2. Операції комерційних банків

Усі банки незалежно від форми власності, величини ста­тутного капіталу, активів та спеціалізації виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депо­зитні операції), операції, пов'язані із розрахунково-касовим об­слуговуванням клієнтури (розрахункові й касові операції) та опе­рації з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Звичайно коло операцій, що їх виконують банки, значно ширше, але саме ці операції є обов'язковими і належать до суто банківських операцій. Згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність» здійснювати такі операції мають право тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію. Саме тому їх на­зивають базовими операціями банків.

Переважна більшість банківських операцій відображаються окремими статтями в балансі банку. Залежно від того, у якій части­ні балансу вони обліковуються, їх поділяють на пасивні й активні.

Пасивні операції — це дії банку з мобілізації ресурсів для проведення активних операцій. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування власних, залучених (депозитних) та позичених (недепозитних) ресурсів.

Операції з формування власних ресурсів включають:

- операції з формування статутного капіталу банку;

- операції з формування резервного фонду банку;

- операції з формування страхових фондів банку;

- операції з формування інших фондів банку спеціального призначення, які створюються за рахунок прибутку банку і використовуються відповідно до рішення, прийнятого вищою управ­лінською ланкою банку;

- операції, пов'язані з формуванням і розподілом банківського прибутку.

Операції з формування залучених ресурсів називають пасивни­ми депозитними операціями банку. Вони відображають процес залучення і обліку в банківському балансі тимчасово вільних кош­тів юридичних і фізичних осіб, інших банків, які зберігаються на різноманітних банківських рахунках (для зберігання коштів на ви­значений строк і на вимогу). Вкладниками можуть бути як юриди­чні та фізичні особи, що постійно обслуговуються в даному банку (клієнти банку), так і юридичні та фізичні особи, що не належать до постійних клієнтів цього банку, а обслуговуються в іншому.

У банківській практиці України для вкладників передбачена можливість вибору банку для постійного обслуговування і для проведення окремих депозитних операцій на вигідних умовах в інших банках. З цією метою банки відкривають рахунки для об­ліку та зберігання коштів на вимогу (поточні, у тому числі карт­кові, інвестиційні, накопичувальні тощо) та на строк (депозитні або вкладні). Наявність залишку грошових коштів на цих рахун­ках дає можливість банку, що обслуговує власників рахунків, ви­користовувати ці залишки як ресурси для здійснення активних операцій з метою отримання доходу. Пасивні депозитні операції включають можливість користування тимчасово вільними гро­шовими коштами інших банків, які зберігаються на кореспонде­нтських рахунках (кошти на вимогу) та строкових депозитних рахунках (кошти на строк).

Отже, пасивні депозитні операції можна класифікувати: