9. Залежно від рівня окупності об'єкта лізингу розрізняють опе­ративний та фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг передбачає передання лізингоодержувачу права користування об'єктом лізингу, який належить лізингодавцю, на термін, що не перевищує строку його повної амортизації, і, як правило, з обов'язковим поверненням об'єкта лізингу його власникові після закінчення терміну дії лізингового договору.

Оперативному лізингу властиві такі характерні ознаки:

- лізингодавець не розраховує на відшкодування всіх своїх витрат за рахунок надходження лізингових платежів від одного лізингоодержувача;

- термін дії договору лізингу не охоплює строку повної амо­ртизації об'єкта лізингу;

- ризик випадкового знищення чи пошкодження об'єкта опе­ративного лізингу бере на себе лізингодавець, якщо інше не пе­редбачено договором лізингу;

- у випадку оперативного лізингу, якщо інше не передбачено договором, усі витрати на утримання об'єкта лізингу, крім витрат, пов'язаних з його експлуатацією та поновленням використаних матеріалів, несе лізингодавець;

- об'єкт оперативного лізингу обліковується на балансі лізингодавця;

- розмір лізингових платежів для оперативного лізингу, як правило, вищий, ніж у випадку фінансового лізингу, що пов'язано з видами ризиків, які має враховувати лізингодавець;

- після закінчення терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений іноді на вигідніших для лізингоодержувача умовах або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу.

Фінансовий лізинг передбачає протягом дії договору лізингу виплату лізингоодержувачем платежів, які покривають повну або більшу частку вартості амортизації об'єкта лізингу, додаткові ви­трати і прибуток лізингодавця. У Законі України «Про фінансо­вий лізинг» зазначено: «За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року завстановле­ну плату (лізингові платежі)».

Фінансовому лізингу притаманні такі ознаки:

- вибір об'єкта лізингу та постачальника здійснює, як прави­ло, лізингоодержувач;

- лізингоодержувач має виключне право використовувати об'єкт лізингу протягом усього договірного строку;

- термін фінансового лізингу має наближатися за тривалістю до строку повної амортизації об'єкта лізингу, тобто термін такого лізингу охоплює строк фізичного зносу об'єкта лізингу повністю або більшу його частину;

- у межах лізингового терміну існує період, протягом якого сторони лізингового договору не можуть його розірвати. Цей те­рмін визначається із розрахунку, що лізингодавець мусить ком­пенсувати свої первісні вкладення та інші витрати повністю або більшу їх частину, а також одержати певний прибуток;

- фінансовий лізинг передбачає, що всі витрати на утримання об'єкта лізингу, пов'язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором;

- ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта фі­нансового лізингу бере на себе, якщо інше не передбачено дого­вором, лізингоодержувач;

- наявність права придбати об'єкт лізингу після закінчення терміну договору за ціною, зафіксованою на дату укладення до­говору лізингу;

- майно, передане за договором фінансового лізингу, обліко­вується на балансі лізингоодержувача;

- після закінчення терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або ви­куповується ним за залишковою вартістю.

Лізингоодержувач може також скласти новий договір на коротший термін і на піль­гових умовах або повернути об'єкт лізингу лізингодавцю.

Відносини між суб'єктами лізингу регулюються договором, який укладається у письмовій формі або як багатостороння угода за участі лізингодавця, лізингоодержувача та продавця майна або як двостороння угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

До істотних умов договору лізингу, зокрема, належать:

- найменування сторін;

- об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки йо­го поставки;

- строк, на який укладається договір лізингу;

- розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

- умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законо­давством;

- умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізин­гоодержувача;

- умови страхування об'єкта лізингу;

- умови експлуатації та технічного обслуговування, модерні­зації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

- умови реєстрації об'єкта лізингу;

- права та обов'язки лізингодавця;

- права та обов'язки лізингоодержувача;

- умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після за­кінчення дії договору;

- умови дострокового розірвання договору лізингу;

- умови надання відомостей про фінансовий стан лізингооде­ржувача;

- відповідальність сторін;

- дата і місце укладення договору;

- інші, за згодою сторін, умови.

В Україні у цілому до договору лізингу застосовуються за­гальні положення про оренду з урахуванням особливостей, установлених Цивільним кодексом України та законами, насам­перед Законом України «Про фінансовий лізинг». Якщо після закінчення терміну об'єкт лізингу переходить у власність лізин­гоодержувача, то в лізингових відносинах керуються ще й за­гальними положеннями про купівлю-продаж та про договір по­ставки. Організація і техніка реалізації умов лізингового договору визначаються складністю економічних, організаційних та правових відносин, що виникають під час здійснення лізингу. Необхідно враховувати особливості чинного законодавства країни, зокрема з питань регулювання оподаткування. У загальному вигляді схе­ма організації багатосторонньої лізингової угоди має такий ви­гляд.

Кожен із суб'єктів лізингу має у ньому свої переваги.

Якщо лізингодавцем є банк, він має такі вигоди:

- розширюється коло банківських операцій, зростає число клієнтів, підвищується імідж банку;

- знижується ризик втрат від неплатоспроможності лізинго­одержувача, оскільки банк залишається власником майна, пере­даного в лізинг;

- зростають доходи банку, оскільки розмір лізингових пла­тежів вищий, ніж процентна ставка за кредит;

- здійснюється прискорена амортизація об'єкта лізингу.

Для продавця майна лізинг, зокрема, дає можливість:

- розширити номенклатуру товарів, які він постачає на ринок;

- забезпечити продаж майна, реалізація якого на інших умо­вах недоцільна або взагалі неможлива;

- створити і розширити коло своїх контрагентів;

- прискорити обертання оборотного капіталу та поліпшити його використання;

- зменшити потребу в залучених коштах, у тому числі в бан­ківському кредиті, а відповідно і собівартість продукції.

З погляду лізингоодержувача переваги лізингу такі:

- лізинг припускає 100-відсоткове фінансування придбання ос­новних фондів на відміну від банківського кредитування, де грошо­вими ресурсами забезпечується тільки частина їхньої вартості;

- він дає можливість використовувати нове обладнання та інше майно, що може бути об'єктом лізингу, без значних однора­зових витрат власного капіталу;

- зменшується ризик морального старіння об'єкта лізингу, тому що лізингоодержувач бере його не у власність, а в лізинг;

- підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж кре­дит на його придбання, тому що об'єкт лізингу є заставою і право власності на нього належить лізингодавцю;

- лізинг створює лізингоодержувачу більше можливостей для маневрування під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійснюються, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, виробленої на взятому в лізинг обладнанні;

- лізингові платежі входять до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток лізингоодержувача;

- лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує його ліквідність;

- надається право придбання лізингоодержувачем майна за залишковою вартістю після закінчення терміну договору;

- лізингоодержувач, укладаючи договір лізингу, може розра­ховувати на отримання від лізингодавця додаткових послуг, зок­рема інформаційних, консультативних та юридичних.