logo search
Підручник

3. Ліцензування банківської діяльності

У будь-якій країні створення нового банку регулюється загальним або спеціальним банківським законодавством, яке в більшості країн передбачає необхідність отримання спеціального дозволу (ліцензії) на відкриття банку. Ліцензування має на меті обмежити здійснення банківських операцій тільки тими юридич­ними особами, які мають дозвіл на їх проведення від уповнова­женого органу.

В Україні згідно з Законом «Про банки і банківську діяль­ність» дозвіл на створення банку і на виконання банківських опе­рацій видається Національним банком України. Ці дві процедури мають певні, характерні для нашої країни особливості:

-процедура реєстрації банку в Україні та процедура надання йому дозволу на виконання банківських операцій регулюються різними нормативними актами НБУ;

-ці процедури розірвані в часі: видача банківських ліцензій відбувається після процедури реєстрації банку;

-дозвіл на проведення банківських операцій надається у ви­гляді двох документів: банківської ліцензії, яка дає можливість виконувати лише базові банківські операції, та письмових дозволів на здійснення окремих операцій.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для отримання банківської ліцензії подає Національному банку України разом із заявою про видачу банківської ліцензії такі документи:

1) копію свідоцтва про державну реєстрацію;

2) копію статуту з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи;

3) копії зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (для банку, що створюється у формі публічного акціонерного товариства);

4) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

5) відомості за формою, визначеною Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про:

- наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів), у тому числі голови правління, їх професійну придатність та ділову репутацію;

- професійну придатність головного бухгалтера та керівника служби внутрішнього аудиту;

- ділову репутацію членів спостережної ради, головного бухгалтера та керівника служби внутрішнього аудиту;

- наявність організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, банківського обладнання, комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;

6) копії внутрішніх положень банку, що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;

7) бізнес-план на три роки, складений згідно з вимогами, встановленими Національним банком України;

8) копію платіжного документа про внесення плати за видачу банківської ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана подати Національному банку України для отримання банківської ліцензії одночасно всі документи.

Національний банк України приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні протягом двох місяців з дня отримання повного пакета документів. У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається Національним банком України протягом трьох днів з дня отримання повного пакета документів.

Національний банк України вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії.

Банк не має права передавати банківську ліцензію третім особам.

Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі якщо:

1) подано неповний пакет документів, необхідних для видачі банківської ліцензії;

2) документи, подані для видачі банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

3) документи, подані для видачі банківської ліцензії, не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Національного банку України;

4) юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, звернулася із заявою про видачу банківської ліцензії після спливу річного терміну з дня її державної реєстрації;

5) професійна придатність та/або ділова репутація хоча б одного з керівників юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або керівника її служби внутрішнього аудиту не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;

6) як мінімум три особи не призначені членами правління (ради директорів), у тому числі голова правління;

7) відсутні банківське обладнання, комп'ютерна техніка, програмне забезпечення, приміщення, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України.

Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі невиконання її засновниками вимог.

Національний банк України зобов'язаний звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи у разі невиконання юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, протягом року з дня державної реєстрації.

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України;

5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Національний банк України негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути Національному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів.

Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» і є підставою для виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків та звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.

Питання про можливість видачі банківської ліцензії розгляда­ється спочатку територіальним управлінням НБУ за місцем ре­єстрації банку на підставі клопотання банку за умови наявності документів, які підтверджують дотримання встановлених Зако­ном «Про банки і банківську діяльність» вимог:

1) наявність повністю сплаченого зареєстрованого підписного капіталу банку;

2) забезпеченість банку необхідним обладнанням, комп'ютер­ною технікою, програмними продуктами та засобами зв'язку;

3) відповідність приміщення банку вимогам НБУ;

4) наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами пра­вління (ради директорів), які мають відповідну освіту та досвід для управління банком.

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Національний банк веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.

Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:

1) інвестицій;

2) випуску власних цінних паперів;

3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;

4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;

5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;

6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);

7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Для здійснення цих операцій або окремих із них банк має отримати письмовий дозвіл на виконання окремих операцій. Питання про можливість видачі такого дозволу теж розглядаєть­ся спочатку територіальним управлінням НБУ за місцем реєстра­ції банку на підставі його клопотання за умови наявності докуме­нтів, які підтверджують дотримання вимог:

1) наявність банківської ліцензії;

2) рівень регулятивного капіталу має відповідати вимогам НБУ та бути підтвердженим незалежним аудитором;

3) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;

4) наявність схваленого НБУ бізнес-плану щодо здійснення операцій, на виконання яких банк бажає отримати письмовий дозвіл;

5) наявність достатніх фінансових можливостей для здійснення такої діяльності;

6) наявність відповідних підрозділів для здійснення такої дія­льності;

7) наявність керівників підрозділів, рівень кваліфікації яких відповідає вимогам;

8) наявність відповідних комітетів: кредитного, тарифного, з управління активами і пасивами, створення яких є обов'язковим для всіх банків;

9) наявність затверджених внутрішніх положень, які регламентують здійснення відповідних операцій.

Перелічені умови є загальними для всіх операцій, на виконан­ня яких необхідно отримати письмовий дозвіл. Однак НБУ може встановлювати і спеціальні вимоги стосовно певного виду діяль­ності, серед яких:

- наявність кваліфікованих спеціалістів з банківських опера­цій, на виконання яких банк бажає отримати письмовий дозвіл;

- установлення мінімального строку функціонування банку для здійснення певного виду діяльності;

- установлення підвищених вимог до розміру регулятивного капіталу банку;

- наявність позитивного висновку зовнішнього аудитора;

- наявність технічних та технологічних умов для виконання певного виду діяльності (наприклад, підключення до електронної між­народної системи платежів та міжнародних інформаційних систем).

НБУ надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення всіх опе­рацій, для виконання яких він є необхідним. На підставі цього дозволу банк має право виконувати одну, кілька чи всі банківські операції згідно з зазначеним у ньому переліком. Письмовий до­звіл без додатка з переліком операцій не дійсний.

Дотримання банками всіх загальних та спеціальних вимог для отримання банківської ліцензії чи письмового дозволу на вико­нання окремих операцій перевіряється спочатку територіальним управлінням НБУ за місцем реєстрації банку на підставі наданих банками документів.

На підставі інформації з документів ТУ НБУ аналізує дотри­мання банком установлених вимог, робить висновки про техніч­ну готовність, забезпеченість кваліфікованими кадрами для виконання відповідних операцій, а також про фінансовий стан і до­тримання чинного законодавства та нормативних актів НБУ для діючих банків. У висновках територіальне управління дає обґру­нтовану пропозицію щодо можливості надання ліцензії по кожній операції, зазначеній у клопотанні та інших документах, поданих на розгляд.

У разі позитивного вирішення питання ТУ НБУ передає пакет документів разом зі своїми висновками до Департаменту реєстрації та ліцензування НБУ. У разі негативного рішення пакет документів разом із обґрунтуванням причин відмови повертається банку.

Департамент готує власні висновки та проект рішення щодо можливості надання банку банківської ліцензії чи письмового до­зволу на виконання окремих операцій і передає їх разом із паке­том документів Комісії з питань нагляду та регулювання діяльно­сті банків, яка і приймає остаточне рішення протягом одного місяця з дня отримання клопотання і повного пакета документів.

Банківська ліцензія та письмовий дозвіл на виконання окре­мих операцій оформляються на спеціальних бланках за підписом заступника Голови Національного банку України і набувають чинності з моменту прийняття рішення Комісією з питань нагля­ду і регулювання діяльності банків НБУ.

Термін дії ліцензії, письмового дозволу не обумовлюється, тобто вони дійсні протягом усього періоду діяльності банку. Але на практиці існують об'єктивні причини припинення терміну дії. З одного боку, сам банк у міру розширення своєї діяльності за умови дотримання вимог НБУ може розширювати чи змінювати перелік операцій у письмовому дозволі. З іншого боку, Національний банк України наділений повноваженням на відкликання дозволу на право виконання банком окремих або всіх банківсь­ких операцій. У випадку розширення чи зміни переліку операцій за клопотанням банку чи відкликання дозволу в частині окремих операцій з ініціативи НБУ банк отримує новий письмовий дозвіл з новим переліком операцій. У всіх перелічених випадках термін дії попереднього письмового дозволу припиняється, оскільки він скасовується.

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.