14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Опціон, як ніякий інший фінансовий інструмент, дає дуже широ­кі можливості для побудови різноманітних стратегій. Найпростіші стратегії полягають у комбінуванні рівновеликих позицій за ба­зовим активом і за опціонами. Аналогічні стратегії виникають при комбінуванні ф'ючерсних позицій і опціонів. Складніші ком­бінації — пари опціонів колл або пут на один і той самий актив і з однією і тією ж датою закінчення. Опціони мають бути довгими або короткими, а ціни виконання можуть збігатися або бути різними.

Спреди формують за рахунок опціонів на один і той самий ак­тив, але з різними цінами виконання або датами закінчення. При­чому спред складається як з довгих, так і коротких позицій.

Стратегії поєднання опціонів з активами. Існують такі стра­тегії, які використовують для хеджування відкритих позицій за базовим активом:

1. Довга позиція за активом і коротка за опціоном колл. Вони еквівалентні короткій позиції за опціоном пут. Тут і надалі екві­ валентність слід розуміти, як рівність прибутків/збитків еквіва­ лентах позицій.

2. Коротка позиція за активом і довга за опціоном колл (обме­ жує збитки при зростанні спот-курсу базового активу і забезпечує прибутки при його падінні). Еквівалентна довгому опціону пут.

3. Довга позиція за активом і опціоном пут (обмежує збитки при падінні курсу і забезпечує прибутки під час зростання). Екві­ валентна довгому опціону колл.

4. Коротка позиція за активом і за опціоном пут. Еквівалентна короткому опціону колл.

276

277

Розглянемо докладніше стратегію «Довгий актив і довгий пут». Вона використовується для запобігання втратам при зниженні курсу активів нижче певного рівня, який фіксується ціною вико­нання. Саме обмеження збитків, а не прибутки від зростання кур­су, є провідним мотивом використання цієї стратегії. Якби інвес­тор розраховував на зростання курсу, то він використав би фор­мально еквівалентну стратегію — «Довгий колл». Вона дає змогу в разі перевищення спот-курсом значення ціни виконання, при­дбати актив за опціонним контрактом і продати його на спот-ринку з прибутком.

Припустимо, що в Україні не заборонені термінові угоди з ва­лютою. Тоді керівництво підприємства, яке експортує товари до США з поверненням експортної виручки через три місяці (або до інших країн, але з оплатою в доларах США), може хеджувати свою довгу позицію за цим активом купівлею опціону пут.

Приклад. Експортовано товарів на суму 1 000 000 дол. при ку­рсі 5,5 грн за 1 дол. на дату відвантаження товару. У цьому разі, зважаючи на можливе зміцнення гривні протягом майбутніх трьох місяців, можна укласти опціон пут з банком на право про­дажу вказаної суми через три місяці від дати відвантаження за курсом 5,6 грн за долар. Припускаючи, що премія становитиме 0,12 грн на 1 дол. контракту, знайдемо, що експортер конвертує експортну виручку за курсом, не нижчим від 5,48.

Справді, якщо ринковий курс на дату повернення виручки становитиме 5,65 грн за долар, то підприємство не буде викону­вати опціон, і (з урахуванням премії") остаточний курс за двома позиціями буде дорівнювати 5,53 грн за долар. Якщо прогноз зміцнення гривні справдиться і ринковий курс на дату повернен­ня виручки становитиме, наприклад, 5,45 грн за долар, то підпри­ємство скористається опціоном {.продасть валюту банку за кур­сом 5,6. Остаточний курс з урахуванням премії опціону — 5,48 грн за долар.

Аналогічно провідний мотив стратегії «Короткий актив — до­вгий колл» полягає в обмеженні збитків за рахунок короткої по­зиції при зростанні курсу базового активу. На валютному ринку це природна стратегія підприємства-імпортера, яке отримує това­ри або сировину на умовах торговельного кредиту.

Ця стратегія може також застосовуватись і позичальником іноземної валюти. Нижче ми розглянемо її саме в такому кон­тексті. А саме: фінансовий менеджер підприємства може виріши-

ти хеджуватись від ризику зростання процентних ставок за наяв­ним ролловерним кредитом.

Нагадаємо, що це — середньо- або довгостроковий кредит з плаваючою відсотковою ставкою, яка переглядається кожні три або шість місяців. Це пояснюється фінансуванням таких кредитів за рахунок тримісячних або шестимісячних депозитів. Оскільки джерела фінансування постійно змінюються, повинні перегляда­тись і процентні ставки.

Фінансовий менеджер може дотримуватись політики непо-криття ризиків. Така політика виправдовує себе, коли процентні ставки відносно стабільні. Але якщо прогнозується нестабіль­ність відсоткових ставок, то менеджер може дотримуватись полі­тики повного або вибіркового покриття ризиків.

Припустимо, що поточна процентна ставка ролловерного кре­диту в євродоларах дорівнює 6,25% річних. Котирування опціо-нів пут з виконанням через три місяці наведені в табл. 14.2.

Таблиця 14.2

ПРИКЛАД КОТИРУВАНЬ ПРОЦЕНТНИХ ОПЦІОНІВ ПУТ

90 0,01

=25 дол. Це

Нагадаємо, що котирування ціни виконання даються в 100-доларовому еквіваленті, хоча сумою базового активу в контракті є 1 000 000 дол. Таким чином, відкриття, а потім закриття опці-онної позиції з найменшою можливою різницею цін 0,01 означа-

тиме прибутки/збитки у розмірі 1000000

360 100

відповідає простому нарахуванню на суму контракту 0,01% від­сотка протягом трьох місяців. Для річного контракту ця сума становила б 100 дол. на один базисний пункт, а для 100 базисних пунктів — 10 000 дол. (тобто 1% від суми контракту). Таким чи-

278

279

Але реальна процентна ставка відрізняється від тієї, яка фіксу­ється ціною виконання опціону. Припустимо, що фінансовий ме­неджер придбав опціон пут з ціною виконання 93,75 (еквівалент­но, ставкою відсотка 6,25%), виплативши премію 0,09%. У цьому разі реальна процентна ставка за кредитом буде не вищою 6,34% = 6,25% + 0,09%.

Справді, якщо на дату закінчення опціону ставки за кредитом не перевищуватимуть 6,25%, то опціон не буде виконано. Якщо вони перевищать цей рівень, то виконання опціону забезпечить кредит за ставкою 6,34%. Але це не треба розуміти так, що банк надасть цю процентну ставку позичальнику (за винятком того випадку, коли саме з банком-кредитором укладено позабіржовий опціон). Така процентна ставка фіксується за рахунок прибутків на ринку опціонів.

Нехай процентні ставки за кредитами зростуть до 7,2%. Саме за цією ставкою позичальник сплачуватиме відсотки банку в на­ступному кварталі. Але його прибуток при виконанні опціону бу­де обчислено відносно різниці ринкової відсоткової ставки 7,2% і ставки виконання опціону 6,25%: (7,2 - 6,25)% = 0,95%. Тобто власник опціону отримає суму, яка відповідає сумі відсотка, на­рахованого на $1 млн протягом трьох місяців, виходячи з річної ставки 0,95%. Але з цього прибутку потрібно вирахувати витрати на купівлю опціону (тобто премію): 0,95 - 0,09% = 0,86%. Тобто реальна ставка кредиту становить (7,2 - 0,86)% = 6,34%. Ми отримали ту ставку відсотка, на яку вказали з самого початку. За­уважимо, що ця компенсація позичальником отримується на по­чатку періоду нарахування процента за кредит (авансово).

Розрахуємо, яку саме величину'компенсації з ринку опціонів

отримає позичальник. Вона визначається формулою k = N(90*0,86)/(360*100)

де k— компенсація,

N— кількість мільйонів доларів у кредиті. Тобто компенсація у разі кредиту 5 000 000 дол. становить 10 750 дол.

Комбінації опціонів. Комбінація опціонів, яку називають стред-лом, утворюється коллом і путом на один і той самий актив з однією і тією ж ціною виконання і датою закінчення опціонів. Якщо обидва опціони довгі, то кажуть, що це позиція покупця стредла, або довгий стредл. Якщо обидва опціони короткі, то це

280

позиція продавця стредла. Покупець стредла використовує цю стратегію, коли очікуються значні зміни в курсі активу, але на­прямок зміни йому невідомий. Позиція забезпечує прибутки при значних змінах курсу і обмежує збитки за стабільного курсу.

Продавець стредла очікує стабільної курсової динаміки, яка приносить обмежені прибутки. При значній зміні курсу збитки теоретично необмежені.

Довгий стредл утворюють при роботі з відносно нестабільни­ми валютами, наприклад з французьким франком. Нехай ціна ви­конання опціонів пут і колл становить 0,167 дол. за 1 фр. Премія колла — 0,005, а пута — 0,003 дол. на кожен франк контракту. Розмір контракту — 250 000 фр.

Довгий стредл приносить прибуток при відхиленні курсу за такі межі: ціна виконання + сумарна премія опціонів. Оскільки сумарна премія за двома контрактами становить 0,008, то прибу­ток покупець стредлу отримає за умови, що курс франка буде меншим від 0,159 або більшим від 0,167. Якщо курс залишиться в цих межах, то він матиме збитки в обсязі сумарної премії: 0,008 • 250 000 = 2 000 дол.

Часто валютні дилери прогнозують курсову динаміку в межах горизонтального коридору (горизонтальний тренд), обмеженого рі­внями опору і підтримки. У цьому разі продаж стредла може прине­сти додатковий прибуток у розмірі сумарної премії. У випадку змі­ни прогнозу до дати закінчення опціонів позицію можна закрити.

Ще одна комбінація опціонів, яку називають стренглом, відрі­зняється від стредла тим, що ціни виконання пута і колла не збі­гаються. Тобто можна сказати, що стредл — це стренгл, у якого збігаються ціни виконання.

Мотиви використання довгого або короткого стренгла ті ж са­мі, що й для стредла. Перевага позиції продавця стренгла полягає в тому, що можна отримати прибуток при ширшому діапазоні коливань курсу. Але ціна виконання опціону колл має бути вищою від ціни виконання опціону пут. Область курсової динаміки, що забезпечує прибуток продавцеві стренгла, перебуває в межах від (ціна виконання пут — сумарна премія) до (ціна виконання колл + сумарна премія). Покупець стренгла отримує прибуток за цими межами. Додатково рекомендується утворювати стренгл з цінами виконання опціонів «out the money» — без грошей.

Приклад. Поточний курс франка 0,155, опціон колл з ціною ви­конання 0,16 і премією 0,002, опціон пут з ціною виконання 0,15 і премією 0,001. Для покупця стренгла прибуток можливий у разі

281

Складнішими комбінаціями є стреп та стріп. Стреп — це комбінація одного пута і двох коллів з однаковами датами закін­чення, але, можливо, з різними цінами виконання. Покупець стрепу (він займає довгу позицію за всіма опціонами) застосовує цю стратегію, якщо більш імовірне зростання курсу (період тренду зростання). Стріп становить один опціон колл і два пута з однією датою закінчення, а ціни виконання збігаються або ні. Стріп ку­пують, коли більш імовірне зниження курсу.

Спреди. Розгляд спредів почнемо з позиції, яка називається спред «бика». Цей спред формується в розрахунку на зростання спот-курсу базового активу. Якщо прогноз справдиться, стратегія принесе обмежений прибуток, а в разі зниження курсу — обме­жені збитки.

Цю позицію складають довгий колл (з нижчою ціною вико­нання) і короткий опціон колл (з вищою ціною виконання). Пре­мія довгого опціону більша від премії короткого через співвід­ношення цін виконання.

Спред «ведмедя» формують у розрахунку на зниження курсу. Він складається з довгого опціону колл (з вищою ціною виконан­ня) і короткого опціону колл (з нижчою ціною виконання). Фор­мування такого спреду завжди утворює початковий приплив ко­штів від різниці премій. Якщо прогноз на зниження курсу ба­зового активу підтвердиться, то позиція принесе обмежений при­буток, а інакше — обмежені збитки.

Обернений спред «бика» утворюють короткий опціон пут (з нижчою ціною виконання) і довгий опціон колл (з вищою ціною виконання). Стратегія приймається в розрахунку на зростання курсу і приносить початковий приплив коштів за рахунок різниці премій. У разі зростання курсу прибутки теоретично необмежені. Інакше збитки обмежені ціною активу (падіння його вартості до нуля).

Обернений спред «ведмедя» утворюють довгий опціон пут (з нижчою ціною виконання) і короткий опціон колл (з вищою ці­ною виконання). Формується на основі прогнозу зниження курсу базового активу, при підтвердженні якого прибутки обмежені ці­ною активу. Інакше збитки можуть бути теоретично необмежені.

Формули для розрахунку прибутків/збитків за розглянутими спредовими позиціями наведені у табл. 14.3.

282

/J — спот-курс базового активу на дату закінчення опціонів;

Щ — менша ціна виконання;

£, — більша ціна виконання;

Р_с і Рр — премії опціонів колл і пут;

АР_С — додатна різниця премій опціонів колл з різними цінами

виконання.

Хеджування валютного ризику імпортера оберненим спре-дом «бика». Продовжимо'розгляд фірми-імпортера, приклад якої ми докладно розглянули в розділі 13. Нагадаємо вихідні дані: українська фірма планує щомісячно імпортувати та реалізувати на українському ринку протягом місяця партію комплектуючих для складання комп'ютерів на загальну суму 100 000 дол. Партія продається з 20-процентною надбавкою, половина цієї надбавки, тобто 10%, — операційні витрати фірми.

Проблема полягає в тому, що значення чистого прибутку фір­ми перебуває під суттєвим впливом такого чинника, як динаміка валютного курсу. Справді, вартість імпортованої партії комплек­туючих, що враховується в активах як запаси, визначається за обмінним курсом на початку місяця. Водночас кредиторська за­боргованість 100 000 дол., яка має бути погашена в кінці місяця за рахунок виручки від реалізації, визначається за обмінним кур­сом у кінці місяця.

Хеджування короткої валютної позиції імпортера досяга­ється за рахунок оберненого спреда «бика».

283

Розглянемо операцію хеджування спредом у липні 1999 р. (табл. 14.4). Підприємство укладає з банком довгий опціон колл (тобто купує його) з ціною виконання 4,07 грн за дол. і короткий опціон пут (тобто продає його) з ціною виконання 4,01 грн за до­лар (сумарна премія за двома опціонами буде майже рівна нулю). Цей спред надає право фірмі купити 100 тис. дол. за 407 тис. грн (це право буде використане у разі зростання курсу вище за позначку 4,07), а банку він надає право продати 100 тис. дол. за 401 тис. грн (це право буде використане ним тоді, коли курс не підніметься вище за позначку 4,01).

Таблиця 14.4