1. Залежно від організаційно-правової форми діяльності банку його власний капітал поділяється на акціонерний і пайовий.

Ак­ціонерний власний капітал формується початково від випуску та розміщення акцій. У разі продажу акцій (інших корпоративних прав) за ціною вищою, ніж номінальна вартість, пайовики (акціо­нери) банку одержують емісійний дохід, який є складовою влас­ного капіталу. Подальше зростання власного капіталу відбува­ється як за рахунок капіталізації частки прибутку й деяких інших коштів, так і через додаткову емісію акцій. Зауважимо, що іноді акціонерним називається власний капітал, який належить акціо­нерному банку на правах власності, а значить, і його акціонерам. Іноді акціонерний капітал в економічній літературі розглядається у вузькому значенні — як мобілізований через емісію акцій.

Пайовий власний капітал початково формується за рахунок внесків коштів та майна (паїв) у статутний капітал банку. Пайові банки організовуються на засадах товариств з обмеженою відпо­відальністю і кооперативних банків, у яких відповідальність ко­жного учасника обмежена розміром його внеску. У разі виходу учасника з пайового банку йому виплачується вартість частини майна банку, пропорційна його частці у статутному капіталі.

2. За формою інвестування виокремлюють формування власного капіталу в грошовій, матеріально-речовій формі та у формі фі­нансових активів. Чинним законодавством України передбачено формування власного капіталу банків лише у грошовій формі в національній та вільно конвертованій іноземній валюті (для за­сновників чи учасників нерезидентів України). Грошова форма найбільш поширена, універсальна і ліквідна, тобто легко транс­формується в інші форми. Власний капітал у матеріально-речовій формі формується у вигляді будівель, споруд, обладнання тощо. Власний капітал у формі фінансових активів складається з акцій, облігацій тощо. У вітчизняній банківській практиці формування власного капіталу банків за рахунок фінансових активів та у ма­теріально-речовій формі не здійснюється.

3. Залежно від форми власності розрізняють такі види власного капіталу банку: приватний, заснований на власності фізичної чи юридичної особи; колективний — заснований на власності коле­ктиву, різних видів господарських товариств та підприємств; державний, який на правах власності належить державі; влас­ний капітал банку, що діє на основі змішаної форми власності.

4. За ознакою резидентності розрізняють власний капітал націо­нальний, що сформований та належить за правом власності юри­дичним та фізичним особам-резидентам України, та іноземний, який сформований і належить на правах власності юридичним та фізичним особам-нерезидентам.

5. За характером використання власниками розрізняють власний капітал, що нагромаджується, та власний капітал, що спожива­ється. Перший використовується для виробничих потреб, тобто для здійснення банківських операцій та надання послуг, а дру­гий — споживається, тобто використовується, зокрема, на матері­альне стимулювання та соціальний розвиток колективу банку.

6. Залежно від характеру використання в банківській діяльності власний капітал банку поділяється на робочий та неробочий. Ро­бочим є власний капітал, який приносить банкові дохід, а неро­бочим — капітал, вкладений в активи, які не тільки не приносять банкові доходів, а іноді й спричинюють збитки.