9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

Зазвичай депозитна ставка подається у вигляді двосторонньо­го котирування: ставка залучення — bid, тобто та ставка, під яку банк, що здійснює котирування, залучає ресурси на певний пері­од, та ставка розміщення — offer (ask), за якою банк пропонує ресурси на певний період.

BID 6,28,

USD 1m

OFFER 6,38

Це означає, що комерційний банк залучає долари США стро­ком на один місяць під 6,28% річних, а розміщує, відповідно, під 6,38%.

Банк, що здійснює котирування, бере на себе зобов'язання за­лучити або розмістити депозит під дану процентну ставку. Якщо ж він установлює довідкові ставки, то він має попереджати своїх контрагентів, що цей рівень ставок є індикативним (тобто лише довідковим). Інакше ставки, що були прокотирувані, розгляда­ються як тверді умови, обов'язкові для виконання.

Різниця між ставками bid та offer називається спредом (spread), вона є джерелом прибутку банку, що здійснює котирування.

178

179

« статус банку, що здійснює котирування: великі банки мар-кет-мейкери можуть дозволити собі котирувати незначний спред і одержувати прибуток за рахунок великих обсягів залучення та розміщення коштів. Дрібні банки з незначним обсягом операцій змушені котирувати більш низькі ставки залучення та більш ви­сокі ставки розміщення ресурсів;

• статус банку, що запитує котирування: чим вищий рейтинг контрагента, тим менший спред буде котируватися. Також мають значення взаємовідносини між банками: якщо котирування запи­ тує банк, котрий регулярно співпрацює з банком, що здійснює котирування, і обсяг операцій між цими банками є значним або постійно зростаючим, то спред буде невеликим. Якщо ж котиру­ вання запитує малий банк або банк, з яким банк, що здійснює ко­ тирування, ніколи не працював раніше, то спред буде значно бі­ льшим. Це пов'язано з тим, що процентні ставки містять у собі премію за кредитний ризик. Ризик країни теж відіграє значну роль. Так, банкам Східної Європи процентні ставки будуть коти­ руватися зі значно більшим спредом порівняно із західноєвро­ пейськими та американськими банками. Після фінансової кризи 1998 р. багато західних банків взагалі відмовилося від роботи з українськими та російськими банками, і якщо вони і котирують для них процентні ставки, то лише зі сторони bid;

• потреба в залученні або розміщенні ресурсів: якщо банк від­ чуває гостру потребу в ресурсах, то він буде котирувати більш привабливі ставки залучення коштів, і навпаки, якщо банк має значні надлишки коштів, він намагатиметься розмістити їх на ри­ нку і може котирувати більш низьку ставку розміщення. Ці чин­ ники можуть також спонукати банки котирувати лише ставку bid або лише offer;

« валюта депозиту: найбільш ліквідним є ринок депозитних операцій у доларах США, тут спред буде найменшим, високолік-відними є також ринок депозитів у британських фунтах, євро, швейцарських франках та японських єнах. Банки можуть котиру­вати процентні ставки також за депозитами в інших валютах, але із значно більшим спредом;

« сума депозиту: на світовому міжбанківському валютному ринку суми депозитів коливаються від 1 до 100 млн дол. США. Стандартна сума депозиту зазвичай становить 10 млн. Депозити на суму меншу за 1 млн будуть котируватися з більшим спредом. Це пов'язано з тим, що банку вигідніше залучати та розміщувати

великі суми (так званий ефект масштабу). Розміщення депози­тів на суму понад 100 млн дол. пов'язане з підвищеними ризи­ками, отже, за такими депозитами будуть котируватися вищі про­центні ставки.