13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

Контракт на поставку певного активу на узгоджену дату в майбутньому називають ф'ючерсним контрактом, якщо він вра­ховує певні вимоги:

• усі умови контракту стандартизовані (встановлені біржею);

• сторони контракту вносять грошовий депозит і підтриму­ ють необхідний розмір депозиту до дати виконання контракту, чим гарантується його виконання;

• виконання контракту здійснюється через розрахунково- клірингову палату біржі або розрахунково-кліринговий банк.

Днем виконання ф'ючерсного контракту називають день, у який сторони повинні виконати умови контракту.

Актив, який поставлено в день виконання відповідно до ф'ючер­сного контракту, називають базовим активом. Це може бути ма­теріальний актив: нафта, газ, електроенергія, золото, срібло, пла­тина, зерно, олія тощо. У цьому випадку мають справу з товар­ними ф'ючерсами. Але якщо згідно з контрактом здійснюється поставка фінансового активу, то такий ф'ючерсний контракт на­зивають фінансовим ф 'ючерсом. Прикладом фінансового ф'ючерса є валютний ф 'ючерс, тобто контракт, згідно з яким у день вико­нання поставляється певна кількість іноземної валюти.

Потрібно розрізняти сторони ф'ючерсного контракту. Сторо­на, яка зобов'язана виконати поставки базового активу, назива­ється продавцем ф'ючерсного контракту. Сторона, яка зобов'я­зана перерахувати грошові кошти проти поставки активу, назива­ється покупцем. Вважають, що покупець ф'ючерсних контрактів займає довгу позицію, а продавець — коротку.

249

Довга або коротка позиції можуть бути закриті за допомогою рівнозначної за обсягом і протилежної угоди з тим же базовим активом, тобто так званою офсетною угодою. Офсетна угода лік­відує попередню позицію, тобто зобов'язання відносно купів­лі/продажу активу в день виконання. Але в цьому разі виникають курсові прибутки/збитки, які визначаються на основі цін відкрит­тя і закриття позиції та її обсягу.

Контракти, які закінчуються поставками базового активу, на­зивають ф'ючерсами з поставками. Фінансові ф'ючерси можуть не передбачати поставки фінансового активу, а тільки взаємороз-рахунки сторін у день виконання контракту. У цьому разі в день виконання клірингова установа закриває всі існуючі позиції оф­сетними угодами за ціною, Ідо дорівнює поточній ринковій ціні активу. Взаєморозрахунки сторін виникають у зв'язку з курсови­ми прибутками/збитками відносно цін відкриття позицій і поточ­ної ринкової ціни активу в день виконання, а також обсягів пози­цій. Такі контракти називають розрахунковими ф'ючерсами.

Усі умови певного ф'ючерсного контракту (вид та обсяг акти­ву, день поставки та ін.) встановлюються біржею. Покупці і про­давці контрактів погоджують тільки один параметр контракту — його ціну. Узгодження ціни здійснюється відповідно до правил торгівлі, які суттєво різняться на різних біржах. Структуру ринку ф'ючерсів з погляду мотивів діяльності утворюють два типи осіб — хеджери і спекулянти. Хеджери купують і продають ф'ючерси з метою страхування позицій на ринку базового активу, бо в про­цесі основного бізнесу вони виробляють або використовують ба­зовий актив. Спекулянти купують і продають ф'ючерси тільки з метою отримання прибутку за рахунок різниці цін купівлі і про­дажу. Вони не використовують і не виробляють базового активу.

Приклад специфікації ф'ючерсних контрактів. Сьогодні най­більшим ринком валютних ф'ючерсів у світі є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange, або скорочено СМЕ), тому розглянемо специфікацію валютного контракту саме цієї біржі. Нижче наведено (без перекладу) специфікацію контракту на ні­мецьку марку з нашими коментарями.

Крім долара США та німецької марки, найпоширенішими валютами угод на ринках ф'ючерсів є британський фунт, швей­царський та французький франки, канадський долар, японська єна та євро.

Подібний вигляд мають також специфікації контрактів на інші фінансові інструменти, тому немає потреби їх наводити. У період існування ринку валютних ф'ючерсів на Українській міжбанків-

250

І

ській валютній біржі (УМВБ) аналогічні специфікації були роз­роблені для контрактів на долар США та німецьку марку.

Таблиця 13.1

СПЕЦИФІКАЦІЯ Ф'ЮЧЕРСНОГО КОНТРАКТУ НА НІМЕЦЬКУ МАРКУ

Мета специфікації полягає в стандартизації відповідного бір­жового товару.

Статистична інформація ринку ф'ючерсів. Для тих, хто хо­че стежити за узагальненою інформацією ринку ф'ючерсів (ті, що беруть участь у торгах, мають докладнішу інформацію про ціни й обсяги угод, укладених протягом сесії), фінансова преса подає Дані у вигляді стандартної таблиці, яку наведено нижче.

251

Таблиия 13.2

ТИПОВА ФОРМА ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ТОРГІВ НА Ф'ЮЧЕРСНОМУ РИНКУ

У першій графі такої таблиці вказують місяці, на які відкрито торгівлю контрактами. Друга графа (Open) подає відомості про ціни відкриття торгових сесій, третя (High) — вказує на найвищу ціну угоди протягом торгової сесії, четверта (Low) — мінімальна ціна. П'ята графа (Settle) подає значення розрахункової ціни, сенс якої ми розглянемо дещо пізніше. Шоста графа (Change) вказує на величину зміни розрахункової ціни відносно розрахункової ціни попереднього дня. Сьома та восьма графи подають найниж­чу і найвищу ціни угод протягом усього часу з початку відкриття торгівлі відповідним контрактом. Нарешті, дев'ята графа (Open interest) визначає відкритий інтерес, тобто кількість контрактів з відповідним місяцем виконання, які залишились зареєстрованими після проведеної торгової сесії (дорівнює кількості відкритих ко­ротких або відкритих довгих позицій).