5.1.2. Форми акредитива
У практиці міжнародних розрахунків розрізняють такі основні форми акредитива:
відкличний;
безвідкличний;
• непідтверджений та підтверджений;
• непокритий та покритий.
Відкличний акредитив у будь-який час може бути змінений або анульований банком-емітентом за вказівкою сторони, яка дала наказ на відкриття акредитива навіть без попереднього повідомлення бенефіціара. Відкличний акредитив не утворює ніякого правового платіжного зобов'язання банку. Тільки тоді, коли банк-емітент або його банк-кореспондент здійснив платіж за документами, відкликання акредитива залишається без юридичної сили. Отже, відкличний акредитив не надає бенефіціару достатньої гарантії. Він ніколи не підтверджується банком-кореспондентом і
може використовуватись лише у ділових відносинах між партнерами, які відомі одне одному як такі, що заслуговують на взаємну довіру.
На сучасному етапі відкличний акредитив використовується дуже рідко. Тому необхідно звертати увагу на те, щоб у дорученні на відкриття акредитива була чітко вказана його форма, бо якщо вона відсутня, то такий акредитив завжди вважається відкличним.
Безвідкличний акредитив дає бенефіціару високий ступінь гарантії того, що його поставки і послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитива. Іншими словами, безвідкличний акредитив, якщо надані документи й додержані всі його умови, є твердим зобов'язанням платежу банку-емітента. Для змінення та анулювання умов безвідкличного акредитива обов'язково необхідна згода як бенефіціара, так і відповідальних банків. Якщо продавець бажає змінити або анулювати окремі умови акредитива, то він повинен вимагати від покупця видачі відповідного доручення банку-емітентові. Без такого доручення прийняття змін, навіть часткових, не дозволяється.
Про відкриття безвідкличного акредитива бенефіціару повідомляється через банк-кореспондент. Останньому банк-емітент, який виконує акредитив, може лише доручити авізувати акредитив бенефіціара або підтвердити його. З точки зору додаткових зобов'язань безвідкличні акредитиви поділяються на підтверджені та непідтверджені.
При безвідкличному непідтвердженому акредитиві банк-кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття акредитива. У цьому разі він не бере ніякого власного зобов'язання щодо платежу і, таким чином, не зобов'язаний його проводити по документах, які надані бенефіціаром, за свій рахунок.
Оскільки бенефіціар може розраховувати виключно на банк-емітент за кордоном, то він погодиться на безвідкличний непідтверджений акредитив лише в тому разі, якщо політичний ризик і ризик переказування коштів незначні. Якщо банк-кореспондент може покладатися на добрі стосунки з банком, що відкрив акредитив, а також стабільну політичну й економічну ситуацію, то він, як правило, здійснює платіж за документами без підтвердження з метою швидкого проведення операції в інтересах клієнта.
При безвідкличному підтвердженому акредитиві банк-кореспондент підтверджує бенефіціару акредитив. Тим самим він зобов'язується здійснити платіж за документами, відповідними акредитиву і поданими в строк. Отже, у цьому разі бенефіціар поряд з зобов'язанням банку, що відкрив акредитив, має юриди-
86
87
чно рівноцінне і самостійне зобов'язання банку-кореспондента здійснити платіж. Тому ступінь забезпечення платежу для нього істотно збільшується. Оскільки здебільшого такий акредитив підтверджується банком у країні експортера, політичний ризик і ризик переказування коштів виключаються. У разі виникнення суперечностей між контрагентами місцезнаходження підтверджуючого банку вважається місцем судовиробництва, де використовується місцеве право. При непідтвердженому акредитиві визначальним моментом для вибору місця судовиробництва є місцезнаходження банку, що відкрив акредитив.
Банк-кореспондент завжди може знайти багато причин щодо відхилення доручення на підтвердження акредитива. Тому українським експортерам слід рекомендувати перед укладенням угоди й остаточним підписанням контракту консультуватися в банку з приводу, чи буде останній підтверджувати акредитив тієї або іншої країни, що відкривається тим або іншим банком, і на яких умовах. У такий спосіб можна запобігти неприємним ситуаціям для всіх сторін.
У міжнародній практиці розрахунків безвідкличний, підтверджений власним банком акредитив надає найбільші гарантії експортеру. Валютний ризик, що залишається і після гарантій, може бути застрахований форвардними, ф'ючерсними й опціонними контрактами тоді, коли відомий строк надходження платежу. Якщо дату платежу не визначено з самого початку, то банки, які проводять валютні операції клієнта, можуть запропонувати інші можливості страхування валютних ризиків, наприклад, конвертувати відповідну суму у валюту платежу та зарахувати її на депозит.
Документарні акредитиви можуть бути покритими і непокритими.
Непокритими вважаються такі акредитиви, які підтверджуються банками без попередньо зарезервованих ними коштів клієнтів на своїх рахунках для оплати товару (послуги) за акредитивом. Такі акредитиви використовуються тоді, коли банки довіряють один одному та своїм клієнтам, а ризики, пов'язані з переказуванням коштів, мінімальні.
Покритими вважаються акредитиви, при відкритті яких банк-емітент попередньо надає в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття), що належать імпортеру, на суму акредитива на термін дії зобов'язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для платежів за акредитивом. Покриття може надаватися кількома способами:
• кредитуванням на суму акредитива кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або іншому банку;
* наданням виконуючому банку права списати всю суму акре дитива з рахунку банку-емітента, що ведеться в ньому;
• відкриттям банком-емітентом страхових депозитів або депо зитів покриття у виконуючому банку.
Використання покриття призводить до фактичного заморо-ження коштів імпортера на період від відкриття акредитива до виплати коштів за ним. Але такий акредитив має найвищий ступінь гарантії оплати укладеного контракту. В акредитиві, що відкривається банком, має бути чітко вказано, яким способом (з покриттям чи без нього) він виконується.
Yandex.RTB R-A-252273-3- О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев
- 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- 1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- 1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
- 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- 1.3.2. Умови платежу
- 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- Система свіфт
- 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- 3.2. Умови поставок товару
- 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- 3.3.1. Комерційні документи
- 3.3.2. Транспортні документи
- 3.3.3. Страхові документи
- 3.3.4. Фінансові документи
- 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- 4.2. Авансові платежі
- 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- 4.4. Банківський переказ
- 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- Види кредитних карток
- 5.1. Документарний акредитив
- 5.1.1. Фази акредитива
- 5.1.2. Форми акредитива
- 5.7.3. Види і конструкції акредитива
- 5.1.4. Конструкції акредитива
- 5.1.5. Відкриття акредитива
- 5.1.6. Виконання акредитива
- Порівняльна таблиця тарифів
- (За імпортними операціями)
- 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- 5.2. Інкасо
- 5.2.1. Види інкасо
- 5.2.2. Фази документарного інкасо
- 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- 6.2. Кредитування імпорту
- 6.2.7. Кредитування на основі векселя
- 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- 6.3. Кредитування експорту
- 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- 6.3.3. Експортний лізинг
- Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- 7.1.1. Поручительство
- 7.1.2. Платіжне зобов'язання
- 7.2. Дія банківських гарантій
- 7.3. Видача банківських гарантій
- 7.4. Використання банківської гарантії
- 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- 7.5.1. Типи банківських гарантій
- 7.5.2. Види банківських гарантій
- 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- 9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- 9.2. Валютування депозитних угод
- 9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- 9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- 9.5. Депозитна позиція
- 9.6. Ринок євровалюти
- 9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- 10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- 10.2. Валютні операції на умовах спот
- 10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- 10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- 10.5. Валютна позиція
- 10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- 11.1. Валютні форвардні угоди
- 11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- 11.1.2. Форвардний курс
- Bid Offer
- Bid Offer
- 11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- 11.1.4. Контракти на ламану дату
- 11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- 11.1.6. Форвардні крос-курси
- 11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- 11.1.8. Витрати за форвардною угодою
- 11.2. Процентні форварди
- 11.2.1. Угоди форвард/форвард
- 11.2.2. Угоди за форвардними ставками
- 2Mfwd 26 31.
- 12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
- 12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
- 12.1.2. Практика укладення угод своп
- 12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
- 12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
- 12.1.5. Використання угод своп
- 12.2. Свопи ринку капіталів
- 12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
- Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
- 12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
- 13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
- 13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
- 13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
- 13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
- Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
- 14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
- 14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
- 14.3. Премія опціону
- 14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- 15.1. Поняття спекулятивних операцій
- 15.2. Фундаментальний аналіз
- 15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів
- Global economic calendar"
- 15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- 15.2.2.2. Індикатори інфляції
- 15.2.2.3. Індикатори безробіття
- 15.3. Технічний аналіз
- 15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
- 15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
- 15.3.3. Поняття та визначення тренду
- 15.3.4. Підтримка та опір руху цін
- 15.3.5. Технічні індикатори
- 15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
- 15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
- 15.3.8. Види дивергенцій
- 15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
- 15.3.10. Macd-гістограма
- 15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
- 15.3.12. Моментум
- 15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
- 15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
- 15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
- 15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
- 15.3.17. Стохастика
- 15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
- 15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
- 15.4. Психологія прийняття рішення
- Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
- 16.1. Поняття ризику як економічної категорії
- 16.2. Класифікація банківських ризиків
- 16.3. Поняття валютного ризику та його види
- 16.4. Управління валютним ризиком
- 16.5. Огляд супутніх ризиків
- Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями
- 2. Ціна товару
- 3. Термін і дата поставки
- 4. Якість товару
- 6. Умови платежу
- 8. Страхування
- 9. Претензії
- 10. Форс-мажор
- 12. Інші умови
- 13. Юридична адреса сторін
- Генеральне зобов'язання