logo search
МКРВО / книга міжнарод розрах Савлук

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

У розрахунках як торговельного, так і неторговельного харак­теру широко використовуються чеки, векселі та пластикові карт­ки. Векселі та чеки застосовуються як самостійні засоби платежу, так і в поєднанні з іншими формами міжнародних розрахунків.

Фірмові чеки виписуються на чекових бланках клієнтами бан­ку. Проте такі чеки не дають повної гарантії отримання коштів. У зв'язку з цим зросло використання банківських чеків, ризик невиплати за таким чеком надзвичайно малий, окрім того, випла­ту грошей за таким чеком не можна припинити. Банківські чеки виписуються і підписуються банком від імені клієнта. За дору­ченням клієнта банк може або видати йому чек для пересилання бенефіціару, або сам відіслати чек отримувачу коштів.

Чеки, як правило, використовуються при виникненні перера­хунків між учасниками зовнішньоторговельних угод на незначні суми (знижки чи доплати за якість, помилки у розрахунках то­що). Якщо зазначена на чеку сума виражена в іноземній валюті для країни платежу, то оплата чека у даній валюті здійснюється лише за наявності на ньому помітки «ефектив». У разі відсутнос­ті такої помітки чек оплачується у національній валюті за курсом дня платежу. У розрахунках неторговельного характеру викорис­товуються дорожні та єврочеки.

Дорожній чек, або туристичний, — це платіжне доручення (наказ) виплатити зазначену у чеку суму власнику, підпис якого є на дорожньому чеку у момент його продажу. У момент пред'яв­лення чека до оплати власник знову ставить свій підпис на доро­жньому чеку і лише при ідентичності підписів проводиться його оплата. Дорожні чеки є іменними. Розрахунки ними, як правило, здійснюються на базі інкасо. Цей платіжний документ викорис­товується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного ха­рактеру. Дорожній чек не є законним платіжним засобом, їх при­дбання і прийняття в оплату забезпечується угодою емітента з

76

77

відповідними організаціями (найчастіше з туристичними органі­заціями). У деяких країнах (США, Канада) дорожній чек викори­стовується й у внутрішніх розрахунках для безготівкової оплати послуг. Першим, хто розпочав використовувати дорожні чеки, було туристичне агентство Thomas Cook. Згодом стали популяр­ними дорожні чеки VISA, American Express, Citicorp. Дорожні чеки є зручними у використанні, оскільки при їх вивозі за кордон не потрібно спеціального дозволу, як для готівкової валюти. У випадку крадіжки сума чека може бути відшкодована або у формі дорожнього чека, або в національній чи в іноземній валюті.

У більшості європейських країн використовуються єврочеки. Єврочек — це чек, який приймається до оплати у країні — учас­ниці Європейської банківської системи «Єврочек», створеної у 1968 р. До її складу входить 40 країн. Єврочеки видаються бан­ком їх власнику без попереднього грошового внеску і оплачу­ються за рахунок банківського кредиту строком до одного міся­ця. Оплачений чек повинен повернутися в банк, який його видав, протягом 20 днів з дня оплати. Разом з бланками єврочеків клієн­ту видається єврочекова картка, яка дає можливість виписувати гарантовані єврочеки. Картки дійсні протягом двох років. Євро­чеки оплачуються лише при пред'явленні їх власником єврочеко-вої картки. На картці вказується максимальна сума одного чека, гарантована банком. Інкасо єврочеків, виставлених усередині країни, не відрізняється від інкасо звичайних чеків. Єврочек, ви­писаний за кордоном в іноземній валюті, направляється через єв-рочек-центр країни перебування власника чека у єврочек-центр своєї країни і проводиться перерахунок цього єврочека за обмін­ним курсом у національну валюту. Перерахунок здійснюється за курсом купівлі попереднього біржового дня. Банк, який оплачує та інкасує єврочек, стягує комісію.

У практиці міжнародних розрахунків приватного характеру де­далі більшого значення набувають пластикові картки. Цей метод платежу може бути реалізований лише у спеціально обладнаних мі­сцях. Пластикові картки бувають двох видів: дебетні та кредитні.

Дебетні картки використовують для оплати товарів та по­слуг за допомогою прямого списання певної суми грошей з бан­ківського рахунку клієнта. Вони є простим та універсальним за­мінником готівкових грошей. Власники дебетових карток зо­бов'язані оплачувати рахунки у повному обсязі за рахунок вла­сних коштів.

Кредитна картка дає змогу для її власника здійснити оплату товарів та послуг за рахунок банківських позичок чи кредиту ком-

панії — емітента кредитної картки. До операцій, які можна здійсни­ти за допомогою кредитних карток, відносять: оплату товарів та по­слуг, отримання готівки через банкомати, отримання позики, а та­кож страхування від нещасних випадків під час подорожі.

Перед тим як видати кредитну картку клієнт заповнює спеціа­льну форму, котра містить низку питань, що стосуються його особи та фінансового становища. До уваги береться інформація щодо попередніх кредитних операцій. За умови, що фінансове становище клієнта задовольняє банк або компанію з випуску кар­ток, клієнту видається кредитна картка і встановлюється ліміт кредитування. За характером надання послуг виділяють кілька видів кредитних карток (рис. 4.3).

Цільові картки

Кредитні картки, які використовуються для оплати певного виду послуг за рахунок кредиту, компанії, що надає даний вид послуг

Гарантійні картки