кредитування експортерів на основі форфетингу.