logo search
Підручник

Розрахунки акредитивами

Акредитив — це зобов'язання банку оплатити платіжну вимогу, яке він дає на прохання свого клієнта-платника його контрагенту-постачальникові (бенефіціару) за умови дотримання останнім передбачених в акредитиві умов поставки та платежу. Застосовується акредитивна форма переважно в міжміських і в міжнародних розрахунках, коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати поставленої продукції.

Складність взаємовідносин між продавцями і покупцями зу­мовлює значну різноманітність видів акредитивів. Вони можуть бути:

- покритими і непокритими;

- відкличними і безвідкличними;

- відкриті в банку платника (банку-емітенті) і в банку бенефіціара (виконуючому банку);

- з акцептом та без акцепту платником розрахункових доку­ментів бенефіціара.

Якщо акредитив покритий, то сума його при відкритті спи­сується з поточного рахунку платника і бронюється на окремому рахунку «Розрахунки акредитивами», відкритому в банку-емітенті або у виконуючому банку. Цей акредитив не вигідний платникові, оскільки відволікає кошти з його обороту на певний період.

Непокритий акредитив означає, що кошти платника поперед­ньо не бронюються, платежі здійснюються з його поточного ра­хунку під гарантію банку-емітента. У разі відсутності коштів на цьому рахунку банк надасть платникові позичку для здійснення платежів за акредитивом. Тому цей вид акредитива називають ще гарантованим. Такий акредитив дуже зручний і вигідний для платника.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу платника без попереднього пого­дження з бенефіціаром. Зміна або анулювання акредитива здійснюється тільки через банк-емітент. Цей акредитив не зручний для бенефіціара, оскільки не виключає ризику неплатежу.

Безвідкличний акредитив не може бути змінений чи анульо­ваний без попередньої згоди бенефіціара, що дає йому можли­вість захистити себе від ризику неплатежу.

Бенефіціар може сам запропонувати зміну умов чи відмовити­ся від використання акредитива, якщо це передбачено його умо­вами. Про свої наміри він повідомляє безпосередньо платника, який у разі згоди повідомляє про це банк-емітент, а останній над­силає узгоджені зміни виконуючому банку.

Для відкриття акредитива платник подає в банк-емітент заяву за встановленою формою, всі реквізити якої мають бути заповне­ні. Особливої уваги заслуговує складання умов акредитива: за які товари платити, на підставі яких розрахункових документів пла­тити, з акцептом чи без акцепту представника покупця здійсню­вати платіж тощо. Умови акредитива спрямовуються на захист інтересів контрагентів і повинні бути сформульовані настільки чітко, щоб банки могли проконтролювати їх дотримання при проведенні платежу.

Порядок відкриття акредитива залежить від його виду. Проте за будь-якого акредитива банк-емітент мусить повідомити вико­нуючий банк про його відкриття, зазначивши вид, місце відкрит­тя, умови акредитива та повноваження виконуючого банку щодо оплати розрахункових документів. Виконуючий банк повинен повідомити бенефіціара про відкриття акредитива для розрахун­ків з ним, про його вид та умови.

Одержавши таке повідомлення, бенефіціар відвантажує про­дукцію, виконує роботи чи послуги, після чого подає реєстр до­кументів, передбачених умовами акредитива, виконуючому бан­ку. Останній уважно перевіряє їх з погляду дотримання умов акредитива. Якщо у банку немає зауважень щодо оформлення документів бенефіціара і вони подані до закінчення строку акредитива, він бере їх до оплати. При відкритті забезпеченого акре­дитива у виконуючому банку документи бенефіціара оплачують­ся негайно — з рахунку платника «Розрахунки акредитивами». У разі використання забезпеченого акредитива в банку-емітенті розрахункові документи бенефіціара пересилаються в цей банк, де вони оплачуються з рахунку «Розрахунки акредитивами», і відповідна сума коштів перераховується виконуючому банку, який зараховує їх на поточний рахунок бенефіціара. У розрахун­ках за непокритим (гарантованим) акредитивом виконуючий банк здійснює оплату прийнятих від бенефіціара документів з кореспондентського рахунку банку-емітента. Одержавши доку­менти про цей платіж від виконуючого банку, банк-емітент спи­сує відповідну суму коштів з рахунку платника на відшкодування своїх витрат, а якщо коштів на цьому рахунку недостатньо, невідшкодовану частину платежу оформляє як гарантовану позичку банку-емітента платникові.

У розрахунках акредитивами важливе значення має встанов­лення строку їх дії. Оскільки цей показник прямо впливає на розмір відволікання коштів з обороту платника, останньому надається право встановлювати строк дії акредитива, проте не бі­льше ніж 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативного терміну пересилання документів між банками.

У день, зазначений на акредитиві, виконуючий банк здійснює останні платежі за розрахунковими документами бенефіціара і наприкінці цього дня закриває акредитив. При цьому залишок коштів на рахунку «Розрахунки акредитивами», якщо він відкри­тий у виконуючому банку, списується і пересилається в банк-емітент, де він зараховується на рахунок платника. Якщо покри­тий акредитив відкритий у банку-емітенті, то цей останній сте­жить за дотриманням строку його дії і закриває наприкінці дня, вказаного на акредитиві, плюс термін пересилання документів між банками, списавши залишок коштів з рахунку «Розрахунки акредитивами» на поточний рахунок платника. Про закриття ак­редитива він повідомляє виконуючому банку.