2) За строком:

- операції із залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб, банків-кореспондентів на банківські рахунки для обліку коштів на вимогу (поточні, кореспондентські) з метою по дальшого використання для проведення поточних розрахунків;

- операції із залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб, банків-кореспондентів на вкладні (депозитні) рахунки для зберігання протягом обумовленого договором періоду.

Крім мобілізації власних та залучених ресурсів, банки можуть використовувати можливості міжбанківського ринку капіталів, а також залучати кошти інвесторів через емісію та розміщення власних незабезпечених боргових зобов'язань. Мобілізовані у такий спосіб ресурси є позиченими ресурсами банку, або ресурса­ми недепозитного характеру. Ця частина банківських ресурсів є найоперативнішою через залучення.

Розміщують банки мобілізовані ресурси за рі­зними напрямами через проведення активних операцій.

Активні операції — це дії банку з розміщення мобілізованих ресурсів у депозити, кредити, цінні папери, інвестиції, основні засоби і товарно-матеріальні цінності з метою отримання доходу. Отже, до активних операцій банків належать:

- операції з розміщення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

- розрахункові операції, пов'язані з платежами самого банку та його клієнтів;

- касові операції з приймання і видавання готівки;

- кредитні операції, пов'язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;

- інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк;

- фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

- валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

- депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресур­сів банку в депозити в НБУ та інших банках;

- операції з купівлі-продажу банківських та коштовних мета­лів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

- операції з придбання основних засобів, матеріальних та не­матеріальних активів.

Активні операції банки здійснюють у межах наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на кореспондентських рахунках ностро, що відкриті в Національному банку України та в банках-кореспондентах (при проведенні операцій у безготівко­вому порядку), а також у межах залишку коштів у касі банку (при проведенні операцій з готівкою).

У діяльності банків є операції, які не належать до активних чи пасивних, оскільки їх проведення не пов'язане із залученням чи розміщенням ресурсів. Наприклад, зберігання цінностей у депози­тарії банку, надання гарантій, консультацій, надання зобов'язань з кредитування, продаж бланків платіжних інструментів тощо. їх виділяють в окрему групу банківських операцій — комісйно-посередницькі. Такі операції обліковуються не в балансі, а за позабалансовими рахунками. Їх характерними ознаками є такі:

- дохід, який вони приносять банку, не має процентного характеру (надання консультацій, депозитарні послуги виконуються банком за комісійну винагороду) або має не тільки процентний характер (зобов'язання з кредитування мають властивість переходи­ ти в іншу якість — виданий кредит, але крім процентів за кредит приносять банку комісійну винагороду за обслуговування);

- у момент їх проведення не відображаються в балансі банку;

- їх проведення не потребує витрат на залучення ресурсів.

Банки, які мають спеціальний дозвіл, можуть проводити опе­рації в іноземній валюті. Незалежно від того, активні це операції, пасивні чи комісійно-посередницькі, їх називають валютними операціями банку. Отже, валютні операції можуть відображатись як в активі, так і в пасиві балансу, а також за позабалансовими рахунками. Наприклад, наданий клієнту кредит в іноземній ва­люті буде обліковуватись в активі балансу, валютні кошти, що надійшли на поточний рахунок клієнта — в пасиві, а видана бан­ком гарантія клієнту-імпортеру щодо оплати поставки — за поза­балансовим рахунком.