2. Доходи від комісійних операцій:

- доходи від розрахунково-касового обслуговування;

- доходи від факторингових операцій;

- доходи від лізингових операцій;

- інші доходи від комісійних операцій.

3. Інші доходи

Доходи від кредитування складаються з процентів за банків­ськими позиками, а також з облікових процентів, що отримують­ся при обліку векселів. Близько 70 % доходів банки отримують саме від надання позик.

Велике значення для зростання дохідності банків має інвести­ційний портфель цінних паперів банку. Обсяги доходу з цього джерела залежать від розміру й структури інвестиційного порт­феля, а також дохідності різних видів цінних паперів.

Основну масу доходу від комісійних операцій банки отриму­ють у вигляді комісійної винагороди за розрахунково-касове об­слуговування своїх клієнтів. Інші види комісійних доходів стано­влять незначну частку в загальному обсязі доходів, але такі операції, як факторингові, дедалі більше знаходять попит серед клієнтів банку та стають джерелом його додаткових доходів.

До інших видів доходу від комісійних операцій належать:

- комісія за надання гарантій та порук;

- плата за акцептні операції банку;

- плата за фінансування капітальних вкладень та інші інвести­ційні послуги;

- комісійні за здійснення валютних операцій;

- комісійна винагорода за консалтинговими послугами.

Оскільки прибуток банку — це різниця між валовими доходами та валовими витратами банку, розглянемо структуру його витрат.

Структура витрат банку.

Операційні витрати:

- сплачені проценти за залученими банком коштами;

- сплачена комісія;

- витрати на операції з цінними паперами;

- витрати на валютні операції;

- витрати на розрахунково-касове обслуговування;

- витрати на страхування майна, цінностей, ризику;

- інші операційні витрати.

Неопераційні витрати:

- витрати на утримання персоналу;

- витрати, пов'язані з експлуатацією основних фондів банку;

- інші витрати.

Сплачені проценти за залученими банком ресурсами склада­ють найбільшу частку в загальній сумі його витрат. Ці витрати становлять більш як половину всіх операційних витрат.

Комісійні витрати — це витрати, які здійснює банк у процесі проведення своїх активних операцій і надання послуг клієнтам, а також витрати з ведення кореспондентських рахунків.

Витрати на валютні операції — це витрати, що пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності клієнтів бан­ку, веденням їхніх валютних рахунків та переказуванням коштів у іноземній валюті.

Неопераційні витрати включають: заробітну плату працівників банку, витрати на утримання приміщень та устаткування тощо.

До складу інших витрат належать витрати, які непередбачені іншими статтями. Це судові витрати, сплачені банком штрафи тощо.

У світовій практиці існує багато показників, які характеризу­ють прибутковість банківських установ. Найважливішими показ­никами прибутковості банку, що використовуються в Україні, є такі:

- RОА — прибутковість банківських активів;

- RОЕ — прибутковість акціонерного капіталу банку;

- SРRЕD — різниця між середньозваженою процентною ставкою за активами та середньозваженою ставкою за пассивами.

RОА — показник, що характеризує відношення чистого при­бутку банку після сплати податків до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показ­ник можна виразити такою формулою:

RОА = Е/А,

де Е — чистий прибуток банку;

А — активи банку.

RОА — показник ефективності роботи менеджерів банку, він показує, як вони справляються з завданням отримання чистого прибутку з активів банківської установи.

RОЕ — показник, що характеризує відношення чистого при­бутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу бан­ку і виражається формулою:

RОЕ = Е/К, де Е — чистий прибуток банку; К — акціонерний капітал.

RОЕ — показник, що характеризує дохідність акціонерного капіталу банку та дорівнює розміру чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу.

SРRЕD — показник, що відображає, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальни­ками і наскільки гострою є конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установи банків. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за фор­мулою:

SРRЕD = (Процентні доходи / Дохідні активи) - (Процентні витрати / Пасиви, за якими сплачуються проценти).

Часто при розрахунку прибутковості використовують ще два показники: показник мультиплікатора капіталу МК та чис­та маржа прибутку NРМ.

МК — це відношення активів А до власного капіталу К,

МК = А/К

Чим вищим є значення мультиплікатора капіталу, тим вищим буде ризик.

Взаємозв'язок між показниками RОА, ROЕ та МК відобража­ється за формулою:

RОЕ = RОА * МК.

Чиста маржа прибутку (NPМ) є відношенням чистого прибут­ку до валових доходів банку. ЕА — це коефіцієнт дохідності ак­тивів. D — валовий дохід.

Отже,

RОА = NPM • ЕА;

RОЕ = NPM • ЕА • МК;

NPM=E/D

EA=D/A