4. Кредити під заставу векселів
Для здійснення вексельного кредитування банки можуть не лише викуповувати векселі до настання строку їх погашення, а й приймати їх у вигляді забезпечення наданих позик. При кредитуванні під заставу векселів позичальник не перевідступає векселя банку (на відміну від облікового кредиту), а лише віддає його під заставу на певний строк, зберігаючи всі права векселедержателя (право власності на вексель може перейти лише у разі непогашення позики). Ще одна відмінність між цими формами вексельного кредиту полягає в тому, що якщо при обліковому кредиті позичальник і той, хто повертає кошти, є різними особами, то при кредитуванні під заставу векселів погашення позики здійснюється самим позичальником. Особливістю цього виду кредитування є також порядок надання, зберігання та реалізації застави.
Кредити під заставу векселів можуть надаватись у вигляді:
- строкових кредитів, тобто позик, дата погашення яких зафіксована за домовленістю з позичальником;
- кредитів до запитання (онкольних кредитів), коли термін погашення не вказується або він установлюється до настання строку погашення векселів із застави. Онкольні кредити під заставу векселів призначені для задоволення постійної потреби клієнтів в обігових коштах.
Порядок надання позики, вимоги до надійності векселів, ведення бухгалтерського обліку, хронологічних і синтетичних записів при кредитуванні під заставу векселів багато в чому аналогічні тим, що провадяться при операції врахування. Банк аналізує юридичну й економічну надійність векселя і при позитивному висновку укладає з позичальником кредитну угоду та договір застави векселів. Як правило, в заставу приймаються векселі, строк платежу за якими є тривалішим, ніж термін дії позики. Строк кредиту встановлюється відповідно до терміну погашення векселя (векселів). Кредит надається в розмірі 60—90 % номінальної суми векселя.
Для отримання кредиту клієнт подає в банк стандартний пакет документів, а також векселі, котрі призначені для передання в заставу. Векселі здаються в банк з реєстром векселів, поданих у заставу щонайменше в двох примірниках. Пред'явникові дається розписка про одержання векселів (наприклад, на копії реєстру) та призначається орієнтовний термін кредитування або день, коли він має забрати не прийняті в заставу векселі. Після юридичної й економічної експертизи векселів працівники банку викреслюють з реєстру та повертають клієнту векселі, які не задовольняють вимоги банку, а за благонадійними векселями вираховують розмір ліміту кредитування (у випадку, коли клієнт, крім вексельного онколя, використовує ще й обліковий кредит, ліміт кредитування встановлюється за обома формами вексельних кредитів).
Банк і клієнт укладають кредитну угоду, у якій міститься низка умов, що є обов'язковими для позичальника.
У кредитній угоді визначається:
1) ліміт кредиту (кредитна лінія);
2) граничне співвідношення між забезпеченням (загальної номінальної суми векселів) і можливою заборгованістю у межах 60—90 % від загальної суми векселів;
3) розмір процентів за кредит і комісію на користь банку;
4) право банку змінювати на свій розсуд, але з попередженням клієнта, розмір процентів і комісії;
5) право банку закрити рахунок і вимагати в будь-який час повного чи часткового погашення заборгованості або надання додаткового забезпечення;
6) право банку використовувати на погашення боргу суми, що надходять для оплати прийнятих у заставу векселів;
7) право банку погашати заборгованість клієнта із сум, що належать клієнтові і перебувають у банку на інших рахунках клієнта;
8) право банку дозволяти клієнту з його ініціативи заміняти одні векселі до строку їх оплати іншими;
9) місце зберігання векселів, переданих у заставу.
Розмір плати за кредит, частки банківського кредиту в номінальній вартості забезпечення визначаються банком залежно від кредитоспроможності позичальника та надійності наданих у заставу векселів.
Векселі, що застосовуються як застава, можуть передаватися на зберігання банку, або нотаріусу, однак банк зацікавлений, щоб заставлені векселі зберігалися саме у нього.
Позичальник виконує на прийнятих у заставу векселях заставний, повний чи бланковий, індосамент на пред'явника. Вид індосаменту встановлюється договором застави, однак банку доцільніше вимагати, щоб позичальник учинив саме передавальний індосамент.
За заставним індосаментом банку передаються такі права:
1) на подання до платежу та одержання платежу за векселем;
2) на здійснення протесту в разі несплати чи часткової оплати векселя;
3) на подання позову про стягнення належної суми платежу до зобов'язаних за векселем осіб.
Після вчинення індосаменту позичальник передає банкові векселі згідно з Актом прийняття-передавання. Банк відкриває позичальникові особовий рахунок для запису:
1) суми отриманої позики;
2) нарахованих банком процентів за рахунком, комісії та інших витрат;
3) усіх грошових сум, що надходять для погашення кредиту;
4) сум векселів, що надходять на забезпечення і виключаються із забезпечення у разі їх оплати або заміни новими.
Оскільки кредитування під заставу векселів здійснюється виключно в межах залишку ліміту кредитування, важливим завданням банківських працівників є контроль за розміром вільного залишку ліміту та станом векселів із застави (реальність, строки їх погашення).
Коли в процесі використання позичальником кредиту під заставу векселів серед забезпечення будуть виявлені векселі, які опротестовані, то банк сповіщає про це позичальника і пропонує йому викупити ці векселі або замінити їх у тижневий строк іншими благонадійними векселями. При невиконанні цієї вимоги банк має право закрити кредит. З метою уникнення втрат від подання фальшивих векселів банкам доцільно домагатися від клієнтів права інкасування векселів із застави, що також дає змогу банкові отримувати додаткові доходи. У разі отримання банком права на інкасування заставлених векселів при одержанні платежу за векселем до настання строку погашення заборгованості за кредитом банк може зарахувати суму платежу як виконання позичальником його зобов'язання. Різниця між сумою платежу за векселем і заборгованістю позичальника, якщо така виявиться, підлягає поверненню.
Погашення кредиту під заставу векселів може здійснюватися перерахуванням коштів за розпорядженням позичальника з його поточного рахунку (після чого йому повертають векселі) або зарахуванням безпосередньо на спеціальний позичковий рахунок платежів, котрі надійшли від векселедавців за векселями, що були передані в заставу (якщо позичальник не має змоги погасити заборгованість іншим чином).
У разі одержання банком платежу за векселем до настання строку погашення заборгованості за кредитом банк може зарахувати суму платежу як виконання позичальником його зобов'язання, якщо це передбачено угодою сторін. Різниця між сумою платежу за векселем і заборгованістю, якщо така виявиться, підлягає поверненню позичальнику.
Звернення банком стягнення на заставлені векселі може бути здійснене через:
1) подання векселя до платежу зобов'язаній особі, якщо вексель одержаний за заставним або передавальним індосаментом;
2) продаж векселя, якщо він отриманий за передавальним індосаментом.
Кредитування під заставу векселів є досить привабливим для підприємств, що інтенсивно використовують векселі у своїй господарській діяльності й володіють значним вексельним портфелем. Особливо зручним для суб'єктів господарської діяльності є вексельний онколь. Прийнятність даної форми кредитування пов'язана з її високою еластичністю, що дає змогу позичальнику оперативно отримувати кошти за рахунок банківського кредиту, уникаючи тривалої процедури оцінки кредитоспроможності, яка передбачена, наприклад, при обліковому кредиті. Крім цього, позичальник сплачує проценти лише за фактичний термін користування кредитом, на відміну від облікового кредиту, за якого клієнт часто змушений погоджуватись на строки, що перевищують реальну потребу в позиці.
- Змістовий модуль 1 Загальна характеристика організаційних особливостей діяльності комерційних банків України та формування їх капіталу
- Тема 1. Види банків і порядок їх створення в Україні
- 1. Роль банків в функціонуванні економіки держави
- 2. Види банків та банківські об’єднання. Особливості акціонерного та пайового банку
- 2. Банки в Україні створюються за організаційно-правовою формою у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.
- 3. Порядок реєстрації банку в Україні
- 4. Суть та значення реорганізації банків
- 5. Особливості реєстрації іноземних банків в Україні
- 6.Відкриття філій та дочірних банків в Україні
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 2. Організація діяльності банку
- 1. Організаційна структура та управління банком.
- 2. Операції банків.
- 3. Ліцензування банківської діяльності.
- 1. Організаційна структура та управління банком
- 2. Операції комерційних банків
- 1) За категорією вкладника:
- 2) За строком:
- 3. Ліцензування банківської діяльності
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 3. Операції банків з формування власного капіталу
- 1. Економічна сутність та види ресурсів банку. Власний капітал банку
- 1. Залежно від організаційно-правової форми діяльності банку його власний капітал поділяється на акціонерний і пайовий.
- 7. Залежно від способу розрахунку виокремлюють балансовий та регулятивний власний капітал.
- 8. Виходячи з порядку і джерела формування розрізняють: статутний капітал; резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви; нерозподілений прибуток; субординований капітал.
- 2. Статутний капітал банку та порядок його формування
- 3. Резервний капітал, спеціальні фонди і резерви як компоненти власного капіталу банку
- 5. Регулятивний капітал та його вплив на формування власного капіталу банку
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 4. Операції банків із залучення коштів
- 1. Види депозитів та їх характеристика.
- 2. Суть та види банківських сертифікатів.
- 3. Критерії оптимальної депозитної політики. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ключові слова: депозит, банківський сертифікат, депозитна політика, строковий вклад, ощадний сертифікат.
- 1. Види депозитів та їх характеристика
- 2. Суть та види банківських сертифікатів
- 3. Критерії оптимальної депозитної політики. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 5. Операції банків із запозичення коштів
- 1. Міжбанківське кредитування
- 2. Порядок проведення банками операцій на відкритому ринку
- 3. Порядок рефінансування банків нбу
- 4. Сутність стабілізаційного кредиту нбу
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Змістовий модуль 2. Розраунково- касові операції комерційних банків Тема 6. Операції банків з обслуговування платіжного обороту
- 1. Безготівковий оборот грошей та роль банків у його організації. Платіжні системи
- 2. Ведення рахунків клієнтів
- Відкриття рахунків
- Особливості відкриття рахунків в іноземній валюті
- 3. Основи організації безготівкових міжгосподарських розрахунків
- 4. Характеристика окремих форм безготівкових розрахунків
- Розрахунки платіжними дорученнями
- Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- Розрахунки чеками
- Розрахунки акредитивами
- Розрахунки платіжними вимогами
- Розрахунки за сальдо взаємної заборгованості
- 5. Суть кореспондентського рахунку, рахунки «ностро» і «лоро». Організація та роль міжбанківських розрахунків
- Внутрішньобанківська платіжна система
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 7. Операції банків з готівкою
- 1. Загальні засади діяльності банків з касового обслуговування клієнтів
- 2. Порядок приймання банками готівки
- 3. Порядок видачі банками готівки
- 4. Здійснення касових операцій через банкомати
- 5. Забезпечення касової діяльності банку
- 6. Механізм підкріплення кас банківських установ
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 8. Операції банків з пластиковими картками
- 1. Загальні основи операцій банків з платіжними картками
- 2. Поняття та види платіжних карток
- 3. Види операцій банків з платіжними картками та їх характеристика
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Змістовий модуль 3. Особливості здійснення комерційними банками основних активних операцій
- Тема 9. Кредитні операції банків
- 1. Класифікація банківських кредитів
- 1. За терміном використання розрізняють кредити:
- 2. Згідно з критерієм забезпечення розрізняють кредити забезпечені, або ломбардні, і незабезпечені, або бланкові.
- 3. За ступенем ризику розрізняють дві групи банківських кредитів — стандартні і з підвищеним ризиком.
- 4. За методом надання розрізняють банківські позички, які клієнти одержують: одноразово; перманентно; гарантовано.
- 5. Щодо способу повернення розрізняють позички, що повертаються:
- 6. За строком повернення банківські позички поділяються на:
- 7. За характером визначення процента банківські позички бувають:
- 8. За способом сплати процента розрізняються банківські позички:
- 9. За кількістю кредиторів банківські позички поділяються на такі, які:
- 10. Розрізняють також кредити за критеріями суб'єктного й об'єктного призначення.
- 2. Принципи і умови кредитування
- 3. Оцінка кредитоспроможності позичальника
- 4. Кредитний ризик: визначення і мінімізація витрат
- 5. Ціна банківського кредиту
- 6. Процес банківського кредитування
- 7. Форми забезпечення повернення банківських позичок
- 8. Методи управління проблемними кредитами. Стягнення заборгованості за кредитним договором
- 9. Кредитний моніторинг та його складові
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 10. Особливості операцій з надання і погашення окремих видів кредиту
- 1. Споживчі та іпотечні кредити
- 2. Факторинг і форфейтинг
- 2. Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про перевідступлення ним прав вимоги боргу, факторинг може бути:
- 3. Залежно від характеру взаємовідносин між фактором і постачальником, що складаються у разі відмови покупця від оплати боргових вимог, розрізняють:
- 4. За набором послуг, що включає факторинг, він може бути:
- 5. Залежно від охоплення факторингом перевідступлення постачальником боргових вимог розрізняють:
- 6. Залежно від порядку оплати боргових вимог розрізняють:
- 3. Лізингові операції
- 1. Залежно від типу майна, яке може бути об'єктом лізингу, розрізняють:
- 2. Залежно від складу суб'єктів лізингу розрізняють:
- 3. Відповідно до сектору ринку, де здійснюється лізинг, розрізняють:
- 4. За характером лізингових платежів виокремлюють:
- 5. За цільовим призначенням лізинг може бути:
- 6. Відповідно від умов амортизації майна розрізняють:
- 7. Залежно від набору послуг з обслуговування майна, що передається в лізинг, розрізняють:
- 8. За способом фінансування об'єкта лізингу виокремлюють такі його види:
- 9. Залежно від рівня окупності об'єкта лізингу розрізняють оперативний та фінансовий лізинг.
- 4. Капітальні вкладення, принципи і методи їх фінансування
- 5. Оформлення фінансування капітальних вкладень
- 6. Фінансування будівництва, що ведеться підрядним і господарським способом
- 7. Фінансування розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 11. Операції банків з векселями
- 1. Вексель та вексельний обіг
- 1. За способом використання векселі поділяють на прості і переказні.
- 2. Залежно від характеру угод, що спричинили появу векселя, розрізняють комерційні та фінансові векселі.
- 2. Операції банків у сфері вексельного обігу
- 3. Урахування та переврахування векселів
- 4. Кредити під заставу векселів
- 5. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
- 6. Розрахункові операції банків з векселями
- 7. Інкасування векселів
- 8. Оплата векселів за дорученням клієнта (доміциляція векселів)
- 9. Зберігання банками векселів клієнтів
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 12. Операції банків з цінними паперами
- 1. Загальна характеристика діяльності комерційних банків на фондовому ринку
- 2. Емісія цінних паперів
- 3. Інвестиційні операції банків із цінними паперами
- 4. Заставні операції банків із цінними паперами
- 5. Професійна діяльність банків на фондовому ринку
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Змістовий модуль 4. Операції в іноземній валюті та операції із забезпечення фінансової стійкості комерційного банку
- Тема 13. Економіко-правові та організаційні основи здійснення банками операцій в іноземній валюті
- 1. Поняття операцій банків в іноземній валюті
- 2. Особливості правового регулювання операцій банків в іноземній валюті
- 3. Класифікація операцій банків в іноземній валюті
- 1. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є:
- 2. До поточних неторговельних операцій в іноземній валюті належать:
- 3. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є:
- 4. До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (валютно-обмінні операції) належать:
- 4. Способи і засоби здійснення міжбанківських операцій в іноземній валюті
- 1. З банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору за допомогою таких засобів:
- 2. З банками-резидентами через систему електронних платежів (сеп) Національного банку України в мультивалютному режимі.
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 14. Торговельні операції банків в іноземній валюті
- 1. Міжнародний банківський переказ
- 2. Міжнародне інкасо
- 3. Міжнародний документарний акредитив
- 4. Контроль уповноважених банків за міжнародними розрахунковими операціями своїх клієнтів
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 15. Неторговельні операції банків в іноземній валюті
- 1. Операції з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти
- 2. Операції з купівлі та продажу дорожніх чеків
- 3. Операції з конвертації готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави
- 4. Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків
- 5. Перекази іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб
- 6. Переказування іноземної валюти за межі України та в Україну за дорученням та на користь фізичних осіб-нерезидентів
- 7. Способи переказування іноземної валюти в межах України
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 16. Операції банків в іноземній валюті на міжбанківському ринку
- 1.Основи організації торгівлі іноземною валютою на міжбанківському ринку
- 2. Права та обов'язки суб'єктів ринку
- 3. Купівля, обмін іноземної валюти за торговельними операціями
- 4.Купівля, обмін іноземної валюти за неторговельними операціями суб'єктів господарювання та за операціями фізичних осіб
- 2. Клієнти — постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:
- 5. Клієнти — фізичні особи-нерезиденти купують іноземну валюту з поточних рахунків для переказування за межі України на підставі таких документів:
- 5. Купівля, обмін іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу
- 4. Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за операціями з векселями на підставі таких документів:
- 6. Інші випадки купівлі, обміну іноземної валюти
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 17. Операції з надання банківських послуг
- 1. Загальна характеристика та види банківських послуг
- 1. Залежно від обліку послуг у балансі банку їх поділяють на:
- 2. За критерієм стягнення банками плати за надання послуг розрізняють:
- 3. Залежно від змісту та суб'єктного складу зобов'язання про надання банком послуг поділяють на:
- 2. Гарантійні послуги банків
- 3. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги
- 4. Довірчі послуги банків
- 1. Залежно від характеру розпорядження майном трастові послуги поділяються на:
- 3. Залежно від категорії довірителя майна розрізняють трастові послуги:
- 5. Послуги щодо зберігання цінностей у банку
- 6. Операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням
- 7. Фінансовий інжиніринг
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 18. Операції із забезпечення фінансової стійкості банку
- 1. Сутність фінансової стійкості комерційного банку та способи її забезпечення
- 2. Ліквідність та платоспроможність банку
- 3. Управління банківськими ризиками
- Етапи процесу управління банківськими ризиками
- 4. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності
- Звіт про фінансові результати.
- Звіт про рух грошових коштів
- 5. Організаційна структура ризик-менеджменту банку
- 6. Порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків
- 7. Прибутковість банку: поняття та оцінка. Засоби підвищення продуктивності
- 1. Доходи від проведення активних операцій:
- 2. Доходи від комісійних операцій:
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник