5.1.2. Форми акредитива

У практиці міжнародних розрахунків розрізняють такі основні форми акредитива:

• відкличний;

• безвідкличний;

• непідтверджений та підтверджений;

• непокритий та покритий.

Відкличний акредитив у будь-який час може бути змінений або анульований банком-емітентом за вказівкою сторони, яка да­ла наказ на відкриття акредитива навіть без попереднього пові­домлення бенефіціара. Відкличний акредитив не утворює ніякого правового платіжного зобов'язання банку. Тільки тоді, коли банк-емітент або його банк-кореспондент здійснив платіж за докумен­тами, відкликання акредитива залишається без юридичної сили. Отже, відкличний акредитив не надає бенефіціару достатньої га­рантії. Він ніколи не підтверджується банком-кореспондентом і

може використовуватись лише у ділових відносинах між партне­рами, які відомі одне одному як такі, що заслуговують на взаємну довіру.

На сучасному етапі відкличний акредитив використовується дуже рідко. Тому необхідно звертати увагу на те, щоб у дорученні на відкриття акредитива була чітко вказана його форма, бо якщо вона відсутня, то такий акредитив завжди вважається відкличним.

Безвідкличний акредитив дає бенефіціару високий ступінь гарантії того, що його поставки і послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитива. Іншими словами, безвід­кличний акредитив, якщо надані документи й додержані всі його умови, є твердим зобов'язанням платежу банку-емітента. Для змінення та анулювання умов безвідкличного акредитива обов'яз­ково необхідна згода як бенефіціара, так і відповідальних банків. Якщо продавець бажає змінити або анулювати окремі умови ак­редитива, то він повинен вимагати від покупця видачі відповід­ного доручення банку-емітентові. Без такого доручення прийнят­тя змін, навіть часткових, не дозволяється.

Про відкриття безвідкличного акредитива бенефіціару повідом­ляється через банк-кореспондент. Останньому банк-емітент, який виконує акредитив, може лише доручити авізувати акредитив бенефіціара або підтвердити його. З точки зору додаткових зо­бов'язань безвідкличні акредитиви поділяються на підтверджені та непідтверджені.

При безвідкличному непідтвердженому акредитиві банк-кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття акредитива. У цьому разі він не бере ніякого власного зобов'язання щодо платежу і, таким чином, не зобов'язаний його проводити по доку­ментах, які надані бенефіціаром, за свій рахунок.

Оскільки бенефіціар може розраховувати виключно на банк-емітент за кордоном, то він погодиться на безвідкличний непід­тверджений акредитив лише в тому разі, якщо політичний ризик і ризик переказування коштів незначні. Якщо банк-кореспондент може покладатися на добрі стосунки з банком, що відкрив акре­дитив, а також стабільну політичну й економічну ситуацію, то він, як правило, здійснює платіж за документами без підтвердже­ння з метою швидкого проведення операції в інтересах клієнта.

При безвідкличному підтвердженому акредитиві банк-ко­респондент підтверджує бенефіціару акредитив. Тим самим він зобов'язується здійснити платіж за документами, відповідними акредитиву і поданими в строк. Отже, у цьому разі бенефіціар поряд з зобов'язанням банку, що відкрив акредитив, має юриди-

86

87

чно рівноцінне і самостійне зобов'язання банку-кореспондента здійснити платіж. Тому ступінь забезпечення платежу для нього істотно збільшується. Оскільки здебільшого такий акредитив під­тверджується банком у країні експортера, політичний ризик і ри­зик переказування коштів виключаються. У разі виникнення су­перечностей між контрагентами місцезнаходження підтверджу­ючого банку вважається місцем судовиробництва, де використо­вується місцеве право. При непідтвердженому акредитиві визна­чальним моментом для вибору місця судовиробництва є місце­знаходження банку, що відкрив акредитив.

Банк-кореспондент завжди може знайти багато причин щодо відхилення доручення на підтвердження акредитива. Тому украї­нським експортерам слід рекомендувати перед укладенням угоди й остаточним підписанням контракту консультуватися в банку з приводу, чи буде останній підтверджувати акредитив тієї або ін­шої країни, що відкривається тим або іншим банком, і на яких умовах. У такий спосіб можна запобігти неприємним ситуаціям для всіх сторін.

У міжнародній практиці розрахунків безвідкличний, підтвер­джений власним банком акредитив надає найбільші гарантії екс­портеру. Валютний ризик, що залишається і після гарантій, може бути застрахований форвардними, ф'ючерсними й опціонними контрактами тоді, коли відомий строк надходження платежу. Якщо дату платежу не визначено з самого початку, то банки, які прово­дять валютні операції клієнта, можуть запропонувати інші мож­ливості страхування валютних ризиків, наприклад, конвертувати відповідну суму у валюту платежу та зарахувати її на депозит.

Документарні акредитиви можуть бути покритими і непокритими.

Непокритими вважаються такі акредитиви, які підтверджу­ються банками без попередньо зарезервованих ними коштів кліє­нтів на своїх рахунках для оплати товару (послуги) за акредити­вом. Такі акредитиви використовуються тоді, коли банки дові­ряють один одному та своїм клієнтам, а ризики, пов'язані з пере­казуванням коштів, мінімальні.

Покритими вважаються акредитиви, при відкритті яких банк-емітент попередньо надає в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття), що належать імпортеру, на суму акре­дитива на термін дії зобов'язань банку-емітента з умовою мож­ливості їх використання для платежів за акредитивом. Покриття може надаватися кількома способами:

• кредитуванням на суму акредитива кореспондентського ра­хунку виконуючого банку в банку-емітенті або іншому банку;

* наданням виконуючому банку права списати всю суму акре­ дитива з рахунку банку-емітента, що ведеться в ньому;

• відкриттям банком-емітентом страхових депозитів або депо­ зитів покриття у виконуючому банку.

Використання покриття призводить до фактичного заморо-ження коштів імпортера на період від відкриття акредитива до виплати коштів за ним. Але такий акредитив має найвищий сту­пінь гарантії оплати укладеного контракту. В акредитиві, що від­кривається банком, має бути чітко вказано, яким способом (з по­криттям чи без нього) він виконується.