6. Порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків

Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо керівників яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаче­ному Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, якщо протя­гом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місце пере­бування цих осіб не встановлено.

Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини позичальника, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку, якщо позичальник не погашає заборговано­сті за зазначеними договорами протягом 30 календарних днів із дня ухвалення рішення суду про визнання договорів або їх час­тин недійсними.

Якщо судами вищої інстанції приймаються рішення про ска­сування рішень судів нижчої інстанції щодо визнання договорів недійсними з вини позичальника і комерційний банк не оскаржує таких рішень у строки, передбачені чинним законодавством України, він збільшує свій валовий дохід на суму кредитної заборгованості, попередньо включеної до валових витрат або списа­ної за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини комерційного банку або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення позичальником суми кредитної заборгованості, а в разі її непове­рнення — протягом 30 календарних днів за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Комерційний банк може самостійно здійснити списання без­надійної заборгованості за рахунок резерву під стандартну забор­гованість відповідно до рішення правління банку (за наявності оформленого в установленому порядку протоколу засідання), але не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованість визнана безнадійною.

Списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок ре­зерву під нестандартну заборгованість, сформованого за рахунок збільшення витрат, здійснюється за рішенням правління комер­ційного банку за умови виконання вимог чинного законодавства України.

У разі нестачі коштів загального резерву для погашення кре­дитної заборгованості у випадках, передбачених цим Положен­ням, комерційний банк покриває отримані у звітному році збитки

За результатами інвентаризації дебіторська заборгованість розподіляється за групами ризику. Таких груп чотири. Сума дебі­торської заборгованості, що віднесена до І групи ризику, — стан­дартна. Заборгованість І—IV груп — нестандартна.

Розмір резервів диференціюється залежно від класифікації де­біторської заборгованості за групами ризику окремо для заборго­ваності, що виникла на підставі договорів, з урахуванням кілько­сті днів прострочення і для заборгованості, що виникла не на підставі договорів, а залежно від часу її перебування на балансі.

Якщо дебіторська заборгованість виникає не на договірних умовах, а на підставі інших документів (аванси на відрядження, господарські витрати тощо), строки її повернення визначаються згідно з чинним законодавством України.

Комерційні банки формують резерви під можливі втрати від сумнівної дебіторської заборгованості у повному обсязі в межах розрахункових сум відповідно до сум дебіторської заборгованос­ті за групами ризику та встановленого рівня резервів.

Дебіторську заборгованість, списану за рахунок резервів, коме­рційні банки мають ураховувати за позабалансовими рахунками.

Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнта­ми щодо погашення ними дебіторської заборгованості до закін­чення строку позовної давності згідно з чинним законодавством України.

Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої за­кінчився, списується з позабалансових рахунків.

Методика оцінювання фінансового стану позичальника та її практичне застосування, порядок формування резервів під кре­дитну та дебіторську заборгованість, рівень роботи з проблем­ною заборгованістю — все це важливі ланки процесу управління кредитно-інвестиційною діяльністю у банку. Формування якіс­ного кредитно-інвестиційного портфеля — головне завдання кредитної політики комерційного банку. Реалізація кредитної політики насамперед передбачає залучення необхідних важелів та інструментів, які уможливлюють надання кредитів необхід­ної якості, спонукають до здійснення постійного моніторингу за своєчасним погашенням кредитів та процентів за їх користуван­ня. Крім існування тісного та ефективного зв'язку між відповід­ними підрозділами банку, задіяними у підготовці та наданні кредиту, великою мірою успіх залежить від нормативних та ме­тодологічних розробок для оцінювання бізнес-проектів, позича­льників, застосуванні сучасних та ефективних підходів в оціню­ванні кредитних ризиків.

Макроекономічна ситуація, а особливо коливання курсів американського долара та євро, підводить фа­хівців Національного банку України до висновків щодо введен­ня обмежень на ці види кредитів. Таке рішення може спричини­ти серйозні проблеми для тих банків, які нарощували валютні кредити, залучаючи відповідні валютні депозити. У депозитних угодах передбачаються істотні умови щодо кінцевого строку дії зазначених угод та процентної ставки, оскільки швидко на такі зміни не зреагуєш.

Ще одна проблема. Макроекономічна стабільність останніх років сприяла тому, що населення України стало частіше звер­татися до банків у ролі як вкладника, так і позичальника. Проте зростання цін на споживчі товари та комунальні послуги нега­тивно вплине на рівень доходів населення, а отже, ризик непо­вернення кредитів фізичними особами зростатиме. Найбільше подорожчання стосується електроенергії, газу, тепла та води, пасажирського залізничного транспорту, вантажних перевезень. Зростання цін саме на ці товари та послуги тягне за собою не­впинне зростання цін на споживчі товари. Така негативна тенденція із зростанням цін тільки почала формуватися як загроза для всіх верств населення і в найближчі кілька років тільки по­силюватиметься. Цілком імовірно, що наслідками цього буде не тільки непогашення споживчих кредитів, а й зменшення вкладів населення.