5.2.2. Фази документарного інкасо

Від першого контакту між продавцем і покупцем до повної реалізації угоди обидві сторони виконують певну роботу, яка умовно поділяється на три великі фази.

До першої фази належить досягнення домовленості про умови інкасо. Експортер визначає у своїй пропозиції умови платежу, обговорює їх з покупцем і включає у договір про купівлю-продаж.

У другій фазі видається інкасове доручення і подаються доку­менти. Після отримання замовлення або після укладення догово­ру про купівлю-продаж продавець відвантажує замовлений товар або безпосередньо на адресу покупця або на адресу посередника. Водночас він складає всі необхідні документи (рахунок-фактура, коносамент, страховий сертифікат, свідоцтво про походження товару тощо) і відправляє їх разом з інкасовим дорученням своє­му банкові (банк-ремітент). Банк-ремітент передає документи з необхідними інструкціями інкасуючому банкові.

У третій фазі платнику подаються документи. Інкасуючий банк інформує покупця про надходження документів, а також про умови викупу. Він приймає платіж або акцептований вексель і передає покупцеві документи. Сплачена сума за інкасо переводиться банку-ремітенту, який потім зараховує її на рахунок експортера.

При інкасовій формі розрахунків, як правило, беруть участь чотири сторони:

« експортер (продавець, довіритель) — сторона, що виставляє документи на інкасо;

• банк-ремітент — банк, якому довіритель доручає операцію щодо інкасування;

• інкасуючий банк, яким може бути будь-який банк, що бере участь у виконанні інкасового доручення, за винятком банку- ремітента. Цей банк подає документи платнику;

• імпортер (покупець, платник) — сторона, що здійснює пла­ тіж або акцепт за отриманий товар.

Рис. 5.4. Розрахунки у формі інкасо

Позначення: 1 — укладення контракту; 2 — відвантаження товару експор­тером; 3 — отримання від перевізника транспортних документів; 4 — подання документів експортером своєму банку; 5 — відправлення документів банку-кореспонденту країни імпортера; 6 — подання банком отриманих документів імпортеру; 7 — отримання платежу від імпортера; 8 — переказування отрима­них коштів від імпортера банку-ремітента; 9 — зарахування банком-ремітен-том виручки на рахунок експортера.

Розрахунки у формі інкасо здійснюються за схемою, яка пока­зана на рис. 5.4. Після укладення контракту, в якому сторони, як правило, обумовлюють, через які банки проводитимуть розраху­нки, експортер відвантажує товар відповідно до умов його поста­вки. Отримавши від перевізника транспортні документи, експор­тер готує комплект документів (рахунки, коносаменти, серти­фікати якості тощо, а також, за необхідності, фінансові докумен­ти — тратти і чеки) і подає їх при інкасовому дорученні своєму банку-ремітенту. Банк-ремітент перевіряє за зовнішніми ознака­ми відповідність поданих документів переліченим в інкасовому дорученні і відправляє їх разом з дорученням банку-кореспон-денту країни імпортера, В інкасовому дорученні банк експортера, як правило, дає інструкції щодо переказування коштів, отрима­них від імпортера, або (у разі необхідності) щодо векселів, акцеп­тованих імпортером (якщо такі направляються при інкасовому Дорученні). Отримавши інкасове доручення і документи, банк країни імпортера (інкасуючий банк, або банк, який подає доку­менти) передає їх покупцеві (імпортеру) для перевірки з метою

114

115

отримання від нього платежу (акцепту тратти). При цьому інка­суючий банк може зробити подання платнику безпосередньо або через інший банк. Документи видаються платнику тільки проти платежу (акцепту тратти). Після отримання платежу від імпорте­ра інкасуючий банк переказує виручку банку-ремітенту поштою, телеграфом, каналами СВІФТ (залежно від інструкцій). Отрима­вши переказ, банк-ремітент зараховує виручку експортеру.