5.2.1. Види інкасо

Розрізняють два види інкасо — чисте і документарне. Чис­те інкасо означає інкасо фінансових документів, які не супро­воджуються комерційними документами. Документарне інка­со — це інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних до­кументів.

У практиці міжнародних розрахунків частіше використовують документаре інкасо, яке призначається для здійснення платежів насамперед тоді, коли експортер не хоче відвантажувати товар за відкритим рахунком, але водночас не має страхування ризику че­рез акредитив. Порівняно з поставкою за відкритим рахунком до­кументарне інкасо гарантує більшу безпеку, оскільки перешко­джає покупцеві отримувати у свою власність товари, не спла­тивши чи не акцептувавши вексель.

На відміну від акредитивної форми банки при документарно­му інкасо не беруть на себе зобов'язань здійснити платіж, їх від­повідальність зводиться здебільшого до переказування і вручення документів проти сплати чи акцепту, але без власного зо­бов'язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає або не зможе виконати своїх зобов'язань за інкасо. Завдяки меншій фо­рмальній строгості ця послуга пов'язана з меншими витратами і є більш гнучкою. Оскільки при документарному інкасо продавець до моменту відвантаження товару ще не може бути впевнений у

112

113

• продавець повністю довіряє покупцеві і впевнений, що останній оплатить відвантажені товари і надані послуги;

• політичні, економічні та правові умови в країні покупця вважаються стабільними;

• країна-отримувач не має імпортних обмежень (наприклад, валютний контроль), або вона надала всі необхідні дозволи.