Відкриття рахунків

Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій з ними банки відкривають своїм клієнтам поточні та вкладні (депозитні) рахунки в національній та іноземній валютах.

Банки відкривають рахунки у національній валюті для таких груп клієнтів:

- юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності (далі — підприємства) — резиденти, зареєстровані в установленому порядку;

- філії, представництва, відділення, інші відокремлені підроз­діли підприємств-резидентів, зареєстровані в установленому по­ рядку (далі підрозділи підприємств);

- представництва юридичних осіб-нерезидентів, іноземні інвестори;

- фізичні особи (резиденти та нерезиденти).

У веденні рахунків цих чотирьох груп клієнтів є як спільні ри­си, так і певні відмінності, передбачені чинними нормативними клієнти при веденні рахунків повинні чітко дотримуватися вимог зазначених нормативних актів.

Поточний рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнту на підставі договору банківського рахунку для зберіган­ня грошей і здійснення розрахункових та касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавчих актів. Поточні рахунки в національній валюті банки відкривають підприємст­вам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, представництвам фірм-нерезидентів, фізичним особам для при­ймання і зберігання їхніх власних грошових коштів та для здій­снення всіх розрахункових та касових операцій з ними. Ці раху­нки найчастіше використовуються у банківській практиці, за ними здійснюється переважна частина міжгосподарських пла­тежів і платежів населення, що проходять через банківську сис­тему. До поточних належать також карткові рахунки, за якими здійснюються операції за платіжними картками, рахунки типу Н та типу П, інвестиційні рахунки інвесторів-нерезидентів та деякі інші.

Підприємство, одержавши згоду вибраного банку на розраху­нкове та касове обслуговування, подає йому такі документи для відкриття поточного рахунку:

1) заяву за встановленою формою, підписану керівником підприємства;

2) засвідчену нотаріально копію свідоцтва про державну ре­єстрацію;

3) засвідчену нотаріально копію зареєстрованого статуту;

4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на облік податковим органом;

5) картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпо­ряджатися рахунком і підписувати розрахункові та касові документи;

6) нотаріально засвідчені копії документів про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування.

Якщо підприємство створене як господарське товариство, ко­лективне підприємство чи громадське об'єднання, то воно зо­бов'язане подати банку також нотаріально засвідчену копію установчого договору чи копію протоколу загальних зборів за­сновників. Орендні підприємства подають також засвідчену но­таріально копію договору оренди, довірчі товариства — ще й ко­пію ліцензії на право здійснення операцій із приватизаційними паперами.

На етапі створення підприємства у формі господарського това­риства йому відкривається тимчасовий рахунок для зарахування коштів, що вносяться засновниками до статутного фонду. Для цьо­го банку подається заява, підписана одним із засновників, уповно­важеним вести операції за цим рахунком, копія установчого дого­вору, засвідчена нотаріально, і рішення зборів засновників про призначення уповноваженої особи. Після реєстрації такого під­приємства й одержання банком відповідних документів цей раху­нок починає функціонувати як постійний поточний рахунок.

Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які працюють без створення юридичної особи, відкривають поточні рахунки на своє ім'я, для чого подають банкам:

- заяву;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію;

- картку зі зразком підпису, засвідчену працівником банку, який відкриває рахунок, чи нотаріально;

- документ, що засвідчує особу;

- копії документів про взяття на податковий облік та про ре­єстрацію в органах Пенсійного фонду, засвідчені нотаріально чи органами, що їх видали. Такі підприємці можуть надавати право іншим особам розпоряджатися своїм рахунком за довіреністю, що засвідчена нотаріально.

Фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльнос­ті, відкривають поточні рахунки у національній валюті для збері­гання вкладів «до запитання» та здійснення розрахунково-касових операцій за ними. Ці рахунки відкриваються для таких категорій фізичних осіб:

- резидентам: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, що мають посвідку на проживання в Україні;

- нерезидентам: громадянам України, що постійно прожива­ють за межами України; іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні за відкритою візою строком до одного року та одержують платню за свою працю згідно з трудовою уго­дою (контрактом) у гривнях або отримали спадщину в Україні чи прибуток від своїх інвестицій в Україні.

Для відкриття поточного рахунку фізична особа подає банку такі документи: заяву за встановленою формою; документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює); картку зі зразком підпису, який учиняють у присутності працівника бан­ку, що відкриває рахунок; довідки податкового органу про іден­тифікаційний номер; договір на відкриття та обслуговування по­точного рахунку.

Власник поточного рахунку (резидент) може давати довіре­ність іншій особі (резиденту) на здійснення операцій за його ра­хунком. Така довіреність засвідчується нотаріально чи уповноваженою особою банку.

Фізичні особи-резиденти за своїми поточними рахунками мо­жуть здійснювати широке коло операцій у готівковій та безготів­ковій формі:

- зарахування доходів, одержаних у формі оплати праці, ви­плати пенсій, стипендій, допомог, авторських гонорарів, оплати наукових робіт та винаходів;

- зарахування орендної плати та виручки від реалізації житла, рухомого і нерухомого майна, іноземної валюти, сільськогосподарської продукції;

- зарахування страхових виплат, відшкодування збитків, за­подіяних унаслідок каліцтва та в разі втрати годувальника;

- видача готівки;

- платежі з рахунків за послуги, одержані від юридичних та фізичних осіб, за куплені товари, цінні папери, іноземну валюту;

- платежі до державного і місцевого бюджетів, до позабюджетних фондів;

- платежі до статутних фондів підприємств, у створенні яких бере участь власник рахунку;

- переказування коштів на інший власний рахунок (поточний чи депозитний) та на рахунки інших фізичних осіб (крім нерезидентів);

- інші платежі, що не суперечать чинному законодавству.

Фізичні особи-нерезиденти за своїми поточними рахунками можуть здійснювати ті самі операції, що й особи-резиденти, а та­кож деякі додаткові операції, зумовлені їх статусом нерезидентів, зокрема:

- зарахування коштів, отриманих унаслідок іноземної інвес­тиції в Україну;

- переказування на рахунок юридичної особи-резидента реінвестицій відповідно до чинного законодавства України.

Нерезиденти при зарахуванні готівки в гривнях на свої поточ­ні рахунки повинні подати підтвердження джерел її походження.

Вкладний (депозитний) рахунок — це рахунок, що відкрива­ється банком клієнту за договором банківського вкладу для збе­рігання грошей, які передаються в управління на визначений строк (або без такого строку) під установлений процент та підля­гають поверненню відповідно до умов договору. Такі рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі договору банківського вкладу, укла­деного між банком і його клієнтом на певний строк.

Для підприємств та їхніх відокремлених підрозділів договори на відкриття поточних рахунків укладаються у формі окремого документа, у якому чітко визначається розмір і строк депозиту, рівень процентної ставки, обов'язки сторін, порядок виплати до­ходу та повернення коштів при закритті рахунку тощо. На відкритий депозитний рахунок кошти переказуються з поточного рахунку його власника і після закінчення строку повертаються на поточний рахунок, якщо договір не буде продовжений. Перека­зуванням на поточний рахунок чи зарахуванням на поповнення депозиту виплачуються проценти за депозитними вкладами. За депозитними рахунками забороняється проводити безготівкові розрахункові операції та видавати готівку.

Депозитні рахунки для фізичних осіб заведено називати вкла­дними. Вони відкриваються тим самим категоріям фізичних осіб, що й поточні рахунки. Для осіб-нерезидентів вкладні рахунки відкриваються за умови підтвердження джерел походження го­тівки в гривнях, що вкладається, чи переказування коштів із вла­сного поточного рахунку.

Для відкриття вкладного рахунку банк укладає з клієнтом до­говір з видачею йому вкладного документа. Ним може бути оща­дна книжна (іменна чи на пред'явника) або окремий документ, що засвідчує укладення договору. Фізичним особам-нерезидентам видається лише іменна ощадна книжка.

Фізична особа-резидент може відкрити вкладний рахунок для іншої фізичної особи-резидента та нерезидента, а фізична особа-нерезидент — для іншої фізичної особи-нерезидента. У цих ви­падках рахунок відкривається на підставі подання особою, яка відкриває рахунок, документа, що засвідчує особу, та укладення нею договору з банком.

Кошти на вкладні (депозитні) рахунки можуть вкладатися:

- готівкою;

- переказуванням з власного поточного рахунку (у національній чи іноземній валюті);

- переказуванням з власного вкладного рахунку в іншому банку.

Поточні рахунки типу Н та типу П. У зв'язку із входжен­ням України у світовий політичний та економічний простір у ній створено та функціонує значна кількість дипломатичних, кон­сульських, торговельних та інших представництв, представництв міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб-нерезидентів, у тому числі банки, організації та установи, які залучаються до реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомо­ги. Усі ці представництва та установи не здійснюють на території України підприємницької діяльності від свого імені і не мають власних грошових доходів. У подібному становищі перебувають і військові частини Чорноморського флоту Російської Федерації, які утримуються за бюджетні кошти РФ. Тому всім таким клієн­там банки не можуть відкривати звичайні поточні рахунки, а відкривають дещо специфічні рахунки, які називаються рахунками типу «Н» та типу «П».

Рахунок типу «Н» відкривається представництвам і устано­вам, які не займаються підприємницькою діяльністю ні від свого імені, ні від імені та за дорученням організації чи фірми, яку вони представляють на території України, та військовим частинам Чорноморського флоту РФ, що дислокуються на території України.

Рахунок типу «П» відкривається для представництв іноземних фірм-нерезидентів, що здійснюють (повністю чи частково) під­приємницьку діяльність на території України, від імені фірм, яких вони представляють, не будучи юридичними особами.

Для відкриття рахунків типу «Н» та «П» клієнти банків пода­ють такі документи:

- заяву на відкриття рахунку;

- картку зі зразками підписів уповноважених осіб та відбит­ком печатки;

- копію індивідуальної ліцензії на відкриття відповідного рахунку, виданої регіональним управлінням НБУ і засвідченої но­таріально;

- копії документів, що підтверджують акредитацію чи легаль­ність діяльності відповідного представництва в Україні.

За рахунками типу «Н» здійснюються розрахунково-касові операції, пов'язані з надходженням та витрачанням коштів на утримання представництв, військових частин Чорноморського флоту РФ та виконання статутної діяльності юридичних осіб-нерезидентів в Україні, у тому числі на реалізацію програм та проектів технічної допомоги. Основним джерелом надходження коштів на цей рахунок є виручка від реалізації іноземної валюти, одержаної від відповідної особи-нерезидента.

За рахунками типу «П» здійснюють ті самі операції і за тими самими правилами, що й за поточними рахунками резидентів України, за винятком купівлі іноземної валюти на валютному ри­нку України та інвестицій. Оплата купівлі іноземної валюти з цього рахунку дозволяється у таких випадках:

- якщо куплена валюта переказується на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якого представляє клієнт банку в Україні;

- якщо валюта оплачується за кошти, отримані від продажу товарів (послуг) в Україні, від нарахування процентів за депозит­ними рахунками та за рахунками типу «П»;

- якщо куплена валюта зараховується на власний рахунок в іноземній валюті для використання на власні потреби (оплата праці нерезидентів, оплата відрядження тощо).

Із зазначеного рахунку не дозволяється здійснювати інвестиції в Україні, інші операції, заборонені чинним законодавством.