4. Контроль уповноважених банків за міжнародними розрахунковими операціями своїх клієнтів

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» комерційні банки повинні здійснювати контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповнова­женими банками проведенню їх клієнтами незаконних валютних операцій та/або своєчасне інформування уповноваженими банка­ми відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Здійснення уповноваженими банками контролю за дотриман­ням резидентами встановлених законодавством строків розраху­нків за експортними, імпортними та лізинговими операціями рег­ламентується Інструкцією «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженою постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 р. №136.

У цій Інструкції зазначено, що банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні та лізин­гові операції, розрахунки за якими останні проводять через ці ба­нки, а саме: копії договору з нерезидентом, вантажних митних декларацій, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, необхідних банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків. Копії цих документів мають зберігатися у справі клієнта. Банки повинні реєструвати експортні, імпортні та лізингові операції своїх клієнтів у спеціа­льних журналах.

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був ре­зидент, повинен протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, якому резидент відкриває рахунок, усю наявну у нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента. У разі відсутності в банку інформації про банк, у який резидент перейшов на обслуговуван­ня, банк надає в довільній формі податковим органам за місцем реєстрації резидента інформацію про цей факт.

В Інструкції також передбачено різні випадки, у яких банки повинні інформувати державні органи про розрахункові операції своїх клієнтів. Зокрема, у разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об'єкта лізингу банк повинен подати податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти пору­шень.

Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валют­ного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерези­дентами через ці банки з порушенням чинного законодавства. У разі використання в розрахунках іноземної валюти штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом Національного банку України на день складання відповідного протоколу пору­шення валютного законодавства.

Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валют­ного контролю в частині своєчасного інформування відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних опера­цій, тягне за собою штраф у розмірі 5 % від суми (вартості) валютних операцій, про які уповноважений банк згідно з установ­леним порядком зобов'язаний був проінформувати відповідні державні органи.