3.3.1. Комерційні документи

Комерційні документи — це документи, в яких визначені грошові вимоги експортера до імпортера. Основним з комерцій­них документів є комерційний рахунок, або рахунок-фактура (додаток 4), в якому вказується сума, що виставляється до сплати. Комерційні рахунки, якщо немає інших вказівок, виставляються продавцем на покупця. Опис товару в комерційному рахунку має бути точним і повним, у всіх інших документах — у загальних виразах.

Обов'язковими реквізитами комерційного рахунку є: найме­нування продавця і покупця, номер укладеного контракту, пунк­ти відвантаження і призначення товару, номер і дата транспорт­ного документа, номер і дата контракту, повне найменування то­вару, кількість та ціна товару, загальна сума рахунка, що вистав­ляється до платежу, умови поставки.

У рахунку може бути вказана й інша додаткова інформація, що стосується кількісної та якісної характеристики товару, його упаковки тощо, залежно від вимог контракту чи акредитива. Особ­ливу увагу слід приділяти правильному зазначенню умов постав­ки в рахунку.

У випадку, коли комерційний рахунок виписується в одній ва­люті, а платіж має здійснюватись в іншій валюті, у рахунку необ­хідно вказати курс перерахунку.

Законодавство ряду країн вимагає легалізації комерційних раху­нків, тобто їх завірення торгово-промисловою палатою або консу­льством країни покупця. Завірений консульством рахунок ще на­зивається консульським рахунком. Він завіряється у консульстві країни призначення товару і підтверджує, що фактурована сума від­повідає фактичній товарній вартості. Всю інформацію (документи) про товар консульство отримує від покупця. Консульський рахунок-фактура полегшує правильну сплату мита в країні імпортера.

Комерційний рахунок підписується двома особами без вказів­ки посад і без печатки. Якщо умовами контракту (акредитива) передбачена розстрочка платежу, то в рахунку обов'язково ро­биться посилання на цей пункт і вказується дата платежу.