5.7.3. Види і конструкції акредитива
Якщо форми акредитива розрізняються за ступенем забезпечення беніфіціара, то види і конструкції акредитива розрізняються залежно від його використання. Позитивним є той факт, що акредитивна форма розрахунків у зовнішній торгівлі дає достатньо великий спектр можливостей і для експортера, і для імпортера щодо здійснення платежів. У зв'язку з цим у всіх акредитивах має бути чітко вказано, як вони виконуються: чи за допомогою негайного платежу, чи платежу за рахунок кредиту, чи через акцепт або негоціацію тратт. Тому залежно від передбачуваного способу платежу використовуються такі види і конструкції акредитива:
Вид акредитива | Спосіб використання |
Акредитив з оплатою на пред'явлення (проти документів) | Негайне отримання суми, яка вказується в документах при їх наданні. Платіж готівкою був узгоджений |
Акредитив, що передбачає акцепт тратт бенефіціара | Отримання суми, що вказана в документах, при настанні строку платежу. Строк платежу за векселем був узгоджений. Можливе отримання суми облікового процента (дисконта) за векселем після надання документів |
Акредитив з розстрочкою платежу | Отримання суми, що вказана в документах, по настанні строку платежу. Строк платежу (без векселя) був узгоджений. Можливе отримання суми облікового процента після надання документів |
Акредитив з «червоним застереженням» | Отримання авансу |
88
89
Вид акредитива | Спосіб використання |
Револьверний акредитив | Використання в межах установлених часток, що поновлюються. Відвантаження окремими партіями |
Акредитив, який передбачає негоціацію тратт бенефіціара | Отримання суми в будь-якому банку, тобто не тільки в авізуючому |
Акредитив «стенд бай» (резервний акредитив) | Використання як інструмента, за всіма ознаками подібного до банківської гарантії |
Переказний акредитив | Забезпечення власних постачальників |
Окрім зазначених видів, у практиці міжнародних розрахунків також використовуються специфічні конструкції акредитива:
Конструкція акредитива | Спосіб використання |
Акредитив «бек ту бек» | Комерсант-посередник дає повноваження своєму банку відкрити акредитив на користь постачальника. Цей акредитив базується на непереказному акредитиві, який був відкритий на користь ко-мерсанта-посередника. |
Перевідступлення виручки за акредитивом (цесія) | Повне або часткове Перевідступлення виручки за акредитивом комерсантом-посередником на користь свого постачальника |
Акредитив з оплатою після пред'явлення (платіжний) найчастіше застосовується в міжнародних розрахунках. Розрахунки з бенефіціаром здійснюються банком-платником безпосередньо після подання документів, які відповідають умовам акредитива. Послідовність проведення операції за акредитивом з оплатою після пред'явлення див. на рис. 5.2.
Банки мають право на певний час для перевірки документів, який не може перевищувати семи банківських робочих днів після дати отримання документів. Оперативна перевірка документів дає змогу бенефіціару отримати платіж або повідомлення про причини відмови в оплаті документів у прийнятні терміни. Тривала перевірка документів затримує платежі і впливає на ставлення клієнтів, у тому числі і банків-кореспондентів, до роботи банку в цілому.
Рис. 5.2. Розрахунки за платіжним акредитивом
Позначення:
1 — укладення договору;
— доручення на відкриття акредитива;
— повідомлення про відкриття акредитива;
— підтвердження акредитива;
— поставка товару;
6, 7, 8 — передання документів, платіж.
Якщо виконуючий банк виявляє, що документи не відповідають умовам акредитива, він зобов'язаний повідомити про це бенефіціара не пізніше сьомого банківського робочого дня після дати отримання документів. У цьому разі, якщо бенефіціар є клієнтом виконуючого банку, він має можливість виправити деякі розбіжності в документах і подати їх знову. Якщо ж внесення поправок з будь-яких причин неможливе, у міжнародній банківській практиці використовуються такі варіанти дій:
Виконуючий банк повідомляє банк-емітент про виявлені розбіжності і просить його, незважаючи на це, уповноважити на виплату.
Виконуючий банк пропонує бенефіціару відправити доку менти в банк-емітент на ухвалення тому, хто віддав наказ відкри ти акредитив, що за своєю економічною сутністю ідентично інка совій формі розрахунків, оскільки саме покупець після ознайом лення з документами приймає остаточне рішення про їх оплату.
Виконуючий банк може (однак це не є його обов'язком) оплатити документи «умовно» («під резерв»). При цьому якщо покупець або банк-емітент повідомляє про відмову оплатити доку менти з розбіжностями, бенефіціар зобов'язаний відшкодувати бан ку суму платежу, а також комісійні витрати і нараховані відсотки.
90
91
У платіжному акредитиві має бути вказівка стосовно тратти: чи потрібне її використання, чи ні. Якщо тратта потрібна, то вона має бути виставлена після пред'явлення бенефіціаром на виконуючий банк і подана до сплати разом з іншими документами. Тратта в платіжних акредитивах виконує допоміжну роль, що підтверджується відкриттям значної кількості подібних акредитивів, які не вимагають виставлення тратт.
Акредитив, що передбачає акцепт тратт бенефіціара (акцептний акредитив). Назва цього виду акредитива говорить сама за себе. При акредитиві з акцептом тратт бенефіціар може вимагати, щоб після виконання умов за акредитивом переказний вексель, який він виставив на покупця, був йому повернений банком-емітентом, що відкрив акредитив, або банком-кореспондентом, що його акцептував. Замість платежу відбувається акцепт тратти.
Акцептовану тратту бенефіціар може передати своєму банку або для оплати в день настання строку, або. якщо він хоче одразу мати гроші, для дисконтування. Як правило, тратта зберігається в банку до настання відповідного строку платежу.
Тратта за акредитивом, що передбачає її акцепт, має строк дії від 60 до 180 днів. За зберігання тратти в банку та за її облік стягуються відповідні комісійні. Вони нараховуються в день акцепту тратти, однак за погодженням сторін в акредитиві може бути вказано, що комісійні сплачує імпортер. У цьому разі після обліку векселя продавець отримує суму векселя у повному обсязі, а сума комісійних буде дебетована з банку-емітента і покупця відповідно. Якщо ж в акредитиві немає вказівок на сплату комісійних, то витрати відносять за рахунок бенефіціара, який отримує тільки чисту суму виручки за мінусом комісійних.
Утримувач акцептованої тратти при настанні терміну погашення буде її пред'явником, якщо вона йому повернена акцептованим банком. Пред'явником може бути й інший банк, якщо він зробив облік тратти або зберігав її у своєму «портфелі». При настанні терміну погашення утримувач тратти пред'явить її в банк, який зробив акцепт для розрахунків, при цьому кінцевий рамбурс проводиться банком-емітентом.
З самого початку появи цього виду акредитива його метою було гарантування імпортеру термінів платежу: поки настане час сплати, він уже зможе продати товар і за рахунок виручки сплатити акцепт. Таким чином, імпортер позбавляв себе необхідності шукати гроші (кредит) на відповідну угоду.
Акредитив з розстрочкою платежу. Використовуючи цей вид акредитива, бенефіціар отримує платіж не проти наданих до-
92
кументів, а в дещо пізніший термін, який визначений в акредитиві. При цьому, якщо подані документи відповідають умовам акредитива, бенефіціар отримує письмову згоду банку-емітента здійснити платіж у визначений час. Так само, як і акцептний акредитив, акредитив з розстрочкою платежу дає змогу імпортеру вступати у володіння документами значно раніше, ніж буде проведений платіж.
Однак між цими видами акредитива є відмінності. Акредитив з розстрочкою платежу не може бути дисконтований подібно до векселя, оскільки тут є тільки бухгалтерська вимога. Вимогу з розстрочкою платежу банк може, однак, за відповідних умов авансувати. Це, як правило, можливо тільки для банку-емітента або банку, що підтвердив акредитив. Разом з тим акредитив з розстрочкою платежу з погляду комісійної винагороди може бути вигіднішим для бенефіціара, ніж акредитив з акцептом тратт.
Акредитив з «червоним застереженням» являє собою акредитив зі спеціальною умовою (вона спочатку виділялася червоним чорнилом), яка дозволяє авізуючому або підтверджуючому банку авансувати бенефіціара до подання обумовлених в акредитиві документів. Іншими словами, цей акредитив застосовується як метод фінансування до відвантаження товару. Він передбачає виплату відповідної суми авансу. Аванс може знадобитися бенефіціару для закупівлі та оплати призначеного для експорту товару (перед його відвантаженням покупцеві).
Авізуючий (підтверджуючий) банк може надати бенефіціару аванс (кредит) на двох основних типах «червоної» умови:
на незабезпеченій, або чистій, умові. У цьому разі авансу вання здійснюється проти простої заяви бенефіціара щодо необ хідності авансу для оплати за попереднє відвантаження товару;
на забезпеченій умові, яка ще називається «зеленою». Авансу вання здійснюється проти зобов'язання бенефіціара закупити товар і подати в банк відповідні документи (складські квитанції і розписки, акти про приймання і здавання, розписки в отриманні авансового платежу тощо) разом зі страховим полісом, що покриває ризик по жежі, а також зобов'язанням бенефіціара подати в строк коносамент або інші документи, які свідчать про відвантаження товару.
Виплата авансу хоч і проводиться з коштів банку-кореспон-дента, але під відповідальність банку-емітента. Якщо продавець не подасть у строк документи про відвантаження товару або не погасить аванс, банк-кореспондент має право дебетувати банк-емітент на суму авансу (разом із нарахованими відсотками), тобто набуває чинності право регресу. Банк-емітент утримує цю суму з наказодавця акредитива.
93
«Сума акредитива 100 000 дол., десять разів автоматично поновлюється до суми в 1 100 000 дол.»
Після використання перших 100 000 дол. автоматично набуває чинності наступний частковий платіж і так далі до загальної суми 1,1 млн дол.
У револьверному застереженні, як правило, фіксуються конкретні терміни використання окремих траншів. Найчастіше револьверні акредитиви передбачають автоматичний порядок відновлення сум акредитива (квоти) через відповідний проміжок часу у міру використання акредитива або поновлення його до початкової суми (квоти) після кожного використання.
Розрахунки за револьверним акредитивом можуть здійснюватися на кумулятивній або некумулятивній основі:
• кумулятивний варіант означає, що суми невикористаних або частково невикористаних часток можуть додаватися до на ступних сум;
* при некумулятивному варіанті, навпаки, подальше вико ристання своєчасно невикористаних часткових сум не дозволя ється і до наступних сум не додається.
Визначальною перевагою револьверних акредитивів є те, що не потрібно на кожну партію товару відкривати (поновлювати) новий акредитив, крім того, отримується економія на канцелярських та інших витратах.
Акредитив, який передбачає негоціацію тратт (комерційний акредитив). Негоціація являє собою купівлю-продаж векселів та інших цінних паперів, які користуються попитом на ринку. Негоціюючим акредитивом називають комерційний (товарний) акредитив, який виставляється банком-емітентом у його національній валюті та адресований безпосередньо бенефіціару акредитива. Доставляння адресату відбувається в основному через посередництво банку-кореспондента. У кредитному листі, який банк-емітент відправляє бенефіціару з повідомленням, він дає повноваження останньому виставити вексель на нього, на іншого трасата, вказаного в акредитиві. Цей вексель може бути пред'явлений бенефіціаром разом з оригіналом кредитного листа, де вказується також перелік документів, для негоціації банку.
94
За умови подання банком правильно оформлених документів банк-емітент гарантує оплату за векселем. Практично кожний комерційний акредитив припускає негоціацію тратт у будь-якому банку, за винятком випадків, коли негоціація конкретним банком заборонена умовами акредитива. У рідкісних випадках вибір обмежується якимись конкретними банками. Таким чином, негоцію-ючий акредитив відрізняється від платіжного та акцептного тим, що тратти виставляються не на банк-посередник (авізуючий або підтверджуючий), а на банк-емітент (причому останнє переважає).
Акредитиви з негоціацією тратт можуть оплачуватись як негайно, так і при настанні відповідного терміну. При цьому банк-емітент оплачує документи й акцептує тратти. Трапляються випадки, коли виконуючий банк може при проходженні документів здійснити їх негоціацію (купівлю), надаючи грошові кошти бенефіціару достроково. Банк, що здійснює негоціацію, бере з бенефіціара відсотки, які нараховуються за період між датою негоціації і датою фактичного платежу від банку-емітента.
Негоціація може бути здійснена:
з правом регресу, тобто бенефіціар кредитується «під ре зерв». Бенефіціар отримує гроші ще до того, як банк-емітент пе ревірить відповідність документів умовам акредитива і дасть своє підтвердження на оплату. У цьому разі, перед тим, як здійснити проплату коштів бенефіціару, негоціюючий банк оцінює його кредитоспроможність;
без права регресу, тобто суму, яку сплачують на користь бенефіціара, негоціюючий банк може пізніше вимагати від нього для повернення. Якщо негоціацію здійснює підтверджуючий банк, то купівля документів завжди здійснюється без права регресу на бенефіціара. При цьому тип векселя, що використовується, не відіграє суттєвої ролі.
Акредитив з негоціацією тратт аналогічно акредитиву з розстрочкою платежу та акцептному акредитиву надає широкі можливості для негайного фінансування бенефіціара як з правом регресу, так і без нього.
На відміну від існуючої практики для інших акредитивів, оплата комісій за комерційним акредитивом з негоціацією тратт, які виставляються за кордоном і оплачуються у валюті країни банку-емітента, здійснюється за рахунок бенефіціара.
Акредитив «стенд-бай», або його ще називають резервним акредитивом, за своєю сутністю схожий з умовною гарантією, яка надається банком-емітентом. Він застосовується, насамперед, У США, оскільки за закондавством цієї країни більшість банків
95
Акредитиви «стенд-бай» через свій документарний характер підпадають під Уніфіковані правила документарних гарантій (УПДГст. 1,2).
За допомогою резервних акредитивів можуть бути гарантовані такі платежі та послуги:
виплата за векселями, які підлягають оплаті після пред'яв лення;
погашення банківських кредитів;
оплата товарних поставок;
» виконання договорів підряду на проведення робіт або надання послуг.
Резервний акредитив заснований на концепції відмови наказо-давця від виконання своїх зобов'язань за контрактом. Бенефіціар резервного акредитива має право на проведення розрахунків тільки у разі небажання або неспроможності покупця отплатити товар або надані послуги. Так, якщо наказодавець не виконає гарантованого платіжного зобов'язання, бенефіціар може спонукати банк-емітент зробити це, подавши у комплекті документів заяву про невиконання наказодавцем своїх зобов'язань.
На відміну від документарних акредитивів, які забезпечують, насамперед, інтереси експортера, резервний акредитив як інструмент забезпечення платежу є більш гнучким та універсальним. Зокрема, резервний акредитив може використовуватись аналогічно документарному акредитиву для додаткового забезпечення платежів на користь експортера, скажімо при розрахунках у формі інкасо або банківського переказу. Але такий акредитив може бути забезпеченням повернення раніше сплаченого імпортером авансу або сплати штрафів на користь імпортера при неналежному виконанні експортером умов контракту, тобто захищати інтереси імпортера, виступаючи аналогом авансової гарантії або гарантії виконання.
Резервний акредитив застосовується практично до будь-якої угоди. Його можна використати замість гарантій виконання контрактів, виконання договорів підряду на роботи і послуги, оплати товарних поставок. Його випускають також для гарантування банківських кредитів або як гарантії однієї фірми іншою за міжфі-рмовим кредитуванням. У широкому розумінні резервний акредитив слугує для покриття ризиків невиконання, пов'язаних з традиційними документарними акредитивами.
96
Переказний (трансферабельний) акредитив орієнтований на потреби міжнародної торгівлі. Він дозволяє торговельному посереднику передати своє право на отримання коштів з акредитива клієнту-постачальнику і тим самим дає змогу йому оформлювати угоди з обмеженим використанням власних коштів. При цьому торговельному посереднику його покупець виставляє безвідкличний акредитив, який має бути чітко визначений як трансферабельний.
Рис. 5.3. Розрахунки за переказним акредитивом
Позначення: 1 — договір; 2 — договір; 3 — доручення на відкриття основного акредитива; 4 — повідомлення на відкриття основного акредитива; 5 — підтвердження основного акредитива; 6 — доручення на переказування акредитива; 7 — повідомлення про відкриття переказного акредитива; 8 — підтвердження переказного акредитива.
За своєю сутністю трансферабельний акредитив являє собою зобов'язання банку, за яким бенефіціар (перший бенефіціар) може уповноважити обслуговуючий його банк передати своє право на отримання коштів повністю або частково одному або кільком постачальникам (другому бенефіціару).
Після отримання від банку повідомлення про відкриття такого акредитива торговельний посередник може доручити банку переказати акредитив на свого постачальника або другого бенефіціа-ра. При цьому переказування має відповідати умовам першого акредитива, за деякими винятками.
1. Назва й адреса наказодавця акредитива може бути замінена на назву й адресу першого бенефіціара (посередника). Це дає
7 97
змогу приховати особу первинного покупця від другого бене-фіціара.
2. Сума акредитива (і ціна за одиницю товару) може бути зменшена, що дасть змогу першому бенефіціару отримати свій прибуток.
3.Термін дії акредитива і період відвантаження можуть бути скорочені, що дає змогу першому бенефіціару мати час для подання документів за акредитивом після того, як їх подав другий бенефіціар.
4. Перший бенефіціар може замінити рахунки-фактури, а також тратти другого бенефіціара на свої власні. Однак, обмінюючи ці документи, банк має розраховувати на оперативне співробітництво торговельного посередника: якщо він не надасть зазначених документів на першу вимогу, на адресу банку-емітента можуть бути відправлені рахунки-фактури другого бенефіціара. Для запобігання подібних ситуацій банк часто вимагає від торговельного посередника надання рахунків-фактур одночасно з дорученням на переказування акредитива.
Трансферабельний акредитив може бути переказаний лише один раз, тобто другий бенефіціар не може переказати його третьому бенефіціару. Одначе «зворотний переказ» другим бенефіціаром першому бенефіціару не є другим переказом акредитива. Обмеження можливості переказування акредитива спрямоване на те, щоб зменшити зловживання і помилки при переоформленні документів.
Трансферабельний акредитив має низку переваг для посередників. По-перше, він дає змогу посередникові не використовувати своїх власних грошових коштів і кредитних можливостей банку. Це особливо важливо, коли банк посередника неохоче надає кредити на його користь. По-друге, переказні акредитиви можуть бути використані в такий спосіб, що покупцеві залишається невідомою особа першого постачальника. Це важливо, якщо посередник сподівається на укладення подібних угод у майбутньому. Для цього він повинен звернути увагу на те, щоб основний акредитив не передбачав ніяких документів, котрі могли б мати ім'я першого постачальника.
- О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев
- 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- 1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- 1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
- 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- 1.3.2. Умови платежу
- 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- Система свіфт
- 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- 3.2. Умови поставок товару
- 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- 3.3.1. Комерційні документи
- 3.3.2. Транспортні документи
- 3.3.3. Страхові документи
- 3.3.4. Фінансові документи
- 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- 4.2. Авансові платежі
- 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- 4.4. Банківський переказ
- 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- Види кредитних карток
- 5.1. Документарний акредитив
- 5.1.1. Фази акредитива
- 5.1.2. Форми акредитива
- 5.7.3. Види і конструкції акредитива
- 5.1.4. Конструкції акредитива
- 5.1.5. Відкриття акредитива
- 5.1.6. Виконання акредитива
- Порівняльна таблиця тарифів
- (За імпортними операціями)
- 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- 5.2. Інкасо
- 5.2.1. Види інкасо
- 5.2.2. Фази документарного інкасо
- 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- 6.2. Кредитування імпорту
- 6.2.7. Кредитування на основі векселя
- 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- 6.3. Кредитування експорту
- 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- 6.3.3. Експортний лізинг
- Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- 7.1.1. Поручительство
- 7.1.2. Платіжне зобов'язання
- 7.2. Дія банківських гарантій
- 7.3. Видача банківських гарантій
- 7.4. Використання банківської гарантії
- 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- 7.5.1. Типи банківських гарантій
- 7.5.2. Види банківських гарантій
- 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- 9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- 9.2. Валютування депозитних угод
- 9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- 9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- 9.5. Депозитна позиція
- 9.6. Ринок євровалюти
- 9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- 10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- 10.2. Валютні операції на умовах спот
- 10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- 10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- 10.5. Валютна позиція
- 10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- 11.1. Валютні форвардні угоди
- 11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- 11.1.2. Форвардний курс
- Bid Offer
- Bid Offer
- 11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- 11.1.4. Контракти на ламану дату
- 11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- 11.1.6. Форвардні крос-курси
- 11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- 11.1.8. Витрати за форвардною угодою
- 11.2. Процентні форварди
- 11.2.1. Угоди форвард/форвард
- 11.2.2. Угоди за форвардними ставками
- 2Mfwd 26 31.
- 12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
- 12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
- 12.1.2. Практика укладення угод своп
- 12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
- 12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
- 12.1.5. Використання угод своп
- 12.2. Свопи ринку капіталів
- 12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
- Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
- 12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
- 13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
- 13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
- 13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
- 13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
- Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
- 14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
- 14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
- 14.3. Премія опціону
- 14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
- Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- 15.1. Поняття спекулятивних операцій
- 15.2. Фундаментальний аналіз
- 15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів
- Global economic calendar"
- 15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- 15.2.2.2. Індикатори інфляції
- 15.2.2.3. Індикатори безробіття
- 15.3. Технічний аналіз
- 15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
- 15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
- 15.3.3. Поняття та визначення тренду
- 15.3.4. Підтримка та опір руху цін
- 15.3.5. Технічні індикатори
- 15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
- 15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
- 15.3.8. Види дивергенцій
- 15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
- 15.3.10. Macd-гістограма
- 15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
- 15.3.12. Моментум
- 15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
- 15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
- 15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
- 15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
- 15.3.17. Стохастика
- 15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
- 15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
- 15.4. Психологія прийняття рішення
- Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
- 16.1. Поняття ризику як економічної категорії
- 16.2. Класифікація банківських ризиків
- 16.3. Поняття валютного ризику та його види
- 16.4. Управління валютним ризиком
- 16.5. Огляд супутніх ризиків
- Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями
- 2. Ціна товару
- 3. Термін і дата поставки
- 4. Якість товару
- 6. Умови платежу
- 8. Страхування
- 9. Претензії
- 10. Форс-мажор
- 12. Інші умови
- 13. Юридична адреса сторін
- Генеральне зобов'язання