9. Зберігання банками векселів клієнтів

Банки за дорученням своїх клієнтів можуть здійснювати операції зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників век­селів). Вони відносяться до комісійних операцій.

Операції зберігання векселів клієнтів можуть полягати в:

1) беріганні;

2) передаванні оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

3) передаванні примірника переказного векселя, що признача­вся для акцепту, законному векселедержателю іншого примірни­ка векселя;

4) передаванні оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, указаних довірителем.

Зберігання векселів в установах банків здійснюється у вигляді «закритого» та «відкритого» зберігання. Закрите зберігання век­селів передбачає надання довірителю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями і здійснюється на підставі договору зберігання.

При відкритому зберіганні векселів у банк подається супро­відне до векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями. Доручення на зберігання має містити реєстр векселів, що передаються, якого доста­тньо для здійснення зберігання.

Банк бере на себе зобов'язання зберігати передані йому векселі, відповідати за всі наслідки, пов'язані з їх знищенням та псуванням, за винятком випадків форсмажорних обставин, гарантуючи повер­нення або передавання векселів за призначенням як щодо якості й кількості, так і щодо зовнішнього вигляду. Відтак банк не відпові­дає за зменшення вартості векселів, що приймаються на зберігання, за їх неналежне оформлення і добросовісність придбання векселів довірителем, а також за затримку вимоги векселя особою, якій вони мають бути передані згідно з інструкціями доручення на зберігання, за втрату або знищення векселів під час їх пересилання.

При здійсненні схову з подальшим передаванням векселів до­вірителю або особам, указаним довірителем, банк не бере на себе ніякої відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підроблення, юридичне значення векселів, так само як і за зага­льні та/або окремі умови, що є у векселях, а також жодним чином не відповідає за відповідність даних, що містяться в дорученні на зберігання, умовам договору між довірителем і особою, якій пе­редаються векселі. Також банк не відповідає за неплатоспромож­ність, недбалість, помилку тощо особи, якій згідно з інструкціями доручення на зберігання має бути переданий вексель.

Банк не повинен приймати векселі на зберігання, а доручення на зберігання до виконання, якщо:

1) реквізити хоча б одного із векселів не відповідають зазначеним у дорученні на зберігання (реєстрі векселів, переданих на зберігання) даним;

2) якщо банк упевнений, що виконання цього доручення нега­тивно позначиться на його діловій репутації.

При передаванні векселя для зберігання здійснення індосаме­нту не потрібне. При поверненні векселів зі зберігання вони мо­жуть бути одержані тільки представником довірителя з належним чином оформленими повноваженнями після юридичної експер­тизи копії векселя.

За здійснення операцій зі зберігання банк може утримувати на свою користь винагороду. Розмір винагороди може встановлюватись як у відсотках до вартості або суми векселів, так і як фіксована сума за один день.