9. Кредитний моніторинг та його складові
Розділення ризиків має місце у тому разі, коли сума за планованим або укладеним кредитним договором ділиться на «однорідні» частини між кількома кредиторами. Розділення ризиків використовується, як правило, при операціях надання дуже великих кредитів, оскільки в цих випадках розмір окремого кредиту часто перевищує можливості банку-кредитора, а значить і його готовність взяти на себе відповідний ризик. Крім того, існують певні обмеження на видачу великих кредитів, у яких допустима сума кредиту ставиться в залежність від власного капіталу банку, змушуючи цим банк до створення консорціуму для видачі кредиту.
Крім можливості зменшення наданої суми консорціальні (синдиковані) кредити дають змогу банкам проводити кредитування таких позичальників, з якими банки не змогли б працювати поодинці (поєднання високої прибутковості зі значними ризиками).
Нарешті, ініціатором розділення ризиків може бути банк, якщо він у принципі міг би самостійно надати позичальникові необхідну суму, але із стратегічних міркувань керівництво банку вважає вигіднішим здійснити видачу синдикованого кредиту, сподіваючись у майбутньому бути запрошеним для участі в наданні великих синдикованих кредитів.
Інтереси банківського консорціуму представляє головний кре-дитодавець, який отримує повноваження від інших учасників банківського консорціуму згідно з умовами консорціумної угоди.
Надання кредиту банківським консорціумом здійснюється через укладення кредитного договору з позичальником. Кредитний договір з позичальником від імені банківського консорціуму укладає головний кредитодавець після погодження умов цього договору з усіма учасниками консорціуму. Учасник банківського консорціуму, який не погодив кредитного договору з позичальником, вибуває з консорціуму. Учасники банківського консорціуму беруть на себе ризик за наданим кредитом пропорційно до внесених у консорціум коштів.
Паралельні кредити надають два і більше банків. Відрізняються паралельні позички від синдикованих тим, що кожний банк окремо оформляє кредит клієнту на одних, завчасно погоджених, умовах.
Одним із способів передавання банківських ризиків є укладення договорів гарантії та поруки.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Відповідно до Цивільного кодексу України поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, зокрема за сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії висувається у письмовій формі. До вимоги додаються документи, зазначені в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор мусить зазначити, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може висунути вимогу до гаранта у межах строку, установленого в гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Аналіз наукової літератури засвідчує, що однозначного підходу до визначення поняття «кредитний моніторинг» немає. В одному випадку під цим поняттям розуміють спостереження змін кредитоспроможності позичальника і визначення того, які дії необхідно вжити у разі виникнення проблем; у другому — періодичний аналіз кредитного досьє клієнта, перегляд кредитного портфеля банку, оцінювання стану позичок і проведення аудиторських перевірок; у третьому — спостереження за життєвим циклом виданого кредиту, контроль за використанням кредиту, аналіз змін фінансового стану позичальника і те, у який спосіб вони позначаться на його спроможності вчасно погасити кредит і проценти за користування ним. Отже, учені досить широко трактують визначення «кредитний моніторинг», що дає змогу їм включити в це поняття оцінку і контроль якості кредитного портфеля і роботу з проблемними кредитами.
Найважливішим елементом кредитного моніторингу є збір достовірної інформації та її ретельний аналіз. Інформація, необхідна для процесу кредитного моніторингу, має включати:
- абсолютну величину кредитного ризику;
- величину кредитного ризику з урахуванням забезпечення;
- початкові та переглянуті кредитні рейтинги;
- експрес-аналіз поточного фінансового стану найбільших позичальників;
- показники обслуговування заборгованості;
- звітність про резервування на випадок втрат за кредитами.
Усі стандарти кредитного портфеля, особливо всі орієнтири формування кредитного портфеля, мають регулярно переглядатися не рідше одного-двох разів на рік. Це необхідно для того, щоб ліміти кредитного портфеля відповідали змінам ринкової ситуації, і для того, щоб виявити випадки відхилення від прийнятих стандартів і цілей кредитної політики банку. Також кредитні працівники і вищі службовці ретельно переглядають склад кредитного портфеля з метою виявлення надмірної концентрації кредитів та проблемних позичок. До перевірки складу кредитного портфеля часто застосовується диференційований підхід: найбільш надійні кредити підлягають перевірці один раз на рік, тоді як проблемні позички потребують постійного аналізу і контролю. Ще один варіант — постійний контроль за великими позичками і періодичний — за позичками нижче встановленої величини.
Для управління процесом моніторингу треба розробляти і впроваджувати систему класифікації ризиків для ранжування кредитів за їх якістю не менш як один раз на рік. Ранжуванням кредитів називається метод систематичної і об'єктивної класифікації кредитного портфеля відповідно до характеристик якості і ризику. Основною метою ранжування кредитів є поліпшення якості портфеля за рахунок:
- використання сигналів, що попереджають заздалегідь про можливу неплатоспроможність позичальника;
- оперативного структурування управлінської інформації;
- визначення стандартів для встановлення меж відповідальності.
Однак найважливішими факторами, відповідно до яких здійснюється ранжування кредитів, є стан звітності, інформація про стан справ і рахунків клієнта, відносин з клієнтами, наявність забезпечення.
Аудиторська перевірка позичок проводиться аналогічно описаному вище контролю кредитного портфеля, але вона, як правило, здійснюється негласно працівниками незалежних служб, не пов'язаних із кредитними відділами. Результати аудиторської перевірки відображаються в спеціальному звіті, де робиться оцінка якості всього кредитного портфеля на момент перевірки і подається характеристика ефективності роботи керівництва і персоналу кредитних відділів. Крім того, аудитори дають свої рекомендації щодо поліпшення роботи і зміни методів і форм кредитування в банку, що склалися.
Моніторинг окремо взятої позички, що входить до складу кредитного портфеля, включає аналіз кредитного досьє позичальника. Кожний банк має свою систему ведення кредитного досьє. Як правило, документи, що входять до складу кредитного досьє, згруповані в такі розділи:
- документи за позичкою;
- фінансова й економічна інформація;
- запити і звіти про кредитоспроможність;
- матеріали щодо забезпечення позички;
- переписка і пам'ятні записки.
Повторна перевірка позички полягає в повторному аналізі фінансових звітів, відвіданні підприємства позичальника, перевірці документації, забезпечення тощо. При контрольній перевірці знову розглядається питання про відповідність даної позички цілям кредитної політики банку, аналізується кредитоспроможність і фінансовий стан клієнта.
Кредитний контроль включає цілий ряд заходів банку щодо зниження збитків на рівні кожного наданого кредиту та кредитного портфеля. Головна мета контролю за кредитами полягає в тому, щоб не допускати підвищення кредитного ризику понад установлений рівень, оскільки згідно зі статистичними дослідженнями 80 % проблемних кредитів виникають саме через недостатній контроль за рівнем кредитного ризику.
Основні напрями кредитного контролю полягають у зниженні:
- втрат за кожною конкретною позичкою;
- втрат за позичками на рівні кредитного портфеля.
У першому випадку йдеться про контроль за наданням і використанням кредитів, у тому числі за безперервним процесом від-стежування фінансового стану клієнта, його кредитоспроможності, стану застави, напрямів використання коштів протягом усього періоду кредитування.
У другому — класифікація портфеля кредитів за якістю дає змогу диференціювати ступінь контролю за їх різними категоріями. Порядок кредитного контролю для кожної категорії кредитів визначається керівництвом, банку. Так, знаючи структуру кредитного портфеля за категоріями якості кредиту і визначивши статистичним шляхом середній процент проблемних, прострочених, безнадійних позичок за кожною категорією, банк дістає можливість здійснювати низку заходів, спрямованих на зниження втрат за кредитними операціями.
Загалом кредитний контроль вважається ефективним, якщо він має стратегічний характер, націлений на досягнення конкретних результатів, своєчасний, гнучкий, простий у застосуванні та економічний.
- Змістовий модуль 1 Загальна характеристика організаційних особливостей діяльності комерційних банків України та формування їх капіталу
- Тема 1. Види банків і порядок їх створення в Україні
- 1. Роль банків в функціонуванні економіки держави
- 2. Види банків та банківські об’єднання. Особливості акціонерного та пайового банку
- 2. Банки в Україні створюються за організаційно-правовою формою у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.
- 3. Порядок реєстрації банку в Україні
- 4. Суть та значення реорганізації банків
- 5. Особливості реєстрації іноземних банків в Україні
- 6.Відкриття філій та дочірних банків в Україні
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 2. Організація діяльності банку
- 1. Організаційна структура та управління банком.
- 2. Операції банків.
- 3. Ліцензування банківської діяльності.
- 1. Організаційна структура та управління банком
- 2. Операції комерційних банків
- 1) За категорією вкладника:
- 2) За строком:
- 3. Ліцензування банківської діяльності
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 3. Операції банків з формування власного капіталу
- 1. Економічна сутність та види ресурсів банку. Власний капітал банку
- 1. Залежно від організаційно-правової форми діяльності банку його власний капітал поділяється на акціонерний і пайовий.
- 7. Залежно від способу розрахунку виокремлюють балансовий та регулятивний власний капітал.
- 8. Виходячи з порядку і джерела формування розрізняють: статутний капітал; резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви; нерозподілений прибуток; субординований капітал.
- 2. Статутний капітал банку та порядок його формування
- 3. Резервний капітал, спеціальні фонди і резерви як компоненти власного капіталу банку
- 5. Регулятивний капітал та його вплив на формування власного капіталу банку
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 4. Операції банків із залучення коштів
- 1. Види депозитів та їх характеристика.
- 2. Суть та види банківських сертифікатів.
- 3. Критерії оптимальної депозитної політики. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ключові слова: депозит, банківський сертифікат, депозитна політика, строковий вклад, ощадний сертифікат.
- 1. Види депозитів та їх характеристика
- 2. Суть та види банківських сертифікатів
- 3. Критерії оптимальної депозитної політики. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 5. Операції банків із запозичення коштів
- 1. Міжбанківське кредитування
- 2. Порядок проведення банками операцій на відкритому ринку
- 3. Порядок рефінансування банків нбу
- 4. Сутність стабілізаційного кредиту нбу
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Змістовий модуль 2. Розраунково- касові операції комерційних банків Тема 6. Операції банків з обслуговування платіжного обороту
- 1. Безготівковий оборот грошей та роль банків у його організації. Платіжні системи
- 2. Ведення рахунків клієнтів
- Відкриття рахунків
- Особливості відкриття рахунків в іноземній валюті
- 3. Основи організації безготівкових міжгосподарських розрахунків
- 4. Характеристика окремих форм безготівкових розрахунків
- Розрахунки платіжними дорученнями
- Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- Розрахунки чеками
- Розрахунки акредитивами
- Розрахунки платіжними вимогами
- Розрахунки за сальдо взаємної заборгованості
- 5. Суть кореспондентського рахунку, рахунки «ностро» і «лоро». Організація та роль міжбанківських розрахунків
- Внутрішньобанківська платіжна система
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 7. Операції банків з готівкою
- 1. Загальні засади діяльності банків з касового обслуговування клієнтів
- 2. Порядок приймання банками готівки
- 3. Порядок видачі банками готівки
- 4. Здійснення касових операцій через банкомати
- 5. Забезпечення касової діяльності банку
- 6. Механізм підкріплення кас банківських установ
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 8. Операції банків з пластиковими картками
- 1. Загальні основи операцій банків з платіжними картками
- 2. Поняття та види платіжних карток
- 3. Види операцій банків з платіжними картками та їх характеристика
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Змістовий модуль 3. Особливості здійснення комерційними банками основних активних операцій
- Тема 9. Кредитні операції банків
- 1. Класифікація банківських кредитів
- 1. За терміном використання розрізняють кредити:
- 2. Згідно з критерієм забезпечення розрізняють кредити забезпечені, або ломбардні, і незабезпечені, або бланкові.
- 3. За ступенем ризику розрізняють дві групи банківських кредитів — стандартні і з підвищеним ризиком.
- 4. За методом надання розрізняють банківські позички, які клієнти одержують: одноразово; перманентно; гарантовано.
- 5. Щодо способу повернення розрізняють позички, що повертаються:
- 6. За строком повернення банківські позички поділяються на:
- 7. За характером визначення процента банківські позички бувають:
- 8. За способом сплати процента розрізняються банківські позички:
- 9. За кількістю кредиторів банківські позички поділяються на такі, які:
- 10. Розрізняють також кредити за критеріями суб'єктного й об'єктного призначення.
- 2. Принципи і умови кредитування
- 3. Оцінка кредитоспроможності позичальника
- 4. Кредитний ризик: визначення і мінімізація витрат
- 5. Ціна банківського кредиту
- 6. Процес банківського кредитування
- 7. Форми забезпечення повернення банківських позичок
- 8. Методи управління проблемними кредитами. Стягнення заборгованості за кредитним договором
- 9. Кредитний моніторинг та його складові
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 10. Особливості операцій з надання і погашення окремих видів кредиту
- 1. Споживчі та іпотечні кредити
- 2. Факторинг і форфейтинг
- 2. Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про перевідступлення ним прав вимоги боргу, факторинг може бути:
- 3. Залежно від характеру взаємовідносин між фактором і постачальником, що складаються у разі відмови покупця від оплати боргових вимог, розрізняють:
- 4. За набором послуг, що включає факторинг, він може бути:
- 5. Залежно від охоплення факторингом перевідступлення постачальником боргових вимог розрізняють:
- 6. Залежно від порядку оплати боргових вимог розрізняють:
- 3. Лізингові операції
- 1. Залежно від типу майна, яке може бути об'єктом лізингу, розрізняють:
- 2. Залежно від складу суб'єктів лізингу розрізняють:
- 3. Відповідно до сектору ринку, де здійснюється лізинг, розрізняють:
- 4. За характером лізингових платежів виокремлюють:
- 5. За цільовим призначенням лізинг може бути:
- 6. Відповідно від умов амортизації майна розрізняють:
- 7. Залежно від набору послуг з обслуговування майна, що передається в лізинг, розрізняють:
- 8. За способом фінансування об'єкта лізингу виокремлюють такі його види:
- 9. Залежно від рівня окупності об'єкта лізингу розрізняють оперативний та фінансовий лізинг.
- 4. Капітальні вкладення, принципи і методи їх фінансування
- 5. Оформлення фінансування капітальних вкладень
- 6. Фінансування будівництва, що ведеться підрядним і господарським способом
- 7. Фінансування розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 11. Операції банків з векселями
- 1. Вексель та вексельний обіг
- 1. За способом використання векселі поділяють на прості і переказні.
- 2. Залежно від характеру угод, що спричинили появу векселя, розрізняють комерційні та фінансові векселі.
- 2. Операції банків у сфері вексельного обігу
- 3. Урахування та переврахування векселів
- 4. Кредити під заставу векселів
- 5. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
- 6. Розрахункові операції банків з векселями
- 7. Інкасування векселів
- 8. Оплата векселів за дорученням клієнта (доміциляція векселів)
- 9. Зберігання банками векселів клієнтів
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 12. Операції банків з цінними паперами
- 1. Загальна характеристика діяльності комерційних банків на фондовому ринку
- 2. Емісія цінних паперів
- 3. Інвестиційні операції банків із цінними паперами
- 4. Заставні операції банків із цінними паперами
- 5. Професійна діяльність банків на фондовому ринку
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Змістовий модуль 4. Операції в іноземній валюті та операції із забезпечення фінансової стійкості комерційного банку
- Тема 13. Економіко-правові та організаційні основи здійснення банками операцій в іноземній валюті
- 1. Поняття операцій банків в іноземній валюті
- 2. Особливості правового регулювання операцій банків в іноземній валюті
- 3. Класифікація операцій банків в іноземній валюті
- 1. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є:
- 2. До поточних неторговельних операцій в іноземній валюті належать:
- 3. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є:
- 4. До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (валютно-обмінні операції) належать:
- 4. Способи і засоби здійснення міжбанківських операцій в іноземній валюті
- 1. З банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору за допомогою таких засобів:
- 2. З банками-резидентами через систему електронних платежів (сеп) Національного банку України в мультивалютному режимі.
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 14. Торговельні операції банків в іноземній валюті
- 1. Міжнародний банківський переказ
- 2. Міжнародне інкасо
- 3. Міжнародний документарний акредитив
- 4. Контроль уповноважених банків за міжнародними розрахунковими операціями своїх клієнтів
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 15. Неторговельні операції банків в іноземній валюті
- 1. Операції з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти
- 2. Операції з купівлі та продажу дорожніх чеків
- 3. Операції з конвертації готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави
- 4. Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків
- 5. Перекази іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб
- 6. Переказування іноземної валюти за межі України та в Україну за дорученням та на користь фізичних осіб-нерезидентів
- 7. Способи переказування іноземної валюти в межах України
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 16. Операції банків в іноземній валюті на міжбанківському ринку
- 1.Основи організації торгівлі іноземною валютою на міжбанківському ринку
- 2. Права та обов'язки суб'єктів ринку
- 3. Купівля, обмін іноземної валюти за торговельними операціями
- 4.Купівля, обмін іноземної валюти за неторговельними операціями суб'єктів господарювання та за операціями фізичних осіб
- 2. Клієнти — постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:
- 5. Клієнти — фізичні особи-нерезиденти купують іноземну валюту з поточних рахунків для переказування за межі України на підставі таких документів:
- 5. Купівля, обмін іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу
- 4. Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за операціями з векселями на підставі таких документів:
- 6. Інші випадки купівлі, обміну іноземної валюти
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 17. Операції з надання банківських послуг
- 1. Загальна характеристика та види банківських послуг
- 1. Залежно від обліку послуг у балансі банку їх поділяють на:
- 2. За критерієм стягнення банками плати за надання послуг розрізняють:
- 3. Залежно від змісту та суб'єктного складу зобов'язання про надання банком послуг поділяють на:
- 2. Гарантійні послуги банків
- 3. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги
- 4. Довірчі послуги банків
- 1. Залежно від характеру розпорядження майном трастові послуги поділяються на:
- 3. Залежно від категорії довірителя майна розрізняють трастові послуги:
- 5. Послуги щодо зберігання цінностей у банку
- 6. Операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням
- 7. Фінансовий інжиніринг
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник
- Тема 18. Операції із забезпечення фінансової стійкості банку
- 1. Сутність фінансової стійкості комерційного банку та способи її забезпечення
- 2. Ліквідність та платоспроможність банку
- 3. Управління банківськими ризиками
- Етапи процесу управління банківськими ризиками
- 4. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності
- Звіт про фінансові результати.
- Звіт про рух грошових коштів
- 5. Організаційна структура ризик-менеджменту банку
- 6. Порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків
- 7. Прибутковість банку: поняття та оцінка. Засоби підвищення продуктивності
- 1. Доходи від проведення активних операцій:
- 2. Доходи від комісійних операцій:
- Список рекомендованих джерел
- Термінологічний словник