2. Операції банків у сфері вексельного обігу

У сучасній ринковій економіці вексель відіграє помітну роль у господарській практиці та у діяльності банків.

Вексельні операції банків в Україні регулюються «Положенням про поря­док здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», затвердженим постановою прав­ління НБУ від 16 грудня 2002 р. № 508. Цим документом визначено, що банки у сфері вексельного обігу можуть здійснювати кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні операції.

Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супрово­джуються наданням або залученням грошових коштів проти век­селів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції банків з векселями можуть бути активними — урахування векселів, надан­ня кредитів під заставу векселів або пасивними — переврахування придбаних векселів, одержання кредитів під заставу векселів.

Торговельними є операції з купівлі або продажу векселів за ціною, що встановлюється у відсотках до суми векселя. До акти­вних торговельних операцій належить придбання векселів, а до пасивних — продаж придбаних векселів.

Гарантійні операції супроводжуються взяттям банком на се­бе зобов'язань платежу за векселями з умовою оплатити векселі при настанні певних обставин і в установлений строк. До гаран­тійних належать операції з авалювання та надання гарантій на за­безпечення оплати векселів (наприклад, у разі розрахунків за допомогою документарного акредитива).

Розрахункові операції поділяються на операції з оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів ба­нком, виданих на банк кредитором банку; видача простих вексе­лів банком кредиторові банку; видача банком переказних вексе­лів на боржника банку; видача банку простих векселів боржни­ком банку) та на операції з розрахунків із використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж борж­ника банку).

Виконання комісійних операцій пов'язане з інкасуванням век­селів; оплатою векселів, у яких банк є особливим платником (до­міциліатом); зберіганням векселів (оригіналів, копій і примірників); купівлею-продажем, а також обміном векселів за доручен­ням клієнтів.

Бути суб'єктами вексельного права, тобто брати на себе всі права та обов'язки, що випливають зі змісту векселя, мають пра­во банки зі статусом юридичної особи.

Територіальні структурні підрозділи банку можуть отримати від головного банку — юридичної особи повноваження на здійс­нення всіх або окремих операцій з векселями.

Під час проведення операцій з векселями банк приймає такі ризики: кредитний, ліквідності, процентний, операційний. З ме­тою зниження ризиків банки можуть включати в договори відповідні умови.

Платіж за векселем банки здійснюють тільки в безготівковій формі. Банкам забороняється використовувати векселі як внесок до статутного капіталу.

Банк має забезпечувати документальне оформлення руху век­селів, з якими він здійснює будь-які операції. Зокрема, незалежно від того, чи переходить право власності на векселі до банку, при­ймання та передавання векселів здійснюються банком на підставі відповідних первинних документів, що мають містити реєстр (опис) векселів.

Під час одержання грошових коштів за векселями відмітка про це (розписка) здійснюється на самому векселі або на окремо­му аркуші паперу (алонжі). Розписки також можуть складатися під час приймання чи передавання векселів.

Акти, як правило, складаються після повного або часткового виконання операції і містять інформацію про виконання або не­виконання (неналежне виконання) контрагентами своїх зобов'язань або ж виникнення у процесі виконання договорів дебі­торської та кредиторської заборгованості.

Юридичні або фізичні особи, які здійснюють видачу і пере­давання векселів, на вимогу банку оформляють і подають йому відповідні супровідні первинні документи, доручення на інкасу­вання, доручення на зберігання, заявки на купівлю (продаж) тощо. Форма зазначених документів установлюється банком самостійно.

Банк може вимагати подання йому оригіналів або копій век­селів для проведення їх експертизи. У разі подання копій відмі­тка про це проставляється в первинному документі або пред'яв­никові копій видається відповідна розписка. Якщо на вимогу клієнта подають додаткові документи, відповідальний праців­ник банку видає розписку про їх одержання. Якщо банк відмовив у здійсненні операцій з векселем, то зазначені документи повертають клієнту.

Організаційне забезпечення проведення операцій з векселя­ми визначається банком.

У банках, які активно використовують векселі, як правило, створюються спеціалізовані структурні під­розділи, до основних функцій яких належать:

- координування здійснення установами банку операцій з векселями;

- контроль за дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів;

- здійс­нення юридичної та фінансової експертиз векселів, що пода­ються в банк; накопичення, обробка і зберігання інформації про фінансовий стан зобов'язаних осіб за векселями, що належать банку на праві власності або перебувають у заставі;

- контроль за строками здійснення відповідних дій за векселями (платіж, акцепт тощо);

- складання, видача й акцептування банком простих і переказних векселів.