5.1.5. Відкриття акредитива
Після укладення угоди і підписання контракту сторонами імпортер дає доручення банку про відкриття акредитива на користь продавця (експортера). У дорученні імпортер просить банк дати постачальнику товару зобов'язання здійснити платіж. Банк виконує це доручення лише тоді, коли акредитиводавець має відповідні активи або кредитну лінію, відкриту в ньому.
Імпортер повинен дуже ретельно сформулювати умови акредитива. Якщо йому бракує досвіду в складанні акредитивних доручень або самих акредитивів, які мають певні нюанси, він мусить звернутися за консультацією до банківського спеціаліста. Мова йде не тільки про те, щоб умови платежу постачальника були відображені у формі і виді акредитива; не менш важливо, щоб були враховані власні потреби імпортера. Повні й чіткі умови акредитива сприяють своєчасному відвантаженню замовленого товару в належному стані і за договірною ціною або наданню послуги відповідно до домовленостей.
Необхідність ретельного формулювання умов акредитива обумовлюється ще принципом його незалежності від основної угоди: акредитив за своєю природою — це угода між сторонами, яка юридичне відокремлена від договору купівлі-продажу. Для банку це означає, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яка лежить в основі акредитива, тобто банки мають справи тільки з документами, а не з товарами, послугами і/або іншими видами виконання зобов'язань, яких стосуються документи.
Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов'язання є подання у строк документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитиводавець не може перешкоджати оплаті документів через те, що поставки товару або інші дії бенефіціара, як йому здається, не виконуються відповідно до контракту.
Для полегшення складання акредитивного доручення банки дають імпортерові спеціальний бланк заяви на відкриття акредитива.
Бланк заяви на відкриття акредитива заповнюється наказодав-цем акредитива щонайменше у трьох примірниках. У заяві вказуються всі необхідні реквізити:
номер рахунку клієнта — наказодавця акредитива, з якого списується сума іноземної валюти для відкриття акредитива;
номер поточного рахунку, з якого оплачуються комісійні та інші накладні витрати банку (поштово-телеграфні витрати);
форма акредитива (відкличний чи безвідкличний);
спосіб передання бенефіціару повідомлення про відкриття акредитива (залежно від термінів виконання — поштою або теле графом);
назва і сума іноземної валюти цифрами та прописом;
назва авізуючого банку;
назва банку, який виконує акредитив (точна і повна назва виконуючого банку іноземною мовою, адреса);
назва й адреса бенефіціара (іноземною мовою);
термін дії акредитива (дата закінчення терміну завжди вважається останнім днем, коли бенефіціар може використати акредитив, тобто надати документи);
часткова поставка/перевантаження (якщо часткова поста вка або перевантаження не передбачається, то це має бути чітко вказано в акредитиві);
термін відвантаження, термін платежу;
назва товару (банки не повинні приймати дуже деталь ний опис товару в акредитиві; щоб запобігти помилкам і непо розумінню, вказуються тільки головні ознаки товару, його ма са і ціна);
умови поставки товару (використовуються тлумачення пра вил ІНКОТЕРМС);
перелік необхідних для оплати документів (рахунок-фак- тура, страхові документи, транспортні документи тощо);
підпис замовника;
інші реквізити, які строго відповідають умовам контракту.
Усі вказані реквізити перевіряє співробітник відділу імпортних акредитивів банку-емітента, отримавши від наказодавця акредитива заяву на його відкриття. Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви на відкриття акредитива, наказода-вець використовує додаток до умов акредитива, який складається на окремому аркуші в такій самій кількості примірників, як і сама заява. Оригінал цього додатку підписується уповноваженими особами наказодавця і скріплюється печаткою так само, як і при оформленні акредитива.
102
103
При виявленні невідповідностей або певних помилок заява негайно повертається наказодавцеві без виконання із зазначенням мотивів повернення для внесення необхідних корективів.
Якщо існує необхідне покриття угоди або ліміти кредитування і до доручення на відкриття немає ніяких зауважень, то акредитив відкривається. Банк, що відкрив акредитив, у більшості випадків направляє його для авізування у банк-кореспондент, котрий, як правило, перебуває в країні бенефіціара. Лише в особливих випадках повідомлення надсилається безпосередньо на адресу бенефіціара. Покупець отримує повідомлення про виконання як підтвердження відкриття акредитива.
На першому етапі роботи з заявою на відкриття імпортного акредитива після подання її в банк наказодавцем і перевірки правильності її оформлення визначається спосіб виконання цього акредитива і встановлюються авізуючий і виконуючий банки. Акредитив залежно від фінансових інтересів уповноваженого банку може бути відкритий на інший іноземний банк, а не на той, що вказаний наказодавцем у заяві на відкриття. Така зміна можлива тільки після отримання згоди наказодавця акредитива за умови, що останній узгодив це питання з бенефіціаром і отримав його згоду на зміну авізуючого і виконуючого банків. На бланку заяви на відкриття акредитива робиться відповідний напис, у якому вказуються прізвище і посада співробітника установи — наказодавця акредитива, з яким погоджене це питання.
Співробітник банку наказодавця на основі поданої заяви заповнює акредитив і після узгодження авізуючого і виконуючого банків повертає цей акредитив разом із заявою співробітникові відділу імпортних акредитивів банку-емітента. Отримавши заяву і перевіривши правильність заповнення акредитива, співробітник відділу імпортних акредитивів спочатку перевіряє візу відповідальної особи валютного відділу про наявність коштів на валютному рахунку наказодавця акредитива в банку. Після цього він формує акредитивне досьє (заява і сам акредитив), реєструє його в спеціальному журналі за встановленою формою, яка передбачає присвоєння порядкового номера, а також указується термін його дії, назва наказодавця, сума в іноземній валюті.
- О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев
- 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- 1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- 1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
- 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- 1.3.2. Умови платежу
- 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- Система свіфт
- 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- 3.2. Умови поставок товару
- 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- 3.3.1. Комерційні документи
- 3.3.2. Транспортні документи
- 3.3.3. Страхові документи
- 3.3.4. Фінансові документи
- 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- 4.2. Авансові платежі
- 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- 4.4. Банківський переказ
- 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- Види кредитних карток
- 5.1. Документарний акредитив
- 5.1.1. Фази акредитива
- 5.1.2. Форми акредитива
- 5.7.3. Види і конструкції акредитива
- 5.1.4. Конструкції акредитива
- 5.1.5. Відкриття акредитива
- 5.1.6. Виконання акредитива
- Порівняльна таблиця тарифів
- (За імпортними операціями)
- 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- 5.2. Інкасо
- 5.2.1. Види інкасо
- 5.2.2. Фази документарного інкасо
- 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- 6.2. Кредитування імпорту
- 6.2.7. Кредитування на основі векселя
- 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- 6.3. Кредитування експорту
- 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- 6.3.3. Експортний лізинг
- Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- 7.1.1. Поручительство
- 7.1.2. Платіжне зобов'язання
- 7.2. Дія банківських гарантій
- 7.3. Видача банківських гарантій
- 7.4. Використання банківської гарантії
- 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- 7.5.1. Типи банківських гарантій
- 7.5.2. Види банківських гарантій
- 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- 9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- 9.2. Валютування депозитних угод
- 9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- 9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- 9.5. Депозитна позиція
- 9.6. Ринок євровалюти
- 9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- 10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- 10.2. Валютні операції на умовах спот
- 10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- 10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- 10.5. Валютна позиція
- 10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- 11.1. Валютні форвардні угоди
- 11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- 11.1.2. Форвардний курс
- Bid Offer
- Bid Offer
- 11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- 11.1.4. Контракти на ламану дату
- 11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- 11.1.6. Форвардні крос-курси
- 11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- 11.1.8. Витрати за форвардною угодою
- 11.2. Процентні форварди
- 11.2.1. Угоди форвард/форвард
- 11.2.2. Угоди за форвардними ставками
- 2Mfwd 26 31.
- 12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
- 12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
- 12.1.2. Практика укладення угод своп
- 12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
- 12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
- 12.1.5. Використання угод своп
- 12.2. Свопи ринку капіталів
- 12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
- Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
- 12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
- 13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
- 13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
- 13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
- 13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
- Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
- 14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
- 14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
- 14.3. Премія опціону
- 14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- 15.1. Поняття спекулятивних операцій
- 15.2. Фундаментальний аналіз
- 15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів
- Global economic calendar"
- 15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- 15.2.2.2. Індикатори інфляції
- 15.2.2.3. Індикатори безробіття
- 15.3. Технічний аналіз
- 15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
- 15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
- 15.3.3. Поняття та визначення тренду
- 15.3.4. Підтримка та опір руху цін
- 15.3.5. Технічні індикатори
- 15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
- 15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
- 15.3.8. Види дивергенцій
- 15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
- 15.3.10. Macd-гістограма
- 15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
- 15.3.12. Моментум
- 15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
- 15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
- 15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
- 15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
- 15.3.17. Стохастика
- 15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
- 15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
- 15.4. Психологія прийняття рішення
- Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
- 16.1. Поняття ризику як економічної категорії
- 16.2. Класифікація банківських ризиків
- 16.3. Поняття валютного ризику та його види
- 16.4. Управління валютним ризиком
- 16.5. Огляд супутніх ризиків
- Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями
- 2. Ціна товару
- 3. Термін і дата поставки
- 4. Якість товару
- 6. Умови платежу
- 8. Страхування
- 9. Претензії
- 10. Форс-мажор
- 12. Інші умови
- 13. Юридична адреса сторін
- Генеральне зобов'язання