5. Забезпечення касової діяльності банку

Касове обслуговування клієнтів здійснюється банками через спеціальний підрозділ — операційну касу, у складі якої мо­жуть створюватися кілька окремих кас: прибуткова, видаткова, ве­чірня, обмінна каси, каса перерахунку, а також обов'язково ство­рюється сховище, яке обладнується згідно з установленими НБУ вимогами.

Усі готівкові кошти та інші цінності, що надійшли в операційну касу і не були в той самий день видані з банку, наприкінці дня по­міщаються у сховище. За забезпечення схоронності грошей та ін­ших цінностей у сховищі відповідальність несуть керівник, голов­ний бухгалтер та завідувач каси банку. Порядок передавання гро­шей та інших цінностей до сховища, розміщення і зберігання їх там, доступу в сховище посадових осіб банку, винесення грошей зі схо­вища, перевірки залишків цінностей у сховищі та інші процедури чітко визначені НБУ в Інструкції з організації емісійно-касової робо­ти. Дотримання банками вимог цієї інструкції сприяє схоронності го­тівкових коштів та поліпшенню касового обслуговування клієнтів.

Рівень касового обслуговування залежить також від наявності в операційній касі банку достатньої для виконання замовлень клієнтів суми банкнот і монет. Для цього нормативними докуме­нтами НБУ передбачений спеціальний механізм підкріплення кас банківських установ.

Установи комерційних банків задовольняють потреби клієнтів у готівці насамперед за рахунок грошей, що надійшли в їхні каси від клієнтів, які здають готівку в банки. Проте готівки інколи надходить недостатньо для забезпечення поточних виплат, що спричинюється нерівномірністю надходжень і видач готівки по окремих банках та нерівномірністю розподілу клієнтури між бан­ками. Тому установи банків заздалегідь визначають свої потреби в підкріпленні операційної каси, виходячи з прогнозних розраху­нків касових оборотів на відповідний квартал.

За два-три дні до настання дати, коли можливі видатки готівки перевищать надхо­дження, установа банку подає регіональній установі НБУ заявку на підкріплення каси. Розмір заявленого підкріплення може від­хилятися від прогнозованого перевищення видатків над надхо­дженням готівки на величину зменшення чи збільшення залишку готівки в операційній касі банку. Установи комерційних банків також повідомляють регіональні установи НБУ про продаж їм надлишків готівки зі своїх операційних кас. Ця інформація, одер­жана заздалегідь, дає можливість установам НБУ своєчасно від­регулювати свої оборотні каси для задоволення заявок установ комерційних банків на підкріплення операційних кас.

Підкріплення операційних кас банків здійснюється з оборотних кас регіональних установ НБУ за платіжними дорученнями, пода­ними їм установами банків. Указана в дорученні сума готівки спи­сується з коррахунку установи комерційного банку і видається їй у той самий день. Доставку одержаної готівки установи банків здій­снюють власними засобами або через інкасаторів НБУ.

Установа банку може підкріпити операційну касу за допомо­гою купівлі готівки в іншій установі того самого чи іншого бан­ку. Видача готівки з операційної каси банку-продавця здійсню­ється після переказування на її коррахунок відповідної суми грошей з коррахунку банку — покупця готівки. Про таке підкрі­плення своєї операційної каси банк повинен повідомити відповід­ну установу НБУ.

Якщо установа банку має надлишок готівки в касі, вона може здати її в оборотну касу регіональної установи НБУ або продати іншій банківській установі. В обох випадках відповідна сума за­раховується на коррахунок банку. Наявні запаси зношених банк­нот установа банку може обміняти у регіональній установі НБУ на придатні або здати їй для зарахування на свій коррахунок. Обмін зношених банкнот здійснюється безоплатно.

Важливу роль у забезпеченні касової діяльності комерційних банків відіграють інкасація готівки від клієнтів банків та переве­зення грошових цінностей між установами банків. Своєчасна, по­вна і безпечна інкасація готівки у клієнтів банків сприяє оптима­льному задоволенню потреб економіки в готівці, її безпечному та ефективному використанню. Спосіб інкасації своєї готівки кожне підприємство вибирає самостійно з тих, які встановлені НБУ. Ін­касація може здійснюватися: самостійно підприємством (самоносом); через інкасаторів НБУ; через інкасаторів комерційного бан­ку; через підприємства поштового зв'язку; через Державну службу охорони при МВС України. Вибір конкретного способу інкасації залежить від інкасованої суми готівки, від віддаленості клієнта від його банку, від наявності у банку даного підприємства своєї інкасаторської служби та ін.

Своєчасне касове обслуговування клієнтів вимагає від банків значних обсягів перевезення грошей (банкнот, монети, іноземної валюти). Найбільші перевезення грошей пов'язані з підкріплен­ням операційних кас банків зі сховищ установ НБУ, з вивезенням надлишків готівки зі сховищ комерційних банків, із вивезенням зношених банкнот і монет та ін. Виконання всіх подібних переве­зень грошей покладено на службу інкасації НБУ, яка здійснює їх для окремих банків за заздалегідь укладеними договорами і за певну оплату.