2. Поняття та види платіжних карток

Платіжна картка — це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому порядку пластикової чи ін­шого виду картки, що використовується для ініціювання перека­зування коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, переказування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання готів­ки в касах банків, у торговців і в банкоматах, а також здійснення інших операцій за договором між банком і клієнтом.

Глибшому усвідомленню самого поняття «платіжна картка» та механізму її функціонування сприяє класифікація платіжних кар­ток за різними ознаками.

Залежно від типу платіжної системи виокремлюють платіжні картки локальні, які діють на території однієї країни (внутріш­ньодержавні), одного регіону чи одного банку. Картки міжнарод­них платіжних систем функціонують на території двох і більше країн та забезпечують переказування коштів у межах цієї систе­ми, у тому числі з однієї країни в іншу.

За характером власника розрізняють особисті платіжні картки, які емітовані на ім'я клієнта — фізичної особи, що не є суб'єктом підприємницької діяльності. Корпоративні платіжні картки дають змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юриди­чної особи або фізичної особи-підприємця. Фізична особа може розпоряджатись особистою платіжною карткою як завгодно, на­приклад, оплачувати послуги, розраховуватися за товари, перера­ховувати кошти на рахунки інших осіб, одержувати готівку в касах тощо.

Держателі корпоративних платіжних карток мають право:

- одержувати готівку для витрат, пов'язаних зі статутною і господарською діяльністю підприємства;

- здійснювати безготівкові розрахунки в гривнях у межах України, пов'язані зі статутною і господарською діяльністю, ви­ тратами представницького характеру;

- одержувати готівку в іноземній валюті за межами України та на території України в касі емітента для оплати витрат на від­ рядження;

- оплачувати експлуатаційні витрати, пов'язані з утриман­ням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами.

За типом носія ідентифікаційної інформації розрізняють: пла­тіжні картки з магнітною смугою, що дає змогу зберігати інфор­мацію, призначену для ідентифікації картки, та зчитувати її спе­ціальним пристроєм; платіжні картки з мікросхемою або смарт-картки, на яких розміщені інтегральні мікросхеми-чіпи, що є но­сіями та обробниками інформації; суміщені платіжні картки.

За методом нанесення ідентифікаційних даних на картку вони поділяються на: ембосовані, коли інформація ембосується (вити­скається) на картці; неембосовані, коли інформація друкується (випалюється) на картці, і ці картки, як правило, призначені для електронного використання.

За ступенем пільг для користувачів (категорій клієнтів) платі­жні картки можна поділити на:

- стандартні, призначені для пересічного клієнта, зокрема для одержання заробітної плати, оплати товарів. Переваги — ни­зька вартість, обов'язковість авторизації. Деякі картки цієї групи не дають можливості розрахуватися за кордоном.

- класичні (бізнес) картки, держателі яких користуються низкою додаткових послуг, зокрема брати участь у різноманітних програмах кредитування, одержувати дисконти і бонуси торгов­ців. Перевагою карток цієї групи є поєднання невисокої ціни і доволі високих можливостей.

- голд (золоті) — елітні картки, що підтримують елітний статус власника та для яких характерним є надання низки пільг зі страхування та обслуговування. Недолік цієї групи карток — відносно дороге обслуговування.

- платинум — це картки для тих, кому недостатньо переваг золотих карт як за рівнем сервісу, так і за статусом. За цими кар­тками надаються суттєві скидки, передбачається відповідна програма страхування тощо;

- найелітніші — це картки, які призначені для держателів, що належать до вузького елітного кола осіб. Емісія таких карток обмежена. Крім престижності ці картки дають змогу отримати низку унікальних послуг: купувати товари в елітних мережах ма­газинів, отримувати дисконтні скидки в п'ятизіркових готелях, послуги страхування при поїздках за кордон на суму в один мі­льйон доларів. Якщо клієнт загубив таку картку, то він протягом 24 годин може розраховувати на одержання тимчасової картки або готівки. Однією із обов'язкових умов обслуговування власників найелітніших карток є надання послуг персональних мене­джерів та менеджерів, що займаються повним супроводом клієн­та і членів його сім'ї.

Залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за опе­раціями з використанням платіжних карток, виділяють дебетові та кредитні картки.

Дебетовими називаються платіжні картки, за допомогою яких здійснюються операції в межах залишку коштів, які облікову­ються на рахунку власника картки. Проте у деяких випадках вони не виключають користування їхнім власником кредитом. Ідеться про те, що власник картки здійснює операції в межах залишку коштів на його рахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) на картрахунку — за рахунок наданого банком кредиту. У цьому випадку дебетова картка мало чим відрізняється від кредитної.

Кредитними є картки, видача яких супроводжується відкрит­тям їх власникам кредитної лінії, за рахунок і в межах яких здій­снюються операції за допомогою цих карток. Умови надання, по­гашення кредиту та порядок здійснення операцій за кредитними картками визначають банки-емітенти у внутрішніх документах з питань кредитування та в договорі між клієнтом і банком. Умови кредитування можуть помітно різнитися залежно від окремих банків-емітентів, що пов'язано, зокрема, з конкурентною боротьбою між ними за клієнтуру. Це примушує банки постійно вдоскона­лювати та розширювати операції, що здійснюються з викорис­танням кредитних карток, робити їх дедалі привабливішими для клієнтів.