13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
Ф'ючерсні контракти, в основі яких є різні види базових активів, мають свої (теоретичні) особливості в ціноутворенні. Але загальним є те, що котирування ф'ючерсного контракту вище від поточної ціни базового активу називають терміном контанго, а котирування нижче ціни базового активу — беквардейшн.
Ціноутворення валютних ф'ючерсів. Вартість валютних ф'ючерсів оцінюють виходячи з принципу паритету валютних
курсів і процентних ставок. Наприклад, майбутня вартість 1 дол. інвестованого в США терміном на один рік під процентну ставку IUS4, становить (1 + I1ISA) * 1 дол. Майбутня вартість того самого долара, інвестованого в Німеччині терміном на один рік з процентною ставкою 1G, дорівнює (1 дол. 1/ Ps)*(1+ IG)* Pf. У перших дужках відображено обмін одного долара за поточним спот-курсом Ps на відповідну кількість німецьких марок; у других дужках — грошові кошти через рік, отримані в німецьких марках; нарешті, третій множник Pf (ціна ф'ючерсного контракту з поставками
через рік) відповідає конверсії грошових коштів з марки у долари.
Оскільки, згідно з принципом паритету, дохідність цих операцій повинна збігатися, прирівнюючи відповідні суми грошових коштів, знаходимо, що Pf = Ps(1+ IUSA)I(1 + IG).
У загальному випадку формула для визначення ціни валютних ф'ючерсів (ґрунтується на концепції складних процентів) має такий вигляд:
1/360
де t— кількість днів, що залишилась до виконання контракту; Рf. — ціна контракту з терміном виконання t днів;
Ps. — спот-курс базової валюти;
R(f) — річна процентна ставка в національній валюті для позичок з терміном погашення t днів;
r(t) — річна процентна ставка в іноземній валюті для позичок з терміном погашення /днів.
Зауважимо, що при підрахунку ціни валютних ф'ючерсів у ряді країн (наприклад, у Великобританії, Канаді, в Україні), у наведеній формулі показник ступеня ґ/360 потрібно замінити на t/365.
Якою мірою теоретична оцінка ціни контракту відповідає ринковим цінам? Розглянемо приклад.
Приклад. Середній курс марки на 31 липня 1998 р. (тобто індекс курсу на північноамериканських ринках, що підраховується компанією J. P. Morgan) становив Рs = 0,5617 (доларів за марку). Річна процентна ставка короткострокових зобов'язань (терміном один місяць), номінованих у німецькій марці на цю дату, становила ІG= 0,0343 (3,43% річних), аналогічна ставка зобов'язань у доларах США становила IUSA = 0,0559 (5,59%).Таким чином, наближене теоретичне значення ціни ф'ючерсного контракту (з по-
252
253
ставками у третю середу вересня) на німецьку марку 31 липня становило 0,5632 = 0,5617 х (1,0559/1,0343) °'125. Тут показник ступеня 0,125 відповідає частці днів у році до поставки вересневого контракту, а національною валютою вважається долар США.
Справді, середня ціна за укладеними угодами протягом торгової сесії на СМЕ 31 липня 1998 р. становила 0,5632, що ідеально збігається з теоретичною оцінкою; мінімальна ціна укладених угод становила 0,5618, а максимальна — 0,5643.
Як бачимо, поточна ціна ф'ючерсного контракту на німецьку марку в США буде вищою за поточний спот-курс, оскільки процентні ставки в Німеччині нижчі. Таке явище, як уже зазначалося, має назву контанго. У період існування ф'ючерсного ринку в Україні (до серпня 1998 р.) ціни (котирування) ф'ючерсних контрактів також значно перевищували поточний спот-курс американського долара.
Ціноутворення процентних ф'ючерсів. Ф'ючерсні контракти на цінні папери з фіксованим доходом називають процентними ф'ючерсами, оскільки їх ціни значною мірою залежать від поточних і прогнозованих процентних ставок. Існують контракти на короткострокові, середньострокові і довгострокові зобов'язання, номіновані у різних валютах. Основними біржовими центрами торгівлі такими контрактами є СВОТ та СМЕ (Чикаго), АМЕХ (Нью-Йорк), LIFFE (Лондон), МАТІР (Париж), DTB (Франкфурт) та ін.
Розглянемо ф'ючерсний контракт на 13-тижневий вексель казначейства США (тобто з терміном до погашення 91 день), торгівля яким організована на СМЕ.
Купівля такого контракту в березні з виконанням, наприклад, у вересні означає, що в день виконання покупець контракту отримає пакет казначейських векселів на суму 1 млн дол. за номіналом, що погашається через 91 день. При цьому покупець ф'ючерсного контракту передає продавцеві узгоджену в процесі торгів вартість цих активів. Як визначити цю вартість?
Нехай Ps — поточна спот-ціна казначейського векселя, що погашається через t + 91 день, a t — число днів до виконання ф'ючерсного контракту. Тоді ціна контракту визначається за формулою:
р - р
-* f — •* І- I * ' •* І I ч
7 Ч 360)
де /, — річна процентна ставка дохідності казначейських векселів з терміном погашення через t днів.
Ця формула є результатом паритету дохідності двох наступних інвестиційних стратегій. Перша — купити вексель, що погашається через t + 91 день, і чекати погашення. Друга — купити ф'ючерсний контракт з виконанням через / днів, за яким постачається 91-денний вексель.
Зауважимо, що в США ціни казначейських векселів і відповідних ф'ючерсних контрактів приводяться до 100 дол. номіналу, тобто, якщо, наприклад, ціна укладеної ф'ючерсної угоди становить 98,98, то це вказує на те, що в день виконання контракту його покупець має перерахувати 989 800 дол. і отримати пакет векселів на суму 1 млн дол.
Приклад. Якою буде ціна контракту з поставками через три місяці, якщо спот-ціна шестимісячних векселів — Ps =98,00 дол., а річна ставка дохідності тримісячних векселів — Іt. =0,04 (4%)? Знаходимо, що
pf = 98,98 = 98,00 • (І + 0,01) дол.
Подібні короткострокові процентні ф'ючерси існують для тримісячних депозитних сертифікатів провідних американських банків та для тримісячних депозитів у євродоларах у європейських банках.
Ціноутворення ф'ючерсів на фондовий індекс. Ф'ючерсни-ми контрактами на фондовий індекс називають контракти, базовим активом яких є фондовий індекс. Популярність ф'ючерсних контрактів на фондовий індекс пов'язана з тим, що вони забезпечують дешеві і високоліквідні позиції з курсовими прибутками/збитками, подібними до прибутків/збитків диверсифікованих портфелів акцій, що входять до індексу.
Розглянемо приклад ф'ючерсу на індекс S&P500 (Standard & Poors 500), торгівля яким організована, зокрема на СМЕ. Цей індекс визначається середньозваженою ціною акцій 500 найбільших за капіталізацією компаній США. Ваги визначаються відношенням капіталізації певної компаніі' до загальної капіталізації всіх 500 компаній.
Для всіх «повноцінних» контрактів на індекс S&P500 множник специфікації становить 250 дол. (є також контракти зі зменшеним множником для інтернет-торгівлі).
Цей множник означає, що за кожним ф'ючерсним контрактом на дату виконання сплачується грошова сума, рівна добутку множника на різницю значення індексу при закритті контракту
254
255
17
Хто ж виплатить і хто отримає вказану суму? Якщо значення індексу при виконанні контракту нижче за ціну купівлі контракту, то платить покупець (особа, що займає довгу позицію), а отримує гроші продавець. Якщо значення індексу вище за ціну контракту, то платить продавець, а отримує покупець.
У розглянутому вище прикладі сума 5 000 дол. переходить від продавця контракту до покупця.
Чому дорівнює теоретична ціна контракту на індекс? Існує формула
де t — кількість днів до виконання ф' ючерсного контракту; Pf — ціна ф'ючерсного контракту,
Ps — спот-ціна (тобто поточне значення індексу),
R(f) — річна ставка дохідності позичок у валюті країни, в якій
визначається індекс з терміном погашення t днів.
Y(f) — середньозважена ставка дивіденду на акції компаній, що
входять до індексу; ураховуються тільки дивіденди, які виплачу-
ються в період до виконання контракту.
Приклад. Нехай Рs = 1000, R(360) = 0,06 (6%), 7(360) = 0,04 (4% — середньозважена ставка оголошеного дивіденду за акціями компаній, які включені до індексу). Тоді поточна ціна ф'ючерсного контракту з виконанням через рік, згідно з наведеною формулою, дорівнює Pf = 1000 + (0,06 - 0,04)1000 = 1020.
Базис. Базисом називають фактичну різницю між ціною ф'ючерсного контракту і спот-курсом базового активу. Теоретична різниця Pf — Ps незмінна протягом певного періоду. Але ба-
зис, тобто фактична різниця, зазнає впливу попиту і пропозиції як на касовому, так і на терміновому ринках і тому перебуває в постійному русі. Для успішного хеджування вартості відкритої позиції за базовим активом коливання базису має бути значно нижчим за коливання цін фінансового активу, що хеджується. У статистичних термінах це еквівалентно тому, що стандартне відхилення вибірки значень базису має бути значно меншим від стандартного відхилення значень спот-курсу базового активу (практично у 8 — 10 разів).
256
- О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев
- 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- 1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- 1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
- 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- 1.3.2. Умови платежу
- 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- Система свіфт
- 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- 3.2. Умови поставок товару
- 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- 3.3.1. Комерційні документи
- 3.3.2. Транспортні документи
- 3.3.3. Страхові документи
- 3.3.4. Фінансові документи
- 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- 4.2. Авансові платежі
- 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- 4.4. Банківський переказ
- 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- Види кредитних карток
- 5.1. Документарний акредитив
- 5.1.1. Фази акредитива
- 5.1.2. Форми акредитива
- 5.7.3. Види і конструкції акредитива
- 5.1.4. Конструкції акредитива
- 5.1.5. Відкриття акредитива
- 5.1.6. Виконання акредитива
- Порівняльна таблиця тарифів
- (За імпортними операціями)
- 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- 5.2. Інкасо
- 5.2.1. Види інкасо
- 5.2.2. Фази документарного інкасо
- 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- 6.2. Кредитування імпорту
- 6.2.7. Кредитування на основі векселя
- 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- 6.3. Кредитування експорту
- 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- 6.3.3. Експортний лізинг
- Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- 7.1.1. Поручительство
- 7.1.2. Платіжне зобов'язання
- 7.2. Дія банківських гарантій
- 7.3. Видача банківських гарантій
- 7.4. Використання банківської гарантії
- 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- 7.5.1. Типи банківських гарантій
- 7.5.2. Види банківських гарантій
- 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- 9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- 9.2. Валютування депозитних угод
- 9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- 9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- 9.5. Депозитна позиція
- 9.6. Ринок євровалюти
- 9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- 10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- 10.2. Валютні операції на умовах спот
- 10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- 10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- 10.5. Валютна позиція
- 10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- 11.1. Валютні форвардні угоди
- 11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- 11.1.2. Форвардний курс
- Bid Offer
- Bid Offer
- 11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- 11.1.4. Контракти на ламану дату
- 11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- 11.1.6. Форвардні крос-курси
- 11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- 11.1.8. Витрати за форвардною угодою
- 11.2. Процентні форварди
- 11.2.1. Угоди форвард/форвард
- 11.2.2. Угоди за форвардними ставками
- 2Mfwd 26 31.
- 12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
- 12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
- 12.1.2. Практика укладення угод своп
- 12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
- 12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
- 12.1.5. Використання угод своп
- 12.2. Свопи ринку капіталів
- 12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
- Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
- 12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
- 13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
- 13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
- 13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
- 13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
- Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
- 14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
- 14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
- 14.3. Премія опціону
- 14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- 15.1. Поняття спекулятивних операцій
- 15.2. Фундаментальний аналіз
- 15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів
- Global economic calendar"
- 15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- 15.2.2.2. Індикатори інфляції
- 15.2.2.3. Індикатори безробіття
- 15.3. Технічний аналіз
- 15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
- 15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
- 15.3.3. Поняття та визначення тренду
- 15.3.4. Підтримка та опір руху цін
- 15.3.5. Технічні індикатори
- 15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
- 15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
- 15.3.8. Види дивергенцій
- 15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
- 15.3.10. Macd-гістограма
- 15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
- 15.3.12. Моментум
- 15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
- 15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
- 15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
- 15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
- 15.3.17. Стохастика
- 15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
- 15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
- 15.4. Психологія прийняття рішення
- Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
- 16.1. Поняття ризику як економічної категорії
- 16.2. Класифікація банківських ризиків
- 16.3. Поняття валютного ризику та його види
- 16.4. Управління валютним ризиком
- 16.5. Огляд супутніх ризиків
- Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями
- 2. Ціна товару
- 3. Термін і дата поставки
- 4. Якість товару
- 6. Умови платежу
- 8. Страхування
- 9. Претензії
- 10. Форс-мажор
- 12. Інші умови
- 13. Юридична адреса сторін
- Генеральне зобов'язання